Метою статті є аналіз метонімічних трансформацій  денотативного плану на лексичному  рівні  у  перекладах  українською та російською мовами твору Елізи Ожешко «Добра пані» (Eliza Orzeszkowa „Dobra Pani”)

Кулінська, Ю. В.

Литвин, І. М.

ChNU Repository (Cherkasy National University)

203 6. Сучасний англійський словник: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/. 7. Торгові наркотичні шляхи [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://ru.gulliway.org/public/wiki/north-america/northern-america/united-states/ 8. Chapman R. L. New Dictionary of American Slang / HarperCollins Publishers., 1986. – с. 485 . Науковий керівник: к. філол. н., старший викладач О. І. П’єцух  МЕТОНІМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ І РОСІЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАХ ОПОВІДАННЯ ЕЛІЗИ ОЖЕШКО «ДОБРА ПАНІ»  Ю. В. Кулінська Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького  Актуальною проблемою сучасного перекладознавства є проблема перекладацьких перетворень, якій присвятили свої праці відомі теоретики перекладу: Л. С. Бархударов, В. Н. Комісаров, Л. К. Латишев, Я. Й. Рецкер, О. О. Селіванова, О. Д. Швейцер й ін. Та проблема перекладацьких трансформацій залишається актуальною, оскільки, на сьогодні, одностайних думок щодо суті цього явища та його типології не існує. Актуальність нашого дослідження обумовлена також тим, що художній переклад польських творів українською та російською мовами є мало вивченим у перекладознавстві, тому тема нашої роботи є новою. Метою статті є аналіз метонімічних трансформацій денотативного плану на лексичному рівні у перекладах українською та російською мовами твору Елізи Ожешко «Добра пані» (Eliza Orzeszkowa „Dobra Pani”). Як в українському перекладі оповідання Е. Ожешко «Добра пані», здійсненому І. Вільде, так і в російському – виконаному Н. Кисляковою, часто трапляються метонімічні заміни, які можна диференціювати залежно від статусу суміжних предметів, явищ, понять [див.: 5, 462], Czernicka (...) na znak pośpiesznego przytwierdzania wszystkiemu, co pani jej mówiła, głową trzęsła // Черницкая (...) быстро закивала головой в знак того, что вполне согласна с каждым словом своей хозяйки. У російському перекладі твору наявні партонімічні трансформації (заміна назви цілого назвою його частини): Janowa grubą swą ręką ku niej wzniosiła twarzyczce dziecka // Янова приподняла своей шершавой ладонью личико девочки. Ręka – назва цілого (холонім), ладонь – назва частини від цілого (партонім). Натомість в українському перекладі така трансформація відсутня. Перекладачі використовують також зворотній прийом – холонімічні трансформації – заміну назви частини назвою цілого: Pani Ewelina osunęła się na kanapę i wsparła na białej dłoni czoło obciążone tęskną i zarazem rozkoszną zadumą // А Эвелина в грустной, но вместе с тем приятной задумчивости опустилась на диван, подперев голову белой рукой // А пані Евеліна прилягла на канапку, сперши на білу руку своє, овіяне сумною задумою, чоло. Автор російського перекладу вживає дві холонімічні заміни: dłoń // рука і czoło // голова, а в українському варіанті перекладач вдається лише до однієї аналогічної трансформації dłoń // рука. (...) wysoka, chuda, z cerą ciemną i zwiędłą (...) // Висока, худа, з темним, прив'ялим вже обличчям (...) // (…) высокая, худая, со смуглым увядшим лицом (…). Cera – «powierzchnia skóry twarzy» [1] (верхня частина шкіри обличчя) є партонімом, а обличчя (лицо) – холонімом.  204 У перекладах оповідання трапляються парто-партонімічні трансформації (заміна назви однієї частини назвою іншої частини): (...) fala życia i młodości, zda się, nagle napełniła całą jej istotę i aż wzdymała serce // (…) хвиля життя та молодості раптом сповнила всю її істоту і оживила серце // (…) внезапно нахлынувшая волна жизни и молодости вдруг захлестнула всю ее целиком и возвысила душу. У російсько-українському культурному ареалі душа (серце) виступає символом внутрішнього психічного світу людини, місцем локалізації її емоцій і високих бажань, пов'язаних із задоволенням духовних потреб [3, 23]. Але, за словами І. Бичка, специфічною ознакою української ментальності є «спрямованість на внутрішній емоційно-почуттєвий світ людини, у якому панує не холодний раціональний розсудок голови, але жагучий поклик серця» [2, 325]. У російській мові концепт СЕРЦЕ має дещо меншу сферу вживання, ніж в українській і, очевидно, польській, тому замінено на концепт ДУША. Стосовно серця душа виступає ширшим поняттям, адже відає вона не лише емоціями, а й думками, бажаннями, схильностями і преференціями людини [3, 24]. Czernicka (...) nie przestawała przecież ani na chwilę ściskać w dłoni banknotu sporej wartości // Черницька (...) ні на хвилину не випускала з затиснутого кулака паперових грошей досить великої вартості // Черницкая (...) ни на минуту не выпускала из руки кредитный билет крупного достоинства. Dłoń (долонь) і кулак є частинами одного цілого – руки, тобто в українському перекладі цього уривку наявна парто-партонімічна заміна, а російський перекладач, як і раніше, вдається до холонімічної трансформації dłoń // рука. Окрім цього у російському перекладі є ще одна метонімічна заміна, яку можна віднести до еквонімічних трансформацій: banknot // кредитный билет. Banknot – «pieniądz papierowy» [1] (паперові гроші), государственный кредитный билет – «официальный, как правило, бумажный денежный знак, выпущенный эмиссионным банком и обеспечиваемый активами банка, используемый для замены действительных денег в качестве средства обращения и платежа» [4, 80]. Також наявні у перекладах твору гіперонімічні трансформації – заміна назви видового поняття назвою родового (генералізація): Malutki pinczerek rzucił się był na wchodzące osoby z zajadłym i piskliwym szczekaniem… // Собачка кинувся на прибулих з лютим та верескливим гавканням… Гіпонім pinczerek був замінений в українському перекладі гіперонімом собачка, незважаючи на наявність в українській мові назви породи – пінчер [6, 537]. (…) można by ją drugiemu jakiemuś Rafaelowi za model do cherubinka przedstawić… // Могла б другому Рафаелеві послужити за модель для ангела... Сherubin (херувим) – «według Biblii i tradycji: jeden z aniołów stojących wysoko w hierarchii» [1]. У російському перекладі цього фрагменту метонімічна трансформація відсутня. В іншому фрагменті навпаки: російський переклад містить гіперонімічну трансформацію, а український – ні: Albo to pańskie dzieci, żeby im cukierków trzeba było // Хіба вони панські діти, щоб їм цукерки давати? // Разве они господские дети, чтобы сладости есть. Czernicka wbiegła zdyszana, z rumieńcami na ciemnych policzkach, z rękawami czarnej sukni zawiniętymi po łokieć // Черницька вбігла задихана, її темне обличчя зашарілося, рукава чорного вбрання були закачані по лікті. У цьому реченні є дві метонімічні трансформації – гіперонімічна (suknia // вбрання) та холонімічна (policzki // обличчя).  Перекладачі уводили також еквонімічні трансформації – заміну назви гіпоніма назвою гіпоніма того ж класу: Panna służąca schyliła się, aby wziąć pieska // Кастелянша нагнулась, чтобы взять собачку. На нашу думку, цю заміну важко назвати вдалою, 205 оскільки за словником Ожегова кастелянша – «работница бельевой (в лечебном учреждении, доме отдыха, гостинице), ведающая хранением и выдачей белья» [4, 606], оскільки служниця працювала у будинку пані, а не в установі, доцільніше було б перекласти дослівно – служанка чи прислуга. Ja kroję sukienkę z tego błękitnego kaszmiru // Я крою плаття з того голубого атласу. Kaszmir (кашемір) – «cienka tkanina tkana z wełny kóz kaszmirskich», атлас – «шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька з лиця». Перекладач вживає не надто доречну еквонімічну заміну, оскільки в українській мові є прямий відповідник кашемір.  Таким чином, для оптимального балансу семантики і форми, денотативної та конотативної інформації оригіналу й українського і російського перекладу перекладачі І. Вільде та Н. Кислякова використовують денотативні та конотативні заміни. Дослідження вжитих метонімічних трансформацій показало, що одні з них використані доречно та вдало, проте інколи перекладачі допускають змістових втрат. Список використаної літератури: 1. Słownik języka polskiego 11-tomowy / redaktor naczelny W. Doroszewski. – Режим доступу: https://sjp.pwn.pl/. 2. Бичко І. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: кордоцентричні мотиви / І. Бичко // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К., 1997. 3. Брагінець H. В. Концепти душа і серце в національно-мовних картинах світу / Н. В. Брагінець // Наукові записки. Том 34, Філологічні науки. – К. : Видавничий дім "КМ Академія», 2004. – 89 с. 4. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М. : Рус. яз., 1992. – 2151 с. 5. Селіванова О. О. Нова типологія перекладацьких трансформацій / О. О. Селіванова // Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. – Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012. 6. Словник української мови: в 11 томах. / ред. колег. І. К. Білодід (голова) та ін. – К. : Наукова думка, 1970 – 1980. – Том 6, 1975. – С. 537. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент І. М. Литвин ЛЕКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНОТАТИВНОГО ПЛАНУ В РОМАНІ  ДЖ. С. ФОЄРА «СТРАШЕННО ГОЛОСНО І НЕЙМОВІРНО БЛИЗЬКО» О. О. Курдус Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького  Лексичний аспект перекладу розглядає міжмовні лексичні відповідники, існування яких є закономірним, зважаючи на те, що логіко-понятійний склад більшості мов має універсальний характер, а слово визначається як основна поняттєва одиниця. За В. С. Виноградовим, перекладацькими відповідниками ми вважаємо слова та словосполуки перекладу й оригіналу, які в одному з своїх значень передають рівний, або відносно рівний, обсяг інформації та є функціонально рівнозначними.  Питання перекладацьких відповідників розглядалося, зокрема, наступними дослідниками: В. С. Виноградовим, П. І. Копанєвим, Я. Й. Рецкером,  Р. К. Міньяр-Бєлоручевим, І. Р. Гальперіним тощо. Навіть беручи до уваги значну кількість робіт з даної теми, ми все ж не можемо називати його повністю вивченим та розглянутим, що й свідчить про актуальність нашого дослідження. Українська дослідниця О. О. Селіванова на лексичному рівні розглядає формальні та формально-змістові трансформації. Формально-змістові трансформації виражаються у двох планах: денотативному та конотативному. Конотативні 

Метонімічні трансформації в українському і російському перекладах оповідання Елізи Ожешко «Добра пані»

http://eprints.cdu.edu.ua/3750/1/rodzinka_2018_2-203-205.pdf

Метонімічні трансформації в українському і російському перекладах оповідання Елізи Ожешко «Добра пані»

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

ChNU Repository (Cherkasy National University)