Дикий О. В. Кібервійна в Україні / О. В. Дикий // Інформаційне суспільство: проблеми та перспективи : матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 20 травня 2022 р.) / відп. ред. Н. І. Логінова. - Одеса, 2022. - С. 102-104

Dykyi, Oleh V.

Дикий, О. В.

Дикий, Олег Викторович

Дикий, Олег Вікторович

Undetermined

eNUOLAIR  Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»

102 VІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ  КІБЕРВІЙНА В УКРАЇНІ Дикий О.В. кандидат юридичних наук, доцент декан факультету кібербезпеки та інформаційних технологій  Національного університету «Одеська юридична академія»  У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лю-того 2022 року було введено правовий режим воєнного стану в України. Варто зазначити, що першими були саме масові DDoS-атаки на державні сайти Ук-раїни, банківську систему, ще 23 лютого 2022 року, тобто за день до повнома-сштабного вторгнення та обстрілів українських міст. Вбачається, що цілю таких кібератак була саме дестабілізація державних та приватних інституцій, вплив на суспільство з метою посіяти панічні настрої.  У війні ХХІ століття кіберфронт виявися одним із серйозних напрямків акти-вних дій, що безумовно пов’язано із цифровізацією обох сторін війни. Зверне-мося до дефініції терміну кібервійна. Американський експерт у галузі кібербез-пеки Р. Кларк, пропонує так трактування: «Кібервійна – дії однієї національної держави з проникненням у комп'ютери чи мережі іншої національної держави для досягнення цілей завдання шкоди чи руйнування» [1]. Вітчизняний експерт О. Мережко пропонує таке визначення: «Кібервійна – використання Інтернету та пов'язаних з ним технологічних та інформаційних за-собів однією державою з метою заподіяння шкоди військовій, технологічній, економічній, політичній, інформаційній безпеці та суверенітету іншої  держави» [2].  У Законі України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII складових. Наприклад, кібероборона – це сукупність політичних, економічних, соціальних, військових, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів, які здійс-нюються в кіберпросторі та спрямовані на забезпечення захисту суверенітету та обороноздатності держави, запобігання виникненню збройного конфлікту та відсіч збройній агресії.  У цьому контексті досить цікаво провести певну аналогію між кібервійною та війною в «реальному» середовищі. Тут хочемо звернути увагу на мобілізацій-ний потенціал. Так, з моменту вторгнення російської федерації на територію Ук-раїни з перших днів Міністерством цифрової трансформації було створено Telegram канал покликаний масово долучати людей до атак на різні ресурси ро-сійської федерації (https://t.me/itarmyofukraine2022). Безумовно він не є ключо-вим у системній протидії агресору, однак створює серйозні проблеми для про-тивника. Так, за повідомленням із ЗМІ, російські системи постійно стикаються із труднощами функціонування, що дозволяє розпорошувати сили противника на кіберфронті. Вбачається, що в подальшому підготовка мобілізаційного «ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»  103 потенціалу для кіберфронту є однією із пріоритетних. Це пов’язано, в першу чергу, із сучасними умовами ведення війни та їх видозміненням (застосування кібератак). Підготовка таких фахівців повинна здійснюватися для всіх здобувачів освіти в межах галузі знань 12 «Інформаційні технології» у закладах освіти, до того ж до відповідних стандартів освіти повинні бути внесенні відповідні зміни. Як свідчить кількість учасників вказаної групи, до лав кіберармії можна мобілі-зувати близько 250 тис. осіб (станом на 19.05.2022).  Крім того серед учасників кіберфронту, що стала на захист України після початку повномасштабної війни з росією, об’єдналися наступні групи професіо-налів та активістів: • Досвідчені міжнародні IT-професіонали в галузі кібербезпеки (як пред-ставники приватних компаній, так і представники відповідних підрозділів західних спецслужб та підрозділів кібернетичних військ на кшталт брита-нської GIC – Government Information Cell); • Досвідчені вітчизняні-фахівці в галузі кібербезпеки; • Українські професіонали в інших галузях IT, що долучилися до кібернети-чного фронту як волонтери; • Існуючі групи фахівців у галузях OSINT (наприклад, Informnapalm) та про-тидії ворожим дезінформаційним кампаніям (наприклад, StopFake), що сформувалися ще з самого початку агресії Росії у 2014-2015 роках р. та вже зарекомендували себе у боротьбі із ворогом; • Умотивовані кіберактивісти без спеціальних фахових знань в царині ІТ, що долучилися до кібернетичного фронту інформаційної війни (поши-рення правди про події в Україні, участь у пропагандистських кампаніях, розрахованих на населення країни-загарбника, контрпропаганда – боро-тьба із російськими фейками та дезінформаційними ресурсами в соціа-льних мережах та в цілому на просторах Інтернету). Вказане свідчить про значний потенціал саме мобілізаційної складової у ак-тивних військових кібердіях.  Також українська сторона використовує краудсорсингові технологій проти ворога на прикладі боту єВорог. Вказаний напрям є одним із новаторських у су-часному світі, так як дозволяє збирати та використовувати інформацію про пе-ресування сил противника фактично в «реальному часі» з детальним описом кі-лькості особового складу та відповідної техніки.  Одним із напрямів кібервійни є протидія пропаганді російської федерації, що направлена на – визначення мародерів армії окупантів через аналіз пошто-вих відправлень та інформування їх родичів через соціальні мережі тощо, а та-кож використання штучного інтелекту для розпізнавання обличчя вбитих солда-тів російської федерації та інформування їхніх родичів.  Вказане свідчить про наявний значний напрям подальших наукових дослі-джень комплексного характеру, що направлений на вивчення феномену 104 VІІ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ  кібервійни, ролі кіберфронту в активних бойових діях та значення мобілізацій-ного потенціалу кібер фахівців в обороні держави тощо.  Список використаних джерел: 1. Richard A. Clarke and Robert K. Knake»Cyber War: The Next Threat to National Security and What to Do About It» (Harper Collins 2010). 2011. 320 p. 2. Мережко А. А. Конвенция о запрещении использования кибевойны в глобаль-ной информационной сети информационных и вычислительных ресурсов (Ин-тернете). Політичний менеджмент. URL: https://web.archive.org/web/ 20111007185753/http://www.politik.org.ua/vid/publcontent.php3?y=7&p=57.  ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР ЯК ОДИН ІЗ ВИДІВ ВРАЗЛИВОСТЕЙ  В КІБЕРБЕЗПЕЦІ Кравцов О.О. студент 1-го курсу магістратури  факультету кібербезпеки та інформаційних технологій  Національного університету «Одеська юридична академія» Питання про захист інформаційних інфраструктур, є одним з важливих пи-тань для вирішення, як цивільними підприємствами, так і державою в цілому. Один із аспектів надання якісного захисту інформаційній інфраструктурі яв-ляється протистояння внутрішнім загрозам. Будь-яка інформаційна інфраструк-тура, яка навіть має найновіші програмно-технічні засоби захисту, все ще опра-цьовується людиною, що дає злочинцям, дуже велику вразливість, яку вони мо-жуть використовувати для своїх цілей через соціальну інженерію. Соціальна інженерія – це термін, який використовується для широкого спе-ктру шкідливих дій, що здійснюються через взаємодію людей. Він використовує психологічні маніпуляції, щоб обманом змусити користувачів зробити помилки безпеки або роздати конфіденційну інформацію[1]. Такі вразливості можливо віднести до внутрішніх загроз до інформаційної інфраструктури. Внутрішні загрози – це загрози, що виникають через користува-чів із законним доступом до інформаційної інфраструктури. Такі користувачі використовують цей доступ зловмисно чи ненавмисно для заподіяння шкоди бізнесу. Внутрішні загрози не обов'язково трапляються через працівників підприємства, вони також можуть трапитися через колишніх співро-бітників, підрядників або партнерів, які мають доступ до систем або даних орга-нізації. Можна виділити 4 внутрішні загрози: 1) Пішаки – це працівники, які маніпулюють зловмисною діяльністю, часто ненавмисно, за допомогою фішингу або соціальної інженерії. Будь то несвідо-мий працівник, який завантажує зловмисне  на свою робочу станцію, або 

Кібервійна в Україні

https://dspace.onua.edu.ua/bitstreams/9535e5f6-2d15-4630-a896-68fedf3032d1/download

Кібервійна в Україні

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eNUOLAIR Репозитарій (відкритий електронний архів) Національного університету «Одеська юридична академія»