Подаються результати опитування студентів кафедри журналістики та філології
СумДУ щодо понять «материнська мова», «рідна мова» та чинників, які впливають на
процес формування мовної особистості українця в двомовному суспільстві

Lavryk, Daria Serhiivna

Лаврик, Дар`я Сергіївна

Лаврик, Дарья Сергеевна

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

40
в тому, що «Великий диктатор» замовив собі металеве погруддя…самого себе. лі-
тература створила з нормального бджоляра божевільного писаку.
Підсумовуючи сказане, Борис Антоненко-Давидович ставить собі і читачам ри-
торичне запитання: що було б, якби всю цю творчу енергію та ентузіазм графома-
нів спрямувати в правильне річище?... Адже вона – просто кипить! Тільки користі 
з неї – ніякої. 
БіБліОГРАФія:
1. Антоненко-Давидович Б. Землею українською / Б. Антоненко-Давидович. — Філа-
дельфія : Вид-во «Київ», 1955. —  С. 164.
2. Ковалів Ю. Графоманія / Ю. Ковалів // літературознавча енциклопедія. — К. : Ви-
давничий центр «Академія», 2007. — Т.1 — С. 242.
лаврик Д. с.*,
аспірантка кафедри журналістики та філології
Поняття «матерИнсьКа» та «ріДна» моВа
В сУЧасномУ ДВомоВномУ сУсПільстВі
Подаються результати опитування студентів кафедри журналістики та філології 
СумДУ щодо понять «материнська мова», «рідна мова» та чинників, які впливають на 
процес формування мовної особистості українця в двомовному суспільстві.
Ключові слова: двомовність, материнська мова, рідна мова, респондент, материн-
ський, рідномовний код.
Рідна мова є основою формування національної ідентичності; у ній, мові, від-
творено досвід народу, закладено особливе бачення світу, що реалізується в мов-
них знаках народної та авторської творчості.
У монолінгвальному суспільстві такі поняття, як «рідна мова», «материнська 
мова» збігаються, й природним є те, що материнська мова стає рідною, саме її лю-
дина вдосконалює протягом життя, проте для конкретного мовця у двомовному 
середовищі виникає неоднозначне розуміння «рідної» та «материнської» мови.
Не випадково поняття «рідна мова», «материнська мова» стали об’єктом дослі-
дження багатоьх учених: О. Курило, О. Синявського, і. Огієнка, О. Потебні, Ф. 
Бацевича, В. Сімовича та інших, що свідчить про наявність наукової проблеми 
й необхідність більш детального поглибленого вивчення термінів «рідна мова», 
«материнська мова». Ми пропонуємо розширити змістове наповнення понять «ма-
теринська мова», «рідна мова», враховуючи зміст поняття «материнський код», 
який закладено у слові. 
На нашу думку, є актуальним дослідження понять «материнська мова», «рідна 
мова» серед студентів-журналістів, адже саме вони в подальшому формуватимуть 
портрет мовної особистості українця через засоби масової інформації. 
Метою роботи є вивчення проблем функціонування «материнської мови», «рід-
ної мови» та збереження материнського, рідномовного коду в білінгвальному се-
редовищі, зокрема студентської молоді. 
Завдання полягає у з’ясуванні особливостей мовної ситуації в середовищі сту-
дентів факультету іноземної філології та соціальних комунікацій й виділенні чин-
ників, які впливають на процес формування україномовної особистості.
* Наук. керівник – О. С. Переломова, докт. філол. наук, професор
Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. 
(Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.
41
Обєктом нашої уваги є мова студентів-журналістів СумДУ.
Для досягнення мети та реалізації завдань ми послуговувалися такими метода-
ми, як анкетуавання, спостереження та порівняння.
Визначимо для себе поняття «материнська мова», «рідна мова» та порівняємо 
з отриманими результатами під час опитування студентів спеціальності «Журна-
лістика».
На думку мовознавця Ф. Бацевича, «...терміни «рідна мова», «материнська 
мова»... та деякі інші досить часто можуть не збігатися; крім того, згадані понят-
тя, а також поняття «нерідна мова», «друга мова» до цього часу значною мірою 
виявляються змістовно не проясненими» [1, 7].
як наслідок – спостерігається розмита ідентичність, що негативно впливає на 
процес формування мовної особистості й призводить до розщеплення свідомості 
людини. У двомовному середовищі виникає невідповідність між мовою матері та 
сім’ї, матері та соціуму, а материнська мова, яка природно і є рідною, не отримує 
цього статусу. 
Необхідно звернути увагу на те, що підключення до рідномовного, материн-
ського коду відбувається на ранньому етапі формування мовної особистості, коли 
материинське слово через забавлянку, колискову пісню має найсильніший вплив 
на дитину. 
Саме в цей період закладається «фізіологічна основа – генетичний код дитини 
як представника конкретної нацiї» [3].
Коли мама говорить рідною мовою, змалечку привчає до культури, традицій, 
звичаїв рідного народу, вона закладає код рідної мови. У такому випадку поняття 
«материнська мова» та «рідна мова» збігаються, що сприяє гармонійному розви-
тку особистості дитини.
В. Федоренко наголошує на тому, що «мова, дар слова – найвищий Божий дар 
нам усім, вона найперше ... визначає духовну сутність людини, тобто є найголовні-
шою ознакою її духовного буття, як тіло є ознакою буття фізичного» [2, 2].
Саме через слово одухотворяється фізичне тіло аналогічно матерії, що напо-
внюється духом на рівні Всесвіту, а також материнському й батьківському кодам, 
проявлених на фізичному рівні єдністю двох начал в людській природі (чоловічого 
та жіночого). Слово (дух) наповнює сакральним змістом вуста жінки-матері (ма-
терії), яка передає його дитині материнською мовою, що впливає на формування 
гармонійно розвиненої особистості.
Тепер проаналізуємо результати проведеного нами анкетування серед студен-
тів-журналістів Сумського державного університету й з’ясуємо думку респонден-
тів щодо понять «материнська мова», «рідна мова» та найефективніших методів, 
що сприяють формуванню мовної особистості дитини у двомовному середовищі.
На запитання «Чи вбачаєте ви різницю між поняттями «материнська» та «рід-
на» мова?» студенти дали такі відповіді: 64 % – «так», 30 % – «ні», 4% – «не 
знаю», 2 % – «залежно від ситуації».
У визначенні поняття «рідна мова» найпоширенішою відповіддю стала державна 
мова (26 %), мова локального соціуму (24 %), не виділяють рідну мову як окреме по-
няття (20 %), мова серця, душі (8 %), мова народу (14 %), мова, якою думаєш (8 %).
Під час дослідження терміна «материнська мова» більшість опитаних у це по-
няття вклали такий зміст: рідна мова дитини (34 %), мова, якою мати спілкуєть-
ся зі своєю дитиною (30 %), мова, яку чує людина з дитинства (12 %), мова твоїх 
батьків (14 %), мова домашнього спілкування (6 %), мова колискової (2 % ), мова 
любові (2 %).
Студенти-журналісти зазначили, що найбільше на формування мовної особис-
тості дитини впливає мовне середовище сім’ї (60 %), а серед другорядних чинни-
Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. 
(Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.
42
ків вони виділили такі: читання літератури (16 %), сама дитина (2 %), школа та 
уроки мови й літератури (2 %). При чому, деякі зауважили, що особистість дитини 
інколи ніяк не формується, адже за буденними справами в батьків бракує часу на 
виховання (4 %), не знають яким чином можна змінити ситуацію (12 %), що свід-
чить про наявність у сучасному суспільстві дисбалансу між матеріальним та духо-
вним, де інколи фізичні потреби переважають над потребами в духовному розви-
тку. Мабуть, тому й мова, як духовний дар, стає у власному Домі Буття «фактором 
відчуження».
Проведені дослідження констатують, що у двомовному суспільстві існує про-
блема в розумінні «рідної мови» та «материнської мови», а також неоднозначне 
сприйняття мовцями цих понять. Мовне середовище сім’ї не закладає основи для 
гармонійного розвитку та формування мовної особистості дитини, виникають 
складнощі у вихованні.
БіБліОГРАФія:
1. Бацевич Ф. Рідна мова: диференційні ознаки, функції в суспільстві / Ф. Бацевич // 
Теорія і практика викладання української мови як іноземної. – 2008. – Вип. 3. – С. 96–104.
2. Федоренко В. Рідна мова – Божа благодать / В. Федоренко // Дивослово. – 2009. – № 
2. – С. 2-6.
3. Маєвська л. Національно зорієнтована соціалізація особистості засобами рідної мови 
[електронний ресурс] / л. Маєвська // Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua /4356/1/
Маєвська_л._М.pdf.
лахтар о.,
аспірант
ПроПаГанДа – зброя масоВоГо знИщення
(ПеріоД ПерШої сВітоВої ВійнИ)
Статтю присвячено визначенню ролі пропаганди під час Першої Світової війни. Зокре-
ма, прослідковано як ефективно налаштована пропагандистська машина країн, що вхо-
дили до складу Антанти фактично сприяла знищенню ворога.
Ключові слова: військова пропаганда, психологічний вплив, «агітаційні снаряди».
Формування потужного пропагандистського арсеналу під час розгортання війн 
та збройних конфліктів є наслідком досвіду Першої Світової війни. Утвердження 
пропаганди як особливого виду зброї, здатного знищити ворога сталося саме в цей 
період. 
Відомо, що психологічний вплив на ворога використовувався ще в давні часи, 
але систематичне використання пропаганди як ефективної зброї набуло поши-
рення саме у часи Першої Світової. Уряди воюючих країн визнали необхідність 
створення спеціального апарату для ведення пропаганди серед ворожих військ та 
мирного населення, а також здійснення впливу на населення нейтральних країн.
Найбільших успіхів в цій діяльності, за оцінками дослідників, досягла Вели-
кобританія. як зазначає відомий німецький розвідник, голова Генштабу розвідки 
та контррозвідки (1914-1918 рр.), Вальтер Ніколаі: «…у 1914 році англійці мали 
найбільший у світі штат професійних журналістів, агітаторів та пропагандистів, 
велику кількість добре оснащених типографій та прессу…». [1] Німеччина, за да-
ними Рудольфа Зульцмана, спеціаліста з історії пропаганди, була взагалі вражена 
цією зброєю, так як, за світоглядом німців конфлікти повинні були вирішуватись 
Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. 
(Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.


Поняття "материнська" та "рідна" мова в сучасному двомовному суспільстві

Electronic Sumy State University Institutional Repository

40в тому, що «Великий диктатор» замовив собі металеве погруддя…самого себе. лі-тература створила з нормального бджоляра божевільного писаку.Підсумовуючи сказане, Борис Антоненко-Давидович ставить собі і читачам ри-торичне запитання: що було б, якби всю цю творчу енергію та ентузіазм графома-нів спрямувати в правильне річище?... Адже вона – просто кипить! Тільки користі з неї – ніякої. БіБліОГРАФія:1. Антоненко-Давидович Б. Землею українською / Б. Антоненко-Давидович. — Філа-дельфія : Вид-во «Київ», 1955. —  С. 164.2. Ковалів Ю. Графоманія / Ю. Ковалів // літературознавча енциклопедія. — К. : Ви-давничий центр «Академія», 2007. — Т.1 — С. 242.лаврик Д. с.*,аспірантка кафедри журналістики та філологіїПоняття «матерИнсьКа» та «ріДна» моВаВ сУЧасномУ ДВомоВномУ сУсПільстВіПодаються результати опитування студентів кафедри журналістики та філології СумДУ щодо понять «материнська мова», «рідна мова» та чинників, які впливають на процес формування мовної особистості українця в двомовному суспільстві.Ключові слова: двомовність, материнська мова, рідна мова, респондент, материн-ський, рідномовний код.Рідна мова є основою формування національної ідентичності; у ній, мові, від-творено досвід народу, закладено особливе бачення світу, що реалізується в мов-них знаках народної та авторської творчості.У монолінгвальному суспільстві такі поняття, як «рідна мова», «материнська мова» збігаються, й природним є те, що материнська мова стає рідною, саме її лю-дина вдосконалює протягом життя, проте для конкретного мовця у двомовному середовищі виникає неоднозначне розуміння «рідної» та «материнської» мови.Не випадково поняття «рідна мова», «материнська мова» стали об’єктом дослі-дження багатоьх учених: О. Курило, О. Синявського, і. Огієнка, О. Потебні, Ф. Бацевича, В. Сімовича та інших, що свідчить про наявність наукової проблеми й необхідність більш детального поглибленого вивчення термінів «рідна мова», «материнська мова». Ми пропонуємо розширити змістове наповнення понять «ма-теринська мова», «рідна мова», враховуючи зміст поняття «материнський код», який закладено у слові. На нашу думку, є актуальним дослідження понять «материнська мова», «рідна мова» серед студентів-журналістів, адже саме вони в подальшому формуватимуть портрет мовної особистості українця через засоби масової інформації. Метою роботи є вивчення проблем функціонування «материнської мови», «рід-ної мови» та збереження материнського, рідномовного коду в білінгвальному се-редовищі, зокрема студентської молоді. Завдання полягає у з’ясуванні особливостей мовної ситуації в середовищі сту-дентів факультету іноземної філології та соціальних комунікацій й виділенні чин-ників, які впливають на процес формування україномовної особистості.* Наук. керівник – О. С. Переломова, докт. філол. наук, професорЖурналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.41Обєктом нашої уваги є мова студентів-журналістів СумДУ.Для досягнення мети та реалізації завдань ми послуговувалися такими метода-ми, як анкетуавання, спостереження та порівняння.Визначимо для себе поняття «материнська мова», «рідна мова» та порівняємо з отриманими результатами під час опитування студентів спеціальності «Журна-лістика».На думку мовознавця Ф. Бацевича, «...терміни «рідна мова», «материнська мова»... та деякі інші досить часто можуть не збігатися; крім того, згадані понят-тя, а також поняття «нерідна мова», «друга мова» до цього часу значною мірою виявляються змістовно не проясненими» [1, 7].як наслідок – спостерігається розмита ідентичність, що негативно впливає на процес формування мовної особистості й призводить до розщеплення свідомості людини. У двомовному середовищі виникає невідповідність між мовою матері та сім’ї, матері та соціуму, а материнська мова, яка природно і є рідною, не отримує цього статусу. Необхідно звернути увагу на те, що підключення до рідномовного, материн-ського коду відбувається на ранньому етапі формування мовної особистості, коли материинське слово через забавлянку, колискову пісню має найсильніший вплив на дитину. Саме в цей період закладається «фізіологічна основа – генетичний код дитини як представника конкретної нацiї» [3].Коли мама говорить рідною мовою, змалечку привчає до культури, традицій, звичаїв рідного народу, вона закладає код рідної мови. У такому випадку поняття «материнська мова» та «рідна мова» збігаються, що сприяє гармонійному розви-тку особистості дитини.В. Федоренко наголошує на тому, що «мова, дар слова – найвищий Божий дар нам усім, вона найперше ... визначає духовну сутність людини, тобто є найголовні-шою ознакою її духовного буття, як тіло є ознакою буття фізичного» [2, 2].Саме через слово одухотворяється фізичне тіло аналогічно матерії, що напо-внюється духом на рівні Всесвіту, а також материнському й батьківському кодам, проявлених на фізичному рівні єдністю двох начал в людській природі (чоловічого та жіночого). Слово (дух) наповнює сакральним змістом вуста жінки-матері (ма-терії), яка передає його дитині материнською мовою, що впливає на формування гармонійно розвиненої особистості.Тепер проаналізуємо результати проведеного нами анкетування серед студен-тів-журналістів Сумського державного університету й з’ясуємо думку респонден-тів щодо понять «материнська мова», «рідна мова» та найефективніших методів, що сприяють формуванню мовної особистості дитини у двомовному середовищі.На запитання «Чи вбачаєте ви різницю між поняттями «материнська» та «рід-на» мова?» студенти дали такі відповіді: 64 % – «так», 30 % – «ні», 4% – «не знаю», 2 % – «залежно від ситуації».У визначенні поняття «рідна мова» найпоширенішою відповіддю стала державна мова (26 %), мова локального соціуму (24 %), не виділяють рідну мову як окреме по-няття (20 %), мова серця, душі (8 %), мова народу (14 %), мова, якою думаєш (8 %).Під час дослідження терміна «материнська мова» більшість опитаних у це по-няття вклали такий зміст: рідна мова дитини (34 %), мова, якою мати спілкуєть-ся зі своєю дитиною (30 %), мова, яку чує людина з дитинства (12 %), мова твоїх батьків (14 %), мова домашнього спілкування (6 %), мова колискової (2 % ), мова любові (2 %).Студенти-журналісти зазначили, що найбільше на формування мовної особис-тості дитини впливає мовне середовище сім’ї (60 %), а серед другорядних чинни-Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.42ків вони виділили такі: читання літератури (16 %), сама дитина (2 %), школа та уроки мови й літератури (2 %). При чому, деякі зауважили, що особистість дитини інколи ніяк не формується, адже за буденними справами в батьків бракує часу на виховання (4 %), не знають яким чином можна змінити ситуацію (12 %), що свід-чить про наявність у сучасному суспільстві дисбалансу між матеріальним та духо-вним, де інколи фізичні потреби переважають над потребами в духовному розви-тку. Мабуть, тому й мова, як духовний дар, стає у власному Домі Буття «фактором відчуження».Проведені дослідження констатують, що у двомовному суспільстві існує про-блема в розумінні «рідної мови» та «материнської мови», а також неоднозначне сприйняття мовцями цих понять. Мовне середовище сім’ї не закладає основи для гармонійного розвитку та формування мовної особистості дитини, виникають складнощі у вихованні.БіБліОГРАФія:1. Бацевич Ф. Рідна мова: диференційні ознаки, функції в суспільстві / Ф. Бацевич // Теорія і практика викладання української мови як іноземної. – 2008. – Вип. 3. – С. 96–104.2. Федоренко В. Рідна мова – Божа благодать / В. Федоренко // Дивослово. – 2009. – № 2. – С. 2-6.3. Маєвська л. Національно зорієнтована соціалізація особистості засобами рідної мови [електронний ресурс] / л. Маєвська // Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua /4356/1/Маєвська_л._М.pdf.лахтар о.,аспірантПроПаГанДа – зброя масоВоГо знИщення(ПеріоД ПерШої сВітоВої ВійнИ)Статтю присвячено визначенню ролі пропаганди під час Першої Світової війни. Зокре-ма, прослідковано як ефективно налаштована пропагандистська машина країн, що вхо-дили до складу Антанти фактично сприяла знищенню ворога.Ключові слова: військова пропаганда, психологічний вплив, «агітаційні снаряди».Формування потужного пропагандистського арсеналу під час розгортання війн та збройних конфліктів є наслідком досвіду Першої Світової війни. Утвердження пропаганди як особливого виду зброї, здатного знищити ворога сталося саме в цей період. Відомо, що психологічний вплив на ворога використовувався ще в давні часи, але систематичне використання пропаганди як ефективної зброї набуло поши-рення саме у часи Першої Світової. Уряди воюючих країн визнали необхідність створення спеціального апарату для ведення пропаганди серед ворожих військ та мирного населення, а також здійснення впливу на населення нейтральних країн.Найбільших успіхів в цій діяльності, за оцінками дослідників, досягла Вели-кобританія. як зазначає відомий німецький розвідник, голова Генштабу розвідки та контррозвідки (1914-1918 рр.), Вальтер Ніколаі: «…у 1914 році англійці мали найбільший у світі штат професійних журналістів, агітаторів та пропагандистів, велику кількість добре оснащених типографій та прессу…». [1] Німеччина, за да-ними Рудольфа Зульцмана, спеціаліста з історії пропаганди, була взагалі вражена цією зброєю, так як, за світоглядом німців конфлікти повинні були вирішуватись Журналістська освіта на Сумщині: набутки й проблеми : матеріали Десятої міжнар. наук.-практ. конф. (Суми, 14—15 травня 2014 р.) / уклад.: О. Г. Ткаченко. – Суми : Сумський державний університет, 2014.

https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/39031/1/Lavryk.pdf

Поняття "материнська" та "рідна" мова в сучасному двомовному суспільстві

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

SocioEconomic Challenges Journal (Sumy State University)

Electronic Sumy State University Institutional Repository