Закревський А.А. Декарбонізація бізнесу як один із чинників реалізації євроінтеграції в умовах глобальних викликів / А.А. Закревський, наук. кер. В.В.  Гришко //   Сталий розвиток: виклики та загрози в умовах сучасних реалій : матеріали ІІ Міжнародної наук.–практ. Інтернет-конф., 06 черв. 2024 р. – Полтава : Нац. ун–т ім. Юрія Кондратюка, 2024. – С. 57–58

Гришко, В.В.

Закревський, А.А.

eNUPPIR «Еlectronic National University «Yuri Kondratyuk Poltava Politechnic» Institutional Repository

Міністерство освіти і науки України Навчально-науковий інститут фінансів, економіки, управління та права Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (Україна) Варненський вільний університет Чорноризця Храбра (Болгарія) Гентський університет (Бельгія)  Сучавський університет ім. Штефана чел Маре (Румунія) Міжнародний науково-освітній та навчальний центр (Естонія) Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна) Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Україна) Київський національний університет будівництва і архітектури (Україна) Сумський державний університет (Україна) Сумський національний аграрний університет (Україна) Національний університет «Запорізька політехніка» (Україна) Державна установа  «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (Україна) Державна установа   «Інститут демографії та проблем якості життя НАН України» (Україна) Державна податкова інспекція у м. Полтава Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (Україна) Полтавське територіальне відділення Всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України» (Україна) Торгово-промислова палата України (Україна)  ЗБІРНИК ІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції  «СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ»   06 червня 2024 року  ПОЛТАВА 57 умовах змін є критично важливою для забезпечення стійкості та успіху організації. Створення сприятливого робочого середовища, надання емоційної підтримки та ресурсів для управління стресом, ефективна комунікація та залучення співробітників, розвиток стійкості та адаптивності, а також визнання та винагорода за успішну адаптацію є ключовими стратегіями, які організації можуть використовувати для підтримки психологічного благополуччя своїх працівників. Впроваджуючи ці стратегії системно та послідовно, організації можуть створити культуру, в якій співробітники відчувають себе підтриманими, залученими та здатними успішно долати виклики, пов'язані зі змінами.  Список використаних джерел 1. Титаренко Т.М. (2022). Технології відновлення психологічного здоров'я особистості в умовах війни: комплексний підхід. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(1). https://doi.org/10.37472/2707-305X-2022-4-1-15-2  2. ОГЛЯД ЗАХОДІВ ЛЮТИЙ--ВЕРЕСЕНЬ 2022. Всесвітній день психічного здоров'я 2022. Міжнародна організація з міграції (МОМ) в Україні. 10 жовтня 2022. URL: https://ukraine.iom.int/sites/default/files/mental_health_factsheet_ukr.pdf  3. Зайчикова Т.В. (2008). Профілактика та подолання стресів як умова підтримки психологічного здоров'я працівників організацій. Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, (3), 135-137.   УДК 338.467 Закревський А.А., аспірант  Науковий керівник – Гришко В.В., д.е.н., професор Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (м. Полтава, Україна)  ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ БІЗНЕСУ ЯК  ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ  Стійкий розвиток держави в умовах високого рівня невизначеності неможливо забезпечити без збалансування екологічної, економічної та соціальної складової. Однак, повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну посилило  питання енергетичної  та екологічної безпеки та призводять до погіршення життя на землі. Зокрема, зростання темпів НТП призвело до того, що нині людина своєю діяльністю завдає шкоду природі і усунення наслідків потребує значних коштів і часу, втрачається природне біорізноманіття, збільшується кількість природніх катастроф та  зростає їх інтенсивність, посилюються процеси руйнації, втрачається природно-рекреаційний потенціал територій, громад, держав. Тому Європейським Союзом у 2019 році було розроблено Європейський зелений курс (European Green Deal, ЄЗК), який був представлений Європейською Комісією у Європарламенті 11 грудня 2019 р., що спрямований на перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 р [1].  Це дозволило досягнути скорочення до скорочення викидів парникових газів у 2020 році на 27 % порівняно з 2005 роком (рік початку роботи Системи торгівлі викидами в ЄС), за інформацією EuroStat. При цьому економіка ЄС, за даними World Bank,  зросла на 23% за 15 років, а ВВП збільшився з 11,9 трлн дол. у 2005 до 15,4 трлн дол. у 2020 році [2]. Тоді як Україна оголосила про перехід до 2060 року,  і у  липні 2021 року Уряд затвердив нову ціль України — до 2030 року зменшити викиди парникових газів на 65% від рівня 1990 року[2]. Попри війну питання декарбонізації не втрачає своєї актуальності і відіграє  ключову роль у забезпечення сталого розвитку та інвестиційної привабливості України. Оскільки вирішення питань декарбонізації дозволить:  58 Зберегти довкілля: Декарбонізація сприяє зменшенню промислових викидів, що допомагає зберегти природне середовище та забезпечити екологічну безпеку. Розширити доступ до ринків: Досягнення чітких показників декарбонізації дозволить українським товарам уникнути обмежень на ринках ЄС та інших ключових експортних майданчиках. Стимулювати інновації та конкурентоспроможність: Декарбонізація спонукає до розвитку нових технологій, що підвищує конкурентоспроможність українських компаній. Це можливо здійснити нині через реформування енергетичного ринку, який в Україні продукує найбільшу кількість парникових газів. Зокрема, руйнування великих енергетичних об’єктів створило попит на створення малих енергетичних центрів ВДЕ, які дозволять забезпечити життєвоважливі потреби населення у певній громаді і тим самим будуть за рахунок диверсифікації мінімізувати негативні наслідки ракетних обстрілів і фізичних руйнувань. Наразі в Україні складається ситуація, коли споживачі, влада і громада не можуть ігнорувати енергетичні проблеми, а вирішення знаходиться у площині розвитку ВДЕ, коли всі сторони є зацікавленими і готовими до взаємодії. Це  сприяє також тому, що амбітна ціль України щодо декарбонізації може бути досягнута у значно коротший проміжок часу.   Список використаних джерел 1. Європейський зелений курс і кліматична політика України : аналіт. доп. / [С. П. Іванюта, Л. М. Якушенко] ; за заг. ред. А. Ю. Сменковського. Київ : НІСД, 2022.  95 с. https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.12. 2. Декарбонізація секторів економіки України. URL: https://ecoaction.org.ua/ dekarbonizatsia-ekonomiky-ua.html   УДК 330.341 Васильченко М.І., к.е.н., доцент; Халімон К.Б., аспірант Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»  (м. Полтава, Україна)  СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ КОНТРОЛІНГУ ТА ЇЇ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ  Ефективне управління будь-яким бізнесом на міжнародному, регіональному чи локальному рівні сьогодні навряд чи можливе без відповідного інструменту, який дозволяє своєчасно реагувати на справжні виклики зовнішнього середовища та ефективно використовувати всі доступні можливості для подальшого масштабування і розвитку. Тому щоб належним чином підтримати непростий і багатогранний процес управління, субʼєкти господарювання активно впроваджують у свою діяльність контролінг. У сучасній науковій літературі [1; 2; 3] зустрічаються різні підходи до визначення економічного змісту даного поняття: його досить часто називають концепцією, системою, одним із найважливіших інструментів процесу управління, сучасною технологією управління, синтезом елементів обліку, аналізу, контролю і планування. Незважаючи на досить тривалу історію його розвитку, до нашого часу не вдалося сформулювати єдиний підхід до визначення сутності поняття «контролінг». Одні науковці звужують це поняття до внутрішнього контролю, а інші, навпаки, визнають контролінгом ті облікові функції, які орієнтовані на бухгалтерський облік, чи взагалі ставлять знак рівності між контролінгом і завданнями забезпечення менеджменту підприємства інформацією, яка є необхідною для прийняття обґрунтованих управлінських рішень у кожній можливій проекції виробничо-господарської діяльності.   

Декарбонізація бізнесу як один із чинників реалізації євроінтеграції в умовах глобальних викликів

https://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/PoltNTU/16873/1/16.pdf

Декарбонізація бізнесу як один із чинників реалізації євроінтеграції в умовах глобальних викликів

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eNUPPIR «Еlectronic National University «Yuri Kondratyuk Poltava Politechnic» Institutional Repository