Іслам у наш час – це найпоширеніша після християнства
релігія у світі. Мусульмани живуть у більш ніж 120 країнах, у 35 з
них мусульмани становлять 95-99 відсотків населення, а у 28 країнах
– іслам перебуває у статусі державної релігії

Яненко, Є.

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Власенко В. М. (Суми), канд. іст. наук;
Дегтярьов С. І. (Суми), канд. іст. наук;
Король С. М. (Суми), канд. політ. наук;
Куліш А. М. (Суми), д-р юрид. наук;
Лобко Н. В. (Суми), канд. іст. наук;
Нестеренко В. А. (Суми), канд. іст. наук;
Піскун В. М. (Київ), д-р іст. наук;
Рамач Я. (Нові Сад, Сербія), д-р іст. наук;
Семенов В. М. (Суми), канд. наук з держ. упр.;
Теліженко Л. В. (Суми), д-р філософ. наук.
Видання рекомендоване до друку рішенням вченої ради
юридичного факультету Сумського державного університету
(протокол № 8 від 02.04.2015 р.)
Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія,
проблеми, перспективи : зб. матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. : у 2 част.
(Суми, 17 квітня 2015 р.) / ред. колегія : В. М. Власенко, С. І. Дегтярьов,
С. М. Король та ін. – Суми : Сумський державний університет, 2015. – Ч. 2. – 69 с.
До збірника увійшли наукові статті та повідомлення викладачів,
студентів, учених та аспірантів ВНЗ і наукових установ, виголошені в рамках
ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Суспільно-політичні
процеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи»
(Посвідчення УкрІНТЕІ № 758 від 12 грудня 2014 р.), присвяченої
актуальним питанням суспільно-гуманітарних наук.
       © Сумський державний університет, 2015
22
     ЯНЕНКО  Є.
ДО  ПИТАННЯ  ВИВЧЕННЯ  ПРОБЛЕМИ
ІСЛАМОФОБІЇ  НА  СУМЩИНІ
Іслам у наш час – це найпоширеніша після християнства
релігія у світі. Мусульмани живуть у більш ніж 120 країнах, у 35 з
них мусульмани становлять 95-99 відсотків населення, а у 28 країнах
– іслам перебуває у статусі державної релігії. У ХХ ст. іслам
пережив певну політизацію (політичний ісламізм), який є
відображенням прагнення певної частини ісламського світу зберегти
свої історичні традиції, релігію, культуру, тобто національну
ідентичність в умовах глобалізації. Не цій основі виникла ідея
необхідності боротьби мусульман за «істинний іслам», створення
«ісламської держави» та навіть «ісламського світу» з
«ісламським шляхом» (Абу Ала Маудуді), підсилена ніби
твердженням із Корану про можливість оголошення джихаду будь-
якому тирану чи країні. Це, зокрема, викликало появу радикальної
течії ісламізму, яка виправдовує збройну боротьбу з правлячими
режимами та підтримує практику політичного терору. Звісно, що
сам факт наявності ісламських екстремістських угрупувань у
християнському світі викликає занепокоєння та навіть панічний
страх перед будь-яким його проявом. Тим більше, що в
християнській свідомості іслам співвідноситься з вкрай негативним
ставленням до гендерної рівності, радикальною нетолерантністю
щодо представників інших релігійних конфесій та неприйняттям
факту розвитку світового прогресу. У зв’язку з цим виникає питання
про можливість взаємодії/зіткнення ісламу з іншими
віросповіданнями та необхідність виховання толерантного
ставлення в суспільстві з корінною релігією до інших віросповідань,
оскільки в суспільстві це здатне викликати пасивний расизм та
стереотипність негативного мислення. Проблема підсилюється тим,
що за останні роки, зокрема в Україні, зросла кількість проявів
ісламофобії, особливо серед молоді, при тому, що поняття «іслам»
та «екстремізм» є далеко не тотожними. Вивченню питання проявів
ісламофобії на Сумщині і присвячена дана робота.
Дослідження питання ставлення в Україні до ісламу вже
проводилося Всеукраїнською громадською організацією
«Український центр ісламознавства» (УЦІ), заснованою у 2004 р.
такими вченими та громадськими діячами, як М.Кирюшко
(керівник), В.Бушаков, Ю.Кочубей, В.Ганкевич, Ю.Павленко,
В.Сігал, Л.Філіпович, В.Швед, В.Гаюк, А.Колодний. Центр,
23
зокрема, в усіх регіонах України провів соціологічне дослідження
«Мусульмани в українському суспільстві» [1], акцентуючи увагу
на релігійній толерантності та проявах ксенофобії щодо мусульман
на території України. Але дане дослідження носить виключно
описово-порівняльний характер, що не сприяє вирішенню проблем
релігійної нетерпимості.
За сприяння УЦІ також було проведено соціологічне
дослідження «Релігійна і національна толерантність студентів
вищих навчальних закладів м. Києва» [2], що водночас свідчить
і про наявність спроб вирішення нагальних потреб, і про їх вузьке
спрямування. Це означає, що попри відсутність державного
фінансування ісламознавчих проектів, ісламознавство в Україні все
ж розвивається та перебуває на етапі інституціалізації. При цьому
суттєва деталізація питання на регіональному рівні, яка сприяла б
ефективному вивченню проблеми віротерпимості в Україні,
фактично відсутня. У наш час це завдання розглядається як побічне,
тому не має суттєвої підтримки серед громадських організацій та
державних установ, що блокує можливість сприйняття та окремого
детального розгляду проявів ксенофобії релігійного спрямування
на обласному/міському рівні.
Мусульманська громада міста Суми є маловивченою, а
окремі прояви ісламофобії не досліджуються та не мають широкого
розголосу. Відсутність інформації щодо практики вивчення випадків
ксенофобії сприяє розповсюдженню загальної дезінформованості
населення.
У загальному контексті термін «ісламофобія» має
розглядатися як різновид ксенофобії та визначення для різних форм
негативної реакції на іслам або пов’язаних з ним суспільних явищ.
Віротерпимість – це визнання права на існування чужої релігії у
межах її співіснування з загальноприйнятими нормами або у
позиціях взаємодії з іншими релігіями. Але поняття віротерпимості
не є тотожним з поняттям релігійного чи світоглядного релятивізму.
Віротерпимість також є повністю сумісною зі сповіданням
абсолютизму своєї віри та повною чи частковою класифікацією та
визначенням інших віросповідань як помилкових та невідповідних
дійсності. За сучасними нормами моралі віротерпимість має
сприйматися як даний, обов’язковий елемент здорового
суспільства. Різні релігійні течії та конфесії мають спрямованість,
що має варіативне направлення від повного заперечення догм
релігійної толерантності до цілковитого їх прийняття та
проповідування. В свою чергу атеїстичні режими намагаються
24
нав’язати суспільству ідеологію нетерпимості до різних
віросповідань. З деякими відхиленнями від норми, релігійна
толерантність може сприйматися не лише як відсутність певних
дій, спрямованих проти інакомислячих, але і як наявність права
висловитися на їх адресу, що надає змогу надати певні негативні
оцінки та судження.
Релігійна ксенофобія є складовою частиною питання про
поняття ксенофобії загалом, а конкретно виступає описовим
терміном для ворожого ставлення представників одного релігійного
спрямування (або атеїстів) до представників іншої релігії та іншого
віросповідання взагалі. Ісламофобія являє собою різновид релігійної
ксенофобії та загальну негативну форму реакції на іслам та явища,
що тісно з ним пов’язані. Однак не можна ототожнювати іслам з
релігійною боротьбою, адже більшість мусульман відкрито
приймають та запроваджують у повсякденне життя ідеї релігійної
терпимості.
На території міста Суми ісламська мечеть «Баракят» на
чолі з імамом Хасаном існує ще з 2004 р. у будівлі радянських
часів зі зміненим плануванням. Поряд з цією спорудою з 2007 р.
проводиться будівництво нової мечеті з типовою архітектурою.
Серед прихожан мечеті всього близько сорока осіб, але
мусульманська громада міста Суми загалом є значною, адже до її
складу входять представники різних національностей: дагестанці,
чеченці, узбеки, азербайджанці, іракці, сирійці, єгиптяни, тунісці та
українці, які прийняли іслам. Мусульманська громада міста Суми
визнана державними органами влади, але не має фінансової
підтримки, адже розділення понять «держава» та «релігія»
вважається в українському суспільстві правильним та коректним
[3, с. 229-245].
Більша частина населення міста Суми має реалістичне
уявлення про іслам, розуміючи, що дана релігія не включає у себе
екстремістські ознаки чи елементи фанатизму. Парафіяни
проводять активну інформаційну політику з метою поширення серед
жителів міста ідеї про те, що іслам – це релігія спрямована на
процвітання суспільства та його духовне збагачення [4, с. 17-18].
Однак все ще мають місце активні прояви ісламофобії. Різке
зростання цього явища у світі тісно пов’язане з подіями 11 вересня
2001 р. та війнами, що ведуться США у мусульманських країнах.
Таким проявом релігійної ксенофобії проти мусульманської громади
міста Суми стали акти вандалізму 2 та 9 травня 2011 р.: невідомі
зобразили на стінах та воротах мечеті фашистські свастики та
25
зафарбували мармурову дошку біля входу до релігійної споруди.
Представники мусульманської громади звернулися до
правоохоронних органів, але справа не отримала широкого
розголосу.
Отже, за останні роки в Україні зросли випадки прояву
релігійної ксенофобії. Але їх дослідження базуються не на порівнянні
та зіставленні окремих випадків, а на обґрунтуванні доцільності
спроб усунення цього явища загалом без необхідного
деталізованого вивчення проблеми на локальному рівні.
Мусульманська громада міста Суми перебуває у процесі
формування та активного розвитку. На цьому етапі важливою є
діяльність з боку громади та місцевої влади, що має бути
направленою на відсторонення населення міста від ідей релігійної
нетерпимості.
___________________________
1. Кирюшко М.І. Мусульмани в українському суспільстві: соціологічне
дослідження / М.І.Кирюшко. – К.: Ансар Фундейшн, 2005.
2. Кисельов О.С. Національна та релігійна толерантність київських студентів
/ О.С.Кисельов, Г.О.Кисла, Г.В.Середа, Л.Д.Владиченко, О.С.Середа. – К.: Ансар
Фундейшн, 2006.
3. Кирюшко М.І. Мусульмани у незалежній Україні / М.І.Кирюшко. –
Київ, Дрогобич: Коло, 2003. – Т. 10, 294 с.
4. Новиченко М.О. Міжконфесійні конфлікти / М.О.Новиченко. – К.: Ансар
Фундейшн, 1995. – 137 с.


До питання вивчення проблеми ісламофобії на Сумщині

Electronic Sumy State University Institutional Repository

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:Власенко В. М. (Суми), канд. іст. наук;Дегтярьов С. І. (Суми), канд. іст. наук;Король С. М. (Суми), канд. політ. наук;Куліш А. М. (Суми), д-р юрид. наук;Лобко Н. В. (Суми), канд. іст. наук;Нестеренко В. А. (Суми), канд. іст. наук;Піскун В. М. (Київ), д-р іст. наук;Рамач Я. (Нові Сад, Сербія), д-р іст. наук;Семенов В. М. (Суми), канд. наук з держ. упр.;Теліженко Л. В. (Суми), д-р філософ. наук.Видання рекомендоване до друку рішенням вченої радиюридичного факультету Сумського державного університету(протокол № 8 від 02.04.2015 р.)Суспільно-політичні процеси на українських землях: історія,проблеми, перспективи : зб. матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. : у 2 част.(Суми, 17 квітня 2015 р.) / ред. колегія : В. М. Власенко, С. І. Дегтярьов,С. М. Король та ін. – Суми : Сумський державний університет, 2015. – Ч. 2. – 69 с.До збірника увійшли наукові статті та повідомлення викладачів,студентів, учених та аспірантів ВНЗ і наукових установ, виголошені в рамкахІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Суспільно-політичніпроцеси на українських землях: історія, проблеми, перспективи»(Посвідчення УкрІНТЕІ № 758 від 12 грудня 2014 р.), присвяченоїактуальним питанням суспільно-гуманітарних наук.       © Сумський державний університет, 201522     ЯНЕНКО  Є.ДО  ПИТАННЯ  ВИВЧЕННЯ  ПРОБЛЕМИІСЛАМОФОБІЇ  НА  СУМЩИНІІслам у наш час – це найпоширеніша після християнстварелігія у світі. Мусульмани живуть у більш ніж 120 країнах, у 35 зних мусульмани становлять 95-99 відсотків населення, а у 28 країнах– іслам перебуває у статусі державної релігії. У ХХ ст. іслампережив певну політизацію (політичний ісламізм), який євідображенням прагнення певної частини ісламського світу зберегтисвої історичні традиції, релігію, культуру, тобто національнуідентичність в умовах глобалізації. Не цій основі виникла ідеянеобхідності боротьби мусульман за «істинний іслам», створення«ісламської держави» та навіть «ісламського світу» з«ісламським шляхом» (Абу Ала Маудуді), підсилена нібитвердженням із Корану про можливість оголошення джихаду будь-якому тирану чи країні. Це, зокрема, викликало появу радикальноїтечії ісламізму, яка виправдовує збройну боротьбу з правлячимирежимами та підтримує практику політичного терору. Звісно, щосам факт наявності ісламських екстремістських угрупувань ухристиянському світі викликає занепокоєння та навіть панічнийстрах перед будь-яким його проявом. Тим більше, що вхристиянській свідомості іслам співвідноситься з вкрай негативнимставленням до гендерної рівності, радикальною нетолерантністющодо представників інших релігійних конфесій та неприйняттямфакту розвитку світового прогресу. У зв’язку з цим виникає питанняпро можливість взаємодії/зіткнення ісламу з іншимивіросповіданнями та необхідність виховання толерантногоставлення в суспільстві з корінною релігією до інших віросповідань,оскільки в суспільстві це здатне викликати пасивний расизм тастереотипність негативного мислення. Проблема підсилюється тим,що за останні роки, зокрема в Україні, зросла кількість проявівісламофобії, особливо серед молоді, при тому, що поняття «іслам»та «екстремізм» є далеко не тотожними. Вивченню питання проявівісламофобії на Сумщині і присвячена дана робота.Дослідження питання ставлення в Україні до ісламу вжепроводилося Всеукраїнською громадською організацією«Український центр ісламознавства» (УЦІ), заснованою у 2004 р.такими вченими та громадськими діячами, як М.Кирюшко(керівник), В.Бушаков, Ю.Кочубей, В.Ганкевич, Ю.Павленко,В.Сігал, Л.Філіпович, В.Швед, В.Гаюк, А.Колодний. Центр,23зокрема, в усіх регіонах України провів соціологічне дослідження«Мусульмани в українському суспільстві» [1], акцентуючи увагуна релігійній толерантності та проявах ксенофобії щодо мусульманна території України. Але дане дослідження носить виключноописово-порівняльний характер, що не сприяє вирішенню проблемрелігійної нетерпимості.За сприяння УЦІ також було проведено соціологічнедослідження «Релігійна і національна толерантність студентіввищих навчальних закладів м. Києва» [2], що водночас свідчитьі про наявність спроб вирішення нагальних потреб, і про їх вузькеспрямування. Це означає, що попри відсутність державногофінансування ісламознавчих проектів, ісламознавство в Україні всеж розвивається та перебуває на етапі інституціалізації. При цьомусуттєва деталізація питання на регіональному рівні, яка сприяла бефективному вивченню проблеми віротерпимості в Україні,фактично відсутня. У наш час це завдання розглядається як побічне,тому не має суттєвої підтримки серед громадських організацій тадержавних установ, що блокує можливість сприйняття та окремогодетального розгляду проявів ксенофобії релігійного спрямуванняна обласному/міському рівні.Мусульманська громада міста Суми є маловивченою, аокремі прояви ісламофобії не досліджуються та не мають широкогорозголосу. Відсутність інформації щодо практики вивчення випадківксенофобії сприяє розповсюдженню загальної дезінформованостінаселення.У загальному контексті термін «ісламофобія» маєрозглядатися як різновид ксенофобії та визначення для різних формнегативної реакції на іслам або пов’язаних з ним суспільних явищ.Віротерпимість – це визнання права на існування чужої релігії умежах її співіснування з загальноприйнятими нормами або упозиціях взаємодії з іншими релігіями. Але поняття віротерпимостіне є тотожним з поняттям релігійного чи світоглядного релятивізму.Віротерпимість також є повністю сумісною зі сповіданнямабсолютизму своєї віри та повною чи частковою класифікацією тавизначенням інших віросповідань як помилкових та невідповіднихдійсності. За сучасними нормами моралі віротерпимість маєсприйматися як даний, обов’язковий елемент здоровогосуспільства. Різні релігійні течії та конфесії мають спрямованість,що має варіативне направлення від повного заперечення догмрелігійної толерантності до цілковитого їх прийняття тапроповідування. В свою чергу атеїстичні режими намагаються24нав’язати суспільству ідеологію нетерпимості до різнихвіросповідань. З деякими відхиленнями від норми, релігійнатолерантність може сприйматися не лише як відсутність певнихдій, спрямованих проти інакомислячих, але і як наявність правависловитися на їх адресу, що надає змогу надати певні негативніоцінки та судження.Релігійна ксенофобія є складовою частиною питання пропоняття ксенофобії загалом, а конкретно виступає описовимтерміном для ворожого ставлення представників одного релігійногоспрямування (або атеїстів) до представників іншої релігії та іншоговіросповідання взагалі. Ісламофобія являє собою різновид релігійноїксенофобії та загальну негативну форму реакції на іслам та явища,що тісно з ним пов’язані. Однак не можна ототожнювати іслам зрелігійною боротьбою, адже більшість мусульман відкритоприймають та запроваджують у повсякденне життя ідеї релігійноїтерпимості.На території міста Суми ісламська мечеть «Баракят» начолі з імамом Хасаном існує ще з 2004 р. у будівлі радянськихчасів зі зміненим плануванням. Поряд з цією спорудою з 2007 р.проводиться будівництво нової мечеті з типовою архітектурою.Серед прихожан мечеті всього близько сорока осіб, алемусульманська громада міста Суми загалом є значною, адже до їїскладу входять представники різних національностей: дагестанці,чеченці, узбеки, азербайджанці, іракці, сирійці, єгиптяни, тунісці таукраїнці, які прийняли іслам. Мусульманська громада міста Сумивизнана державними органами влади, але не має фінансовоїпідтримки, адже розділення понять «держава» та «релігія»вважається в українському суспільстві правильним та коректним[3, с. 229-245].Більша частина населення міста Суми має реалістичнеуявлення про іслам, розуміючи, що дана релігія не включає у себеекстремістські ознаки чи елементи фанатизму. Парафіянипроводять активну інформаційну політику з метою поширення середжителів міста ідеї про те, що іслам – це релігія спрямована напроцвітання суспільства та його духовне збагачення [4, с. 17-18].Однак все ще мають місце активні прояви ісламофобії. Різкезростання цього явища у світі тісно пов’язане з подіями 11 вересня2001 р. та війнами, що ведуться США у мусульманських країнах.Таким проявом релігійної ксенофобії проти мусульманської громадиміста Суми стали акти вандалізму 2 та 9 травня 2011 р.: невідомізобразили на стінах та воротах мечеті фашистські свастики та25зафарбували мармурову дошку біля входу до релігійної споруди.Представники мусульманської громади звернулися доправоохоронних органів, але справа не отримала широкогорозголосу.Отже, за останні роки в Україні зросли випадки проявурелігійної ксенофобії. Але їх дослідження базуються не на порівнянніта зіставленні окремих випадків, а на обґрунтуванні доцільностіспроб усунення цього явища загалом без необхідногодеталізованого вивчення проблеми на локальному рівні.Мусульманська громада міста Суми перебуває у процесіформування та активного розвитку. На цьому етапі важливою єдіяльність з боку громади та місцевої влади, що має бутинаправленою на відсторонення населення міста від ідей релігійноїнетерпимості.___________________________1. Кирюшко М.І. Мусульмани в українському суспільстві: соціологічнедослідження / М.І.Кирюшко. – К.: Ансар Фундейшн, 2005.2. Кисельов О.С. Національна та релігійна толерантність київських студентів/ О.С.Кисельов, Г.О.Кисла, Г.В.Середа, Л.Д.Владиченко, О.С.Середа. – К.: АнсарФундейшн, 2006.3. Кирюшко М.І. Мусульмани у незалежній Україні / М.І.Кирюшко. –Київ, Дрогобич: Коло, 2003. – Т. 10, 294 с.4. Новиченко М.О. Міжконфесійні конфлікти / М.О.Новиченко. – К.: АнсарФундейшн, 1995. – 137 с.

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/41565/1/Yanenko.pdf

До питання вивчення проблеми ісламофобії на Сумщині

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository