У статті розглянуто мережу контактів шведських мігрантів до України у 1782–1783 рр. і вплив на неї географічного чинника. Дані реконструйовано на основі пов’язаних відомостей про смертні випадки під час епідемії чуми серед переселенців і місця проживання на острові Даго (острів Гіюмаа, Естонія). Використано як методи ієрархічний кластерний аналіз, факторний аналіз (метод головних компонент) із varimax-обертанням, графічний метод просторового подання хронології подій і статистичний критерій Спірмена. Природні кластери встановлено на основі інформації про 335 смертних випадків. Використано перший рівень кластеризації, отримано шість кластерів. Пов’язати вдалося інформацію лише про 235 осіб із 335, тобто 70 %. Факторний аналіз проведено на основі інформації про таймінг смертних випадків на основі пов’язаних даних (235 випадків). У побудові гіпотез автор виходив із припущення, що порядок вимирання під час епідемії має бути не гомогенним, а дискретним, оскільки для поширення інфекції потрібно встановити «ефективний» контакт. Останнє ж можливо за більш тісних соціальних зв’язків. Результати дослідження демонструють, що порядок вимирання піддослідної групи не мав випадкового характеру й залежав від географічного розташування населених пунктів, із яких походили померлі. Соціальні зв’язки у групі мігрантів під час та одразу після переселення дублювали географічну структуру розташування рідних селищ у попередній період життя в Естонії. Хвороба поширювалась від тих, хто раніше мешкав на заході острова, до тих, хто жив на сході, незважаючи на те, що вони їхали на поселення у складі однієї групи, де відстань між переселенцями була порівняно незначною. Результати підтверджено статистично (rs = 0,737; n = 12; р > 0,01). На думку автора, затримку в передаванні інфекції зумовлено так званим соціальним карантином, в основі якого, у цьому випадку, лежить відстань між населеними пунктами, з яких походили переселенці, та наближеність цих місць до певних доріг. Автор припускає, що «консервація» географічної мережі у групі була пов’язана зі шлюбно-сімейними стосунками, які склалися ще в період життя на острові, оскільки на шлюбному ринку люди, зазвичай, шукають шлюбних партнерів із населених пунктів, розташованих неподалік.The article examines the network of contacts among Swedish migrants to Ukraine in 1782–1783 and the influence of geographic factors on it. The data reconstruction is based on linked information about mortality during plague epidemic among migrants and their places of residence on Dagö Island (modern Hiiumaa Island, Estonia). The following methods were employed: hierarchical cluster analysis, factor analysis (main components method) with varimax rotation, graphical method of events chronology spatial representation, and Spearman’s statistical test.. Natural clusters were determined on the basis of 335-death case information. First level of cauterization was used. Six clusters were received, thus, linking the information about 235 people out of 335 (70%). Factor analysis was conducted on the basis of information about timing between deaths cases, using the linked data (235 persons). In formulating hypotheses, the author proceeded from the assumption that the pattern of extinction during the epidemic was not homogeneous but discrete, as establishing an "effective" contact was necessary for the spread of the infection. The latter is possible only in the case of more close social ties. The research results indicate that the sequence of deaths within the study group was not random but rather dependent on the geographical locations of the populated areas from which the deceased individuals originated. The social network of this migrant group during and shortly after the resettlement mirrored the geographical structure of the location of migrants’ native villages during their previous period of life in Estonia. The disease spread from individuals who had previously lived in the western part of the island to those residing in the eastern part, despite the fact that they were relocating together as part of the same group, and the distance between the migrants was relatively short. The results are confirmed statistically (rs = 0,737; n = 12; р > 0,01). The author believes that the delay in infection transmission was attributed to what is termed "social quarantine," in this case, influenced by the distance between the settlements from which the settlers originated and the proximity of these villages to certain roads. The author suggests that the "conservation" of the geographical network within the group was due to marriage and family relations that were formed even during the period of life on the island, since in the marriage market, people usually typically seek spouses from nearby settlements
