Висловлювання вибачення як прямий і непрямий мовленнєвий акт (THE UTTERANCE OF APOLOGY AS DIRECT AND INDIRECT SPEECH ACT)

Abstract

У статті запропоновано результати аналізу висловлювання вибачення як прямого так і непрямого мовленнєвого акту. Висловлювання вибачення були розглянуті з точки зору прагматики мовленнєвого акту, синтаксичної будо- ви та лексичного наповнення. Проаналізовані висловлювання вибачення були об’єднані у функціонально-семантичне поле на підставі понятійної спільності, центральні та периферійні члени якого були визначені згідно кількісної ознаки вживання. (The aim of the article is to study functional semantic field of the verbal forms of apology. The topicality of the study is conditioned by the general trend of modern linguistics to study the functional aspect of language and analysis of verbal influence. The utterance of apology has not been studied before, therefore it needs further investigation. We analyzed 140 extracts which contain the utterance of apology and which were taken from the works of contemporary writers. The presents the results of the analysis of the utterance of apology as direct and indirect speech act. In our study we have come to the conclusion that the direct speech act contains a lexical unit with the meaning of apology, unlike the indirect speech act, which may be identified as such only from the context. Indirect speech acts are very few in our material. The utterances of apology have been analyzed from the point of view of pragmatics of the speech act, syntactic construction and lexical content. The analyzed utterances of apology have been grouped into functional semantic field based on the conceptual community. The central and peripheral members of the functional semantic field were determined according to the quantitative criteria of usage.