Діяльність Костя Мацієвича (1873-1942) на посадах міністра закордонних справ УНР (1919) та голови Надзвичайної дипломатичної місії (НДМ) УНР в Румунії (1919-1923) вже знайшла своє висвітлення в історичній літературі, проте окремі епізоди його роботи на дипломатичній ниві залишилися поза увагою
дослідників. Серед них – візит у березні 1921 р. до Болгарії в якості тимчасово виконуючого обов’язки голови (керуючого) Українського посольства в цій країні. Саме тому автор ставить собі за мету охарактеризувати мету, завдання і наслідки цього візиту
