Видавництво Національного університету «Острозька академія»
Abstract
The new millennium has brought about tangible changes into the scholarly paradigm of translation studies, thus, re-forming traditional research strategies. Translation-focused investigation of intertextuality is carries out by representatives of different schools and trends.
Generalization and systematization of their contribution makes manifest the following fi elds of research: general philosophic (translation of quotations and explicit allusions); poststructural (reproduction of implicit intertext); polysystemic (introduction of translation intertexts, i.e. literary and paraliterary references to the target culture); genrological (translation as intertext with a correlation of the primary and the
secondary, thus determining the corresponding translation genre); discourse (intertextuality viewed as a textual determinant representing pragmatic signs and motivating reception).
(Початок нового тисячоліття вніс суттєві зміни в наукову парадигму перекладознавства, що призвели до помітного переформатування усталених дослідницьких стратегій. У перекладознавстві дослідження інтертекстуальності ведуться представниками багатьох шкіл і напрямів на різних методологічних засадах. Узагальнюючи і систематизуючи їхні праці, виділяємо ряд таких напрямів: загальнофілософський (усвідомлення перекладу як інтертекстуального явища та інтертексту як моделі перекладу); традиційний (переклад цитат і експліцитних алюзій); постструктуральний (відтворення імпліцитного інтертексту);
полісистемний (поява в цільовому тексті перекладацьких інтекстів – літературних і паралітературних покликів на сприймаючу культуру); жанрологічний (переклад як інтертекст з певним співвідношенням первинного і вторинного, що мотивує наявність відповідних перекладацьких жанрів перекладу); дискурсний (інтертекстуальність як детермінанта тексту, яка репрезентує прагматичні ознаки і визначає рецепцію).
