У тезах прослідковується формування фразеології як самостійної науки на вітчизняному поприщі, в Україні. Розглянуто основні положення багатьох праць вітчизняних мовознавців: від створення ідеї фразеології як науки до сучасних досліджень.

(This paper traces the history of formation of phraseology as an independent science in Ukraine. The main statements of many national linguists’ works are considered: from the period of creating

the idea of phraseology as a science till modern researches.

Андрійчук, М. (M. Andriychuk)

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)

10 Збірник наукових тез. Випуск 4УДК 81‘373.7Андрійчук Марина(м. Острог, Україна)Національний університет «Острозька академія»ТЕОРЕТИЧНИЙ ДОРОБОК ВІТЧИЗНЯНИХ МОВОЗНаВЦІВ  В ГаЛУЗІ ФРаЗЕОЛОГІЇУ тезах прослідковується формування фразеології як са-мостійної науки на вітчизняному поприщі, в Україні. Розгля-нуто основні положення багатьох праць вітчизняних мовоз-навців: від створення ідеї фразеології як науки до сучасних досліджень.Ключові слова: фразеологія, фразеологічна одиниця (ФО), стале словосполучення, лінгвістика, ідіоматичність.В тезисах прослеживается формирование фразеологии как самостоятельной науки на отечественном поприще, в Украине. Рассмотрены основные положения многих трудов отечественных языковедов: от создания идеи фразеологии как науки до современных исследований.Ключевые слова: фразеология, фразеологическая едини-ца (ФЕ), устойчивое словосочетание, лингвистика, идиома-тичнисть. This paper traces the history of formation of phraseology as an independent science in Ukraine. The main statements of many national linguists’ works are considered: from the period of creat-ing the idea of phraseology as a science till modern researches.Key words: phraseology, phraseological unit (PU), idiom, lin-guistics, idiomatization.Перший значний вклад в науку про фразеологізми вніс укра-їнський мовознавець, академік та педагог Білодід Іван Костьо-вич, який присвятив кілька праць історії української літературної мови, зокрема фундаментальну монографію «Питання розви-тку мови української радянської художньої прози», яка заклала © Андрійчук Марина, 201711«English for Specific Purposes»основи глибокого та всебічного вивчення фразеології на власне українському поприщі. Так, І.К. Білодід вважає, що становленню фразеології як галузі лінгвістики, сприяло, з одного боку, ґрун-товне дослідження синтаксичної природи словосполучень, і, з другого – висвітлення у стилістико-семантичному плані стійких комплексів слів. Визначивши за основні й обов’язкові дві ознаки ФО – відтворюваність і надслівність, – І. К. Білодід з колегами включають до фразеологічного складу всі сталі утворення, які утримуються в пам’яті, – «від ідіом, семантично еквівалентних слову, до прислів’їв і крилатих слів, що являють собою вираз «предикативної інформації» [7, c. 30].Продовжуючи розглядати ФО, І. К. Білодід робить такі висно-вки: оболонка тієї самої ФО може зазнавати значних змін, тобто варіацій; полісемія ФО визначається тим, що фразеологізм, як і слово, виражає певне логічне поняття; фразеологічними сино-німи вважають ФО, які позначають той самий предмет дійснос-ті, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і при різній внутрішній формі і неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність зі словами оточення.Питанням фразеології присвячені і поодинокі фрагменти в мо-вознавчих працях Л. А. Булаховського. Дослідженнями в облас-ті фразеології займались і Г. М. Удовиченко, М. А. Жовтобрюх, Л. С. Паламарчук, М. М. Палинський, Л. Г. Скрипник, В. С. Ва-щенко та багато інших. Так, зокрема, М. А. Жовтобрюх вперше в українському мовознавстві чітко сформував поняття фразеологіз-му: ФО слід називати стійкі словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення. Натомість, Л. С. Пала-марчук займався укладанням академічних фразеологічних слов-ників, у яких найповніше відображена загальновживана фразео-логія сучасної мови [8].Великий фразеологічний доробок Скрипник Лариси Григорів-ни удосконалив основу для фразеологічної науки не лише укра-їнської, а й іноземної. Особливу увагу Л. Г. Скрипник приділяє ФО з одним повнозначним словом, котрі вважає особливим роз-12 Збірник наукових тез. Випуск 4рядом фразеології. Дехто з теоретиків фразеології виступає про-ти введення подібних стійких сполук до фразеологічного фонду мови. Проте ряд ознак цих одиниць – стійкість, відтворюваність, ідіоматичність значення, еквівалентність слову, синтаксична не-розкладність, здатність розвивати полісемію та інші, – дають підстави розглядати їх як фразеологічні [6, c. 98]. Натомість, М. І. Мостовий в підручнику “Лексикологія англійської мови”, роз-криваючи питання фразеології, говорить про лексичну валент-ність як здатність слова входити до словосполучення при утво-ренні складного лексично-семантичного вмісту ряду слів.На початку ХХІ століття новими аспектами у фразеології ста-ють не лише нові напрями досліджень, а й більш фундаментальне висвітлення й раніше окреслених, але недостатньо опрацьованих, питань. На зміну структурно – семантичній парадигмі поступо-во приходить психокогнітивний аспект. З останніх робіт україн-ських фразеологів він найбільш виразно представлений у працях О. О. Селіванової. Зокрема, у своєму підручнику «Сучасна лінгвіс-тика. Напрямки та проблеми» О. О. Селіванова вперше у вітчизня-ній лінгвістиці систематизувала та проаналізувала головні напрям-ки світового мовознавства, в тому числі й фразеології, представила як традиційні фразеологічні галузі дисципліни, так і нові галузі, що отримали поширення протягом останніх десятиліть [5, c. 246].Разом з цим різко посилюється вивчення діалектної або ж ареальної фразеології, що супроводжується публікацією нових відповідних словників чи їх фрагментів (словники Г. Аркуши-на, Н. Бабич, А. Івченка, В. Ужченка, Д. Ужченка, М. Якима та ін.). Сучасні мовознавці продовжують досліджувати питання фразеології, поглиблюючи та звужуючи досліджувану фразеоло-гічну проблематику конкретної системи мови. Так, Г. В. Край-чинська, досліджуючи фразеологію польської мови, вперше у слов’янському мовознавстві вказує та розкриває роль назв гро-шових одиниць у формуванні загального фразеологічного зна-чення. А в статті «Фразеологія у польських пареміологічних та лексикографічних джерелах» автор робить огляд нових фразео-логічних праць в зазначених джерелах та здійснює опис діалек-тної фразеології польської мови [1].13«English for Specific Purposes»Сучасний етап розвитку фразеології в Україні характери-зується роботами, невеликими за своїми обсягами, які мають вузьку спеціалізацію та тематику, націлені на розв’язання однієї або кількох питань фразеології. Так, А.В. Марковська в науко-вій статті «Семантичні особливості фразеологізмів у різних ва-ріантах англійської мови (лінгвокогнітивний аспект)» розглядає проблеми дослідження семантичних особливостей ФО, фразео-логічного значення та внутрішньої форми у британському та аме-риканському варіантах [2].С. О. Мірошник та А. О. Давиденко у спільній праці «Основні етапи використання фразеологізмів-зоонімів в англійській мові» приділяють увагу дослідженню характерних рис англійських ФО із зоосемічним компонентом, їхніх лексичних та семантичних особливостей, а також намагаються встановити закономірність функціональних змін, які супроводжують перенесення значень назв тварин, у неспоріднених мовах. Автори зазначають, що зна-чення багатьох ФО є в якійсь мірі вмотивованими. Послаблення мотивації призводить до його більшої ідіоматичності [3, c. 87–92].Ще однією цікавою працею є робота Н. Г. Скиби «Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі кінця XX – початку XXI ст.», в якій мовознавець здійснює функціонально-стилістичний аналіз ФО. В ході дослідження Н. Г. Скиба виявила тісний зв’язок між динамікою суспільного життя та її відображенням у фразеології, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Водночас, Т. П. Свердан в авто-рефераті “Усічення як тип стуктурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології» за дослідженими струк-турно-семантичними моделями повних варіантів підтверджує системний характер процесів варіювання, простежує складний і динамічний взаємозв’язок мовних ресурсів та позамовних реа-лій, визначає шляхи та способи усічення ФО”. В праці відзначено більшу частину цього явища у фразеологізмах, побудованих за моделлю речення [4].Процес формування фразеології як науки на вітчизняному по-прищі ще не закінчився, а лише набирає обертів. Історія форму-вання легко прослідковується: від традиційних письменників до 14 Збірник наукових тез. Випуск 4сучасних мовознавців, котрі на початку ХХІ ст. продовжують по-глиблювати знання в цій сфері. Однак, багато питань, що стосу-ються ФО, ще залишаються не до кінця відкритими та проаналі-зованими, а тому потребують подальшого опрацювання. А отже, мовознавці й досі мають поле для досліджень та поглиблення знань в сфері фразеології.Література:1. Крайчинська Г. В. Фразеологія у польських пареміологічних та лексикографічних джерелах / Галина Вацлавівна Крайчинська // Проблеми слов’янознавства (Рroblemy slov´ianoznavstva). – Вип. 52. – 2002. – С. 168–178.2. Марковська А. В. Семантичні особливості фразеологізмів в різних варіантах англійської мови (лінгвокогнітивний аспект) / А. В. Марковська //Актуальні проблеми лінгвістики / Миколаївський На ціо нальний Аграрний університет. – Миколаїв : МНАу, 2013. – С. 24–27.3. Мірошник С. О., Давиденко А. О. Основні етапи використан-ня фразеологізмів зоонімів в англійській мові / С. О. Мірошник, А. О. Давиденко. – Київ, 2011. – 142 с.4. Свердан Т. П. Усічення як тип стуктурно-семантичного варію-вання і спосіб трансформації у фразеології / Т. П. Свердан // Автореф. дис. канд. філол. наук. – Івано-Франківськ: Прикарпат. ун-т ім. В. Сте-фаника, 2003. – 20 с.5. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Підручник / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля. – Київ, 2008. – 712 с.6. Скрипник Л. Г.Фразеологія / Л. Г. Скрипник. – Київ : Видав. На-укова думка, 2003. – 280 с.7. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за заг. ред. академіка І. К. Білодіда. – Київ : Видав. Наукова Думка, 2003. – 178 с.8. Фразеологічний словник української мови // за заг. ред. Паламар-чук Л. С. – Київ : Наукова думка, 2003. – 984 с.

Tеоретичний доробок вітчизняних мовознавців в галузі фразеології (Theoretical contribution of local linguists in the field of phraseology)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)