1-4 жовтня 2009 року в Сімферополі відбулася всеукраїнська науково-практична конференція
“Сецесія в новітній українській літературі: жанрово-стильові пошуки”

Терехова, І.

Академічний журнал Слово і Час

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

Слово і Час. 2010 • №3118дослідникам бракує синтетичності в мисленні, коли заходить мова про епохи модернізму й постмодернізму. Де проходить межа між ними й чому вони не є стилями на зразок реалізму чи романтизму? У кого існує здатність до синтезування, той завжди буде виходити з того, що модернізм і постмодернізм – це напрями, у межах яких історик літератури бачить кілька художніх стилів (символізм, неоромантизм, неокласицизм, необароко, футуризм та ін.). Вони, крім усього, ще й позначені національною специфікою, і тому, наприклад, магічна (міфологічна) течія в літературі Латинської Америки (Г. Маркес, А. Карпентьєр та ін.) посутньо різняться від, скажімо, постмодерної прози італійця Умберто Еко чи химерної (необарокової і неоромантичної) течії у прозі українській (О. Ільченко, В. Земляк та ін.), але це явища одного й того ж постмодернізму. Утім стосовно цього можливі й інакші (чи уточнені) міркування; послухати їх, як і міркування щодо інших проблем створення історії літератури, – це безпосереднє завдання нашого цьогорічного семінару.ЛІТЕРАТУРА 1. Аристотель. Поэтика. Риторика. – С.-Пб., 2007.2. Дончик В. Про історію літератури, якої досі не було // Нова історія української літератури. – К., 2005.3. Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1995. 4. Історія літератури // Літературознавча енциклопедія: У 2 т. – К., 2007. – Т. 1. 5. Литературная энциклопедия терминов и понятий. – М., 2001. 6. Наєнко М. Художня літератури України. Від міфів до модерної реальності. – К., 2008. 7. Перкінс Д. Чи можлива історія літератури? – К., 2005. 8. Поліщук Я. Альтернативна історія літератури – постмодерна парадигма // Нова історія української літератури. – К., 2005.9. Скупейко Л. Література – Історія – Нація (замість вступу) // Нова історія української літератури. – К., 2005.10. Франко І. Твори: У 20 т. – К., 1955. – Т. ХVІ. Отримано 1.02.2010 р. м.КиївСЕЦЕСІЯ В НОВІТНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЯК ТЕМА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ1-4 жовтня 2009 року в Сімферополі відбулася всеукраїнська науково-практична конференція “Сецесія в новітній українській літературі: жанрово-стильові пошуки”. Конференцію, організовану Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернадського, відкрили ректор Таврійського національного університету чл.-кор. НАН України М. Багров і декан факультету української філології та українознавства цього ж університету Ю. Прадід. Із доповіддю на пленарному засіданні виступив Ю. Ковалів (Київ), який охарактеризував сецесію як проблему новітньої історії і теорії української літератури. А. Гуляк (Київ) у фантазії О. Кобилянської “Поеми” розглянув сецесію як форму вияву авторської свідомості. А. Ткаченко (Київ) порушив питання анормативності як норми літературного процесу. Сецесію як закономірність у літературному процесі визначив М. Наєнко (Київ). Метажанр у родожанровій системі теоретично обґрунтував О. Галич (Луганськ). Н. Зборовська (Київ) застосувала до прози Марії Матіос психоаналітичний підхід. В. Погребенник (Київ) у фольклоризмі поезії Сильвестра Яричевського визначив риси традиціоналізму та сецесіонізму. На прикладі п’єси В. Винниченка “Чужі люди” В. Гуменюк (Сімферополь) окреслив сецесію у стосунку до раннього модернізму та авангардизму. Були також проведені секційні засідання за такою тематикою: “Сецесія як проблема в українській літературі ХХ століття”, “Сецесійні модифікації в українській літературі”, “Жанрово-стильові пошуки сецесії”, “Літературна сецесія у власних межах і позамежах”. Виступи науковців вирізнялися різноманітністю тематики, оригінальністю, науковою новизною. Цікавими були доповіді Н. Лисенко-Єржиківської (Київ) “До питання знайомства Євгена Маланюка з Федором Сологубом”, Н. Левицької (Сімферополь) “Сецесійні мотиви в новелістиці Ю. Липи”, В. Гасанової (Сімферополь) “Роман “Сестра моєї самотності” Г. Тарасюк: до проблеми інтерпретації тексту”, Н. Білоус (Київ) “Концепція творчої особистості в українській літературі та образотворчому мистецтві початку ХХ ст.”, Л. Костецької, Ю. Кушнарюк (Запоріжжя) “Оповідання “Ядзя і Катруся” Н. Кобринської, “Приязнь” Лесі Українки” та “Дівчатка” О.Забужко: типологічні паралелі”, В. Швеця (Сімферополь) “Елементи сецесії в драматургії Л.М. Старицької-Черняхівської”, Я. Янкової (Київ) “Сецесійні особливості жанрової дифузії малої прози М. Грушевського”, М. Киричка (Сімферополь) “Елементи сецесії в прозі М. Коцюбинського”, І. Бурлакової (Київ) “Полеміка в періодиці МУРу як Слово і Час. 2010 • №3 119вияв сецесійної ситуації в українській еміграційній літературі”, Ю. Потіпак (Маріуполь) “Сецесійні моделі прози Євгена Мандичевського: жанрологічний аспект”, Н. Герасименко (Київ) “Жанрово-стильові модифікації сучасної популярної прози: про межовість жанрів жіночого роману”, І. Домолега (Мелітополь) “Формування суспільної та індивідуальної етносоціокультурної свідомості засобами української літератури” та ін. Слід наголосити на активній участі в конференції студентів та аспірантів, зокрема, ґрунтовні доповіді виголосили О. Смольницька (Сімферополь) “Сецесія як перехід до міфу на прикладі роману Марії Матіос “Солодка Даруся”: юнгіанський аналіз твору”, О. Мудрак (Київ) “Жанрова “сецесія” еротичної лірики”, І. Гладка (Сімферополь) “Сецесійні мотиви творів Гната Михайличенка”, Г. Максименко (Луганськ) “Історична романістика В. Малика: темпоральні особливості”, Т. Преображенська (Сімферополь) “Сецесія у творчості Миколи Куліша”, О. Медоренко (Луганськ) “Віртуальний простір жанру авторського коментаря періоду “fin de siècle”, О. Пуніна (Донецьк) “Технічна кіноконструкція в художньому творі”, Р. Лихограй (Київ) “Політичні смисли у фольклорному текстовому просторі” та ін. Обговорення проблемних питань конференції відбувалося дискусійно та динамічно. Досить широкою була географія учасників конференції ― Київ, Луганськ, Одеса, Кіровоград, Сімферополь, Бердянськ, Дніпропетровськ, Херсон, Запоріжжя, Харків, Мелітополь. Велика кількість доповідачів, що репрезентують наукові центри майже всіх регіонів України, засвідчує значний науковий інтерес до проблеми сецесії в українській літературі. Загалом хід пленарного й секційних засідань довів, що сецесія в новітній українській літературі – це та лакуна в літературознавстві, яка потребує докладного та різноаспектного аналізу. Актуальна і перспективна, вона відкриває нові обрії наукових досліджень, тому, безперечно, заслуговує на нашу пильну увагу. Сподіваємося, що проведення подібних конференцій триватиме й далі, а коло дослідників літературної сецесії дедалі ширшатиме. Найближчим  часом  буде  опублікований  науковий  збірник ,  який  міститиме  матеріали конференції.Отримано 24.12.2009 р. Ірина Терехова м.СімферопольПРЕЗЕНТАЦІЯ СЛОВАЦЬКОЇ МОНОГРАФІЇ 29 жовтня 2009 року у видавництві “Смолоскип” відбулася презентація українознавчих видань відомих словацьких україністів акад. НАН України Миколи Неврлого та доцента Братиславського університету ім. Яна Амоса Коменського Мирослава Даніша. Це праця М. Неврлого “Минуле й сучасне. Збірник слов’янознавчих праць” (К.: Смолоскип, 2009 р., 956 ст.) та монографія М. Неврлого у співавторстві зі словацьким істориком, вихованцем Київського університету імені Тараса Шевченка М. Данішем “Іван Франко. Життя і творчість. 1856-1916”, яка побачила світ у Пряшеві 2009 р. словацькою мовою. Презентацію відкрив директор видавництва Р. Семків. Голова  видавництва  “Смолоскип ”  О .  Зінкевич  зазначив ,  що  Миколу  Неврлого п о  п р а ву  можн а  в важат и  ч уд о в им  л і т о п и с цем  у к р а ї н с ь к о г о  л і т е р а т у р н о г о процесу  ХХ  та  ХХІ  ст.  Зокрема  йдеться  про  тих  письменників ,  які  у  1920-1930 рр . опинилися в Празі, взагалі у порівняно демократичній ЧСР за президентства Томаша Масарика, який не тільки створив нормальні умови для проживання в ЧСР українських емігрантів, а й підтримав передислокацію з Відня до Праги Українського Вільного Університету. О. Зінкевич зазначив, що колектив видавництва “Смолоскип” самовіддано працював над літературним доробком М. Неврлого, бо все, написане цим славістом і літературознавцем, гідне щонайвищої оцінки. Автор глибоких і аналітичних передмов до презентованих видань акад. І. Дзюба, говорячи про, за його словами, “перший вагомий збірник праць акад. М. Неврлого, на який спромоглася нині Україна”, зазначив, що в українознавчому та слов’янознавчому доробку М. Неврлого він виокремив чотири головні масиви досліджень:– розвідки з української класичної літератури (Котляревський, Шевченко, Франко, Леся Українка, Панас Мирний);– розвідки  та  публікації  з  української  літератури  й літературознавства т. зв. “Розстріляного відродження”;– численні дослідження академіка з українсько-чеських та українсько-словацьких літературних зв’язків;– зразкові видання творів “проскрибованих” видатних українських поетів ХХ ст. – Б.-І. Антонича “Перстені молодості” (1966), Д. Фальківського “Ранені дні” (1969), Є. Маланюка “Земна Мадонна” (1991), Олега Ольжича “Цитаделя духа” (1991), М. Ситника “Катам наперекір” (1998). 

Secession in the modern Ukrainian literature as a subject of All-Ukrainian scientific conference

https://nasplib.isofts.kiev.ua/bitstreams/8cd6900e-b33a-471c-ba4f-d580dc2545ab/download

Secession in the modern Ukrainian literature as a subject of All-Ukrainian scientific conference

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України