The article is devoted to the issues of linguoculturology as a discipline that investigates the reflection and consolidation of culture in language and speech. Since language and culture are inseparably interconnected, language functions not only as a means of communication but also as a fundamental mechanism for the preservation and transmission of cultural knowledge, norms, values, and symbols. It is precisely through language that an individual directly enters culture, assimilates its behavioral models, conceptualizes the world, and forms an identity as a bearer of a particular mentality. In the context of a globalized media environment, audiovisual translation acquires special relevance as a means of intercultural communication. It encompasses the process of rendering the meaning of multimodal texts-films, television series, K-dramas, documentaries, and others-from one language into another, taking into account both verbal and non-verbal components. Particular attention has been devoted to the analysis of the linguocultural specificities of Korean dramas, especially through the prism of character language, sociocultural codes, globalization influences, stereotyping, and mechanisms of linguistic mediation. Based on practical analysis, it has been established that K-dramas serve as a powerful medium of representing Korean culture, capable of shaping linguocultural perceptions among foreign audiences. The analysis of Korean dramas demonstrates that the characters’ speech vividly reflects key linguocultural concepts, social codes, and linguistic realities. Such notions as 효 (filial piety), 정 (emotional attachment), 눈치 (social sensitivity), 체면 (face-saving), 한 (suppressed sorrow), and 우리 (collective identity) convey the depth of the Korean mentality. In forms of address, speech styles, and lexical choices, respect for hierarchy, roles, and age becomes evident. Globalization processes account for the active penetration of Anglicisms, slang, and code-switching, which reflect contemporary linguistic hybridity. K-dramas contribute to the dissemination of linguistic elements beyond Korea: viewers acquire vocabulary, speech formulas, and cultural practices. Special attention has also been paid to stereotypes that are reinforced through the linguistic behavior of characters. The findings of the study have practical significance for the teaching of the Korean language, translation studies, intercultural communication, and the exploration of audiovisual genres. The research confirms that K-dramas perform not only an entertaining function but also foster the development of linguocultural awareness among global audiences, actively contributing to the diffusion of linguistic realities.У статті розглянуто лінгвокультурологічні особливості сучасних корейських дорам як важливого феномену масової культури Республіки Корея. Розглянуто питання лінгвокультурологіі як науки, яка досліджує відображення та закріплення культури в мові та мовленні, оскільки мова і культура нерозривно пов’язані між собою, мова виступає не лише засобом комунікації, а й основним механізмом збереження і трансляції культурних знань, норм, цінностей, символів. Саме через мову особистість безпосередньо входить у культуру, засвоює її моделі поведінки, уявлення про світ і формується як носій певної ментальності. В умовах глобалізованого медіапростору аудіовізуальний переклад набуває особливої актуальності як засіб міжкультурної комунікації. Він охоплює процес передачі змісту мультимодальних текстів – фільмів, телесеріалів, дорам, документалістики тощо – з однієї мови на іншу із врахуванням вербальних і невербальних компонентів. Особливу увагу було приділено аналізу лінгвокультурологічних особливостей корейських дорам саме крізь призму мови персонажів, соціокультурних кодів, глобалізаційних впливів, стереотипізації та механізмів мовної трансляції. На основі практичного аналізу було встановлено, що дорами виступають потужним засобом репрезентації корейської культури, здатним формувати лінгвокультурні уявлення іноземної аудиторії. Аналіз корейських дорам засвідчив, що в мові персонажів яскраво відображаються ключові лінгвокультурні концепти, соціальні коди та мовні реалії. Через такі поняття, як 효 (шанування батьків), 정 (емоційна прив’язаність), 눈치 (соціальна чутливість), 체면 (збереження обличчя), 한 (пригнічений біль), 우리 (колективна ідентичність), передається глибина корейської ментальності. У звертаннях, стилях мовлення та виборі слів виявляється повага до ієрархії, ролей і віку. Глобалізаційні процеси зумовлюють активне проникнення англіцизмів, сленгу та код-світчингу, що відображає сучасну мовну гібридність. Дорами сприяють поширенню мовних елементів за межі Кореї: глядачі засвоюють лексику, мовні формули та культурні звички. Окрему увагу приділено стереотипам, які фіксуються через мовну поведінку героїв. Результати дослідження мають прикладне значення для викладання корейської мови, перекладознавства, міжкультурної комунікації та вивчення аудіовізуальних жанрів. Дослідження підтверджує, що дорами несуть не лише розвважальну функцію, а й формують лінгвокультурну свідомість глобального глядача, й активно сприяють поширенню мовних реалій
