Despite the attention paid to linguistic hedging, researchers have not focused on the ways in which these strategies are implemented in various academic texts. Therefore, our comparative study aims to identify the common and distinctive characteristics of the approximation tactic as one of the hedging strategies in academic discourse. We selected sentence constructions from scientific texts of the same volume, particularly from abstracts of academic articles in the field of humanities, in order to analyze them and draw objective conclusions about the implementation of the approximation tactic. The analysis included an equal amount of text from English and Ukrainian academic journals. The analysis was based on texts of 20,000 characters in each language, and a corpus of sentence structures of 300 units in each language was formed. Through the work of earlier researchers and the author's analysis, several communicative techniques of approximation tactic were identified, including uncertain number, generalisation, restriction and analogy. A comparative analysis revealed differences in the implementation of the highlighted techniques. Based on our observations, generalisation is the most common method of actualising the approximation tactic in English academic discourse, accounting for 37% of language samples. In contrast, the most common method in Ukrainian discourse is the use of the uncertain number technique, which accounts for 37% of the language samples. The use of analogy is equally common in both English and Ukrainian contexts, accounting for 15% and 16% respectively. However, the use of restriction occurs more frequently in English discourse (23%) than in Ukrainian discourse (16%). These identified trends reflect both linguistic and cultural traditions of academic language.Попри належну увагу до лінгвістичного хеджування, поза увагою мовознавців залишаються прийоми реалізації різних таких цієї стратегії у різномовних текстах наукового дискурсу. Це актуалізує наше зіставне дослідження, мета якого полягає у встановленні спільних та відмінних характеристик тактики апроксимації як однієї із тактик хеджування в науковому дискурсі. Відібрані для аналізу реченнєві конструкції з однакових за обсягом наукових текстів, зокрема із анотацій до наукових статей галузі гуманітаристики дали змогу дійти об’єктивних висновків щодо реалізації тактики апроксимації. До аналізу було залучено однакову кількість текстового масиву з англомовних та українськомовних наукових журналів. Було проаналізовано тексти обсягом по 20 000 др. знаків у кожній із мов, сформовано корпус реченнєвих конструкцій обсягом 300 одиниць в кожній із мов. Напрацювання попередників та власний аналіз дав змогу виокремити низку комунікативних прийомів тактики апроксимації, зокрема: невизначеної кількості, узагальнення, обмеження та уподібнення. Зіставний аналіз виявив відмінності в реалізації виділених прийомів. За нашими спостереженнями, в англомовному науковому дискурсі найбільш поширеним прийомом актуалізації тактики апроксимації став прийом генераліазції (37%), тоді як для українського дискурсу найбільше мовних зразків припадає на прийом невизначеної кількості (37%). Прийом уподібнення є однаково поширеним як в англомовному, так і українськомовному контекстах (15% та 16% відповідно). Прийом обмеження більш властивий англомовному дискурсу (23%) на противагу українськомовному (16%). Виявлені тенденції віддзеркалюють як власне мовні, так і лінгвокультурні традиції наукової мов
