У тезах досліджується специфіка детективного дискурсу, а також засоби когезії та континууму, притаманні цьому

жанру, на прикладі чотирьох оповідань А. К. Дойла із циклу «Пригоди Шерлока Холмса».

(This research explores the distinguishing features of detective discourse as well as means of cohesion and continuum, peculiar to this genre, using the example of four detective stories from the collection «The Adventures of Sherlock Holmes» by A. C. Doyle.

Покорна, Н. (N. Pokorna)

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)

126 Збірник наукових тез. Випуск 4УДК 81’43:82.09Покорна Наталія(м. Острог, Україна)Національний університет «Острозька академія»ДИсКУРсНИЙ аНаЛІЗ ОПОВІДаНЬ а. К. ДОЙЛа  «ПРИГОДИ ШЕРЛОКа ХОЛМса» МОВОЮ ОРИГІНаЛУУ тезах досліджується специфіка детективного дискур-су, а також засоби когезії та континууму, притаманні цьому жанру, на прикладі чотирьох оповідань А. К. Дойла із циклу «Пригоди Шерлока Холмса».Ключові слова: детективне оповідання, дискурс, концеп-тосфера, засоби когезії, континуум, Т-сигнали.В этих тезисах статье исследуется специфика детек-тивного дискурса, а также средства когезии и континуума, свойственные этому жанру, на примере четырех рассказов А. К. Дойла из цикла «Приключения Шерлока Холмса».Ключевые слова: детективный рассказ, дискурс, концеп-тосфера, средства когезии, континуум, Т-сигналы.This research explores the distinguishing features of detective discourse as well as means of cohesion and continuum, peculiar to this genre, using the example of four detective stories from the collection «The Adventures of Sherlock Holmes» by A. C. Doyle.Key words: detective story, discourse, sphere of concepts, means of cohesion, continuum, T-signals.В умовах інформаційної революції, яка спричинила небачені досі масштаби розвитку детективного жанру, питання дискурс-ного аналізу постає все гостріше. Внаслідок відносно короткого терміну існування детективу та його відмінностей від існуючих літературних жанрів, вербальні засоби впливу дискурсу на лю-дину та її розуміння детективних творів залишаються недослі-дженими. Така ситуація диктує необхідність розгляду специфіки детективного дискурсу.© Покорна Наталія, 2017127«English for Specific Purposes»У зв’язку з відносною «молодістю» детективу, науковцями досліджувалися виключно риси, характерні переважній біль-шості творів цього жанру. Ми спробували проаналізувати дис-курс конкретних оповідань, а саме «Таємниця Боскомської до-лини», «Пістрява стрічка», «Горбань» та «Танцюючі чоловічки» А. К. Дойла, та встановити, які засоби когезії та континууму сприяють кращому розуміннями читачами тексту цих творів.Про науковий інтерес до детективного дискурсу свідчать пра-ці Л. Дученко, Л. Завгородньої, А. Калюжної та інших. Незважа-ючи на це, у творах класичного детективного жанру проблема дискурсного аналізу досліджена недостатньо добре, що спричи-няє неправильне розуміння читачами використаних в творах за-собів, а отже, й детективних творів цього піджанру загалом.Метою статті є проаналізувати дискурс оповідань А. К. До-йла «Таємниця Боскомської долини», «Пістрява стрічка», «Гор-бань» та «Танцюючі чоловічки» мовою оригіналу та визначити використані в них засоби когезії та континууму. Досягнення мети роботи передбачає вирішення таких завдань: 1) дати визначення поняттям «дискурс», «когезія» та «континуум»; 2) проаналізува-ти дискурс згаданих вище детективних оповідань; 3) визначити засоби когезії та континууму, використані в оповіданнях.Основна частина. Дискурс – це наділений значенням фрагмент усної чи писемної мови, що відображає пізнавальну, риторичну чи соціальну практику групи мовців [4, с. 30]. Незважаючи на те, що на сьогоднішній день виокремлюють різні види наративного дискурсу, саме детективний користується найбільшим інтересом зі сторони науковців.Дослідниця Лариса Дученко надала вичерпне пояснення ознак детективного дискурсу, на основі яких ми провели аналіз чоти-рьох оповідань британського письменника А. К. Дойла, якого вважають основоположником детективу. З точки зору компози-ційної структури в оповіданнях «Таємниця Боскомської долини», «Пістрява стрічка», «Горбань» та «Танцюючі чоловічки» можна виокремити три елементи: загадку, розслідування та розкриття злочину [3, с. 35]. Загадку кожного із зазначених вище оповідань складає вбивство, причому злочин може бути скоєно через по-128 Збірник наукових тез. Випуск 4середника (болотяна гадюка в «Пістрявій стрічці») чи через нео-бережність («Горбань»). Така композиційна структура породжує своєрідну парадигму концептуальних персонажів.Дослідниця Т. Б’янкіна виділяє два основних концептуаль-них персонажі в детективному дискурсі – Детектива та Злочинця [1, с. 313]. В усіх оповіданнях А. К. Дойла детективом виступає Шерлок Холмс. В його дискурсі реалізується стратегія переко-нання та влади, на що і вказує дослідниця. У ролі злочинця в опо-віданнях виступають різні персонажі. Проте, в їхньому дискурсі не завжди реалізується стратегія брехні та нещирості. Так, в «Та-ємниці Боскомської долини» Джон Тернер не заперечує своєї не-причетності до злочину.В свою чергу, дослідниця А. Калюжна виокремлює чотири ключових концепти в детективному дискурсі: Таємниця, Злочин, Детектив і Злочинець [5, с. 83]. Всі згадані концепти зустрічають-ся в оповіданнях А. К. Дойла.Когезія – види зв’язку, які забезпечують континуум, тобто ло-гічну послідовність, взаємозалежність окремих повідомлень, фак-тів та дій. Серед граматичних засобів когезії в детективах зустріча-ються анафоричні та катафоричні референції, іменникові, дієслівні і кляузні еліпсиси та іменникові, дієслівні і кляузні заміщення. Варто зауважити, що не всі із перелічених засобів зустрічаються в творах А. К. Дойла. Наприклад, в «Таємниці Боскомської долини» відсутні дієслівні еліпсиси, в «Пістрявій стрічці» – катафоричні референції та дієслівні заміщенні, в «Горбані» – катафоричні рефе-ренції, а в «Танцюючих чоловічках» – дієслівні еліпсиси. Найчас-тіше серед засобів граматичної когезії в проаналізованих детектив-них оповіданнях зустрічаються іменникові еліпсиси та іменникові заміщення. До засобів граматичної когезії також належать сполуч-ники, які використовуються у всіх творах А. К. Дойла.В більшості проаналізованих детективних творів також вико-ристовуються засоби лексичної (синоніми, антоніми та повтори), логічної, асоціативної (ретроспекція), стилістичної та компози-ційно-структурної когезії. Проте, в «Таємниці Боскомської доли-ни» відсутні стилістичні засоби когезії, а в «Горбані» – компози-ційно-структурні.129«English for Specific Purposes»Функцію континуума на лексичному рівні детективного тво-ру виконують так звані Т-сигнали (слова та словосполучення, які містять темпоральну інформацію про реальність, зображену в тексті). У тексті детективу, у тому числі й оповіданнях А. К. Дойла, розрізняють чотири види Т-сигналів: Т-сигнали на позна-чення певних артефактів, пов’язаних з часом, Т-сигнали на по-значення явищ природи та соціальної діяльності, пов’язаних з часом, Т-сигнали на позначення часу та його плину та Т-сигнали, що темпорально локалізують події [3, с. 8]. З найбільшою частот-ністю в текстах детективних оповіданнях використовуються два останніх різновиди Т-сигналів.Окрім того, дискурс проаналізованих оповідань відрізняється певною простотою мови, що пояснюється статичністю персона-жів твору. Здебільшого тут використовуються фразові дієслова (to come round, to look into, etc) та ідіоми (to be on good terms, etc). Проте використання формальних слів (to converse, altercation, etc), а в деяких випадках термінів (occipital bone, regiment, soldier, etc) та запозичень (métier, nous verrons) теж є не рідкісним яви-щем. Дискурс цих детективних оповідань характеризується та-кож широким використанням власних імен, географічних назв, етикетних звертань та складених слів-новотворів детективіста (ferret-like man, etc). Нерідко А. К. Дойл звертає увагу на опис зовнішності якоїсь особи чи деталі з метою відтягування проце-су розкриття істини, забезпечуючи створення ефекту напруги [2, с. 154].Дослідивши дискурс детективних оповідань А. К. Дойла «Та-ємниця Боскомської долини», «Пістрява стрічка», «Горбань» та «Танцюючі чоловічки», ми встановили наявність в них концепту-альних персонажів та концептів, а також граматичних, лексичних, асоціативних, стилістичних, логічних та композиційно-структур-них засобів когезії. Окрім того, ми встановили, що континуум цих оповідань формують Т-сигнали, насамперед на позначення часу та локалізації подій. Дискурс проаналізованих оповідань ха-рактеризується неформальною лексикою, яка часто поєднується з дещо формальними словами, термінами та запозиченнями.130 Збірник наукових тез. Випуск 4Література:1. Бянкина Т. Г. Концептуальные персонажи детективного дис-курса / Т. Г. Бянкина // Вестник Сибирского государственного аэрокосмического университета им. академика М. Ф. Решетнева. «Се-рия Языкознание». – 2006. – № 6 (13). – С. 313–316.2. Галайбіда О. Засоби створення напруги у детективному рома-ні / О. Галайбіда // Наукові записки. Серія «Філологічні науки (мо-вознавство)». — Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – Вип. 117. – С. 153–156.3. Дученко Л. В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідальної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози 20 сторіччя) : Автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. філол. наук. – Одеса, 2004. – 21 с.4. Завгородня Л. В. Текстознавство : навчально-методичні реко-мендації до курсу / Л. В. Завгородня. – Черкаси : Брама-Україна, 2009. – С. 17–22, 30–32.5. Калюжная А. Б. Ключевые концепты англоязычного детектив-ного дискурса / А. Б. Калюжная // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Іно-земна філологія. – 2016. – Вип. 83. – С. 79–86.

Дискурсний аналіз оповідань А. К. Дойла "Пригоди Шерлока Холмса" мовою оригіналу

(Discourse analysis of the stories The Adventures of Sherlock Holmes by A. C. Doyle in the original)

Дискурсний аналіз оповідань А. К. Дойла "Пригоди Шерлока Холмса" мовою оригіналу (Discourse analysis of the stories The Adventures of Sherlock Holmes by A. C. Doyle in the original)

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий архів Острозької академії (Digital Repository of Ostroh Academy)