Здійснено аналіз концептуальної дихотомії понять постмодерн-метамодерн, постмодернізм-метамодернізм, постмодерність-метамодерність. Визначено культурно-історичні межі метамодернізму, який є не лише наступником постмодернізму, але й реакцією на нього, що включає в себе реконфігурацію чуттєвості, пов’язаної із течіями модерну. Розкрито зміст ідей метамодернізму про повернення надії та щирості після десятиліть домінування постмодерністської іронії та цинізму
