У статті здійснено теоретико-методичний аналіз проблеми вивчення світоглядно мистецьких напрямів у закладах загальної середньої та фахової передвищої освіти,
зокрема реалізму, модернізму, постмодернізму та метамодернізму. Узагальнено викладацький досвід педагогів-словесників щодо опрацювання ключових літературних
напрямів у процесі викладання української та
зарубіжної літератури.
Визначено типові труднощі, що виникають у здобувачів освіти під час сприйняття абстрактної теоретичної інформації про
світоглядно-мистецькі напрями, що, своєю чергою, ускладнює формування цілісного розуміння літературного процесу. Особливу увагу приділено пошуку ефективних дидак
тичних засобів, спрямованих на активізацію
пізнавальної діяльності учасників освітнього
процесу.
Запропоновано комплекс методичних прийомів, які поєднують традиційні та інноваційні підходи: візуалізацію, сторителінг, персоніфікацію літературних напрямів, викорис
тання проєктних технологій, створення асоціативних моделей, інтерпретаційних діалогів і пошуково-дослідницьких завдань.
Обґрунтовано педагогічну доцільність застосування таких методів для розвитку умінь інтерпретувати художній твір
як репрезентанта певної естетичної системи, а також для формування цілісного естетичного та світоглядного бачення
літератури як мистецтва слова.
Наголошено на необхідності переходу від репродуктивного засвоєння навчального матеріалу до його осмислення через творчий і дослідницький підхід. Така методика сприяє формуванню читацької компетентності, розвитку критичного мислення, естетичної чутливості, культурної рефлексії та здатності здобувачів освіти здійснювати самостійну літературну інтерпретацію в контексті міжкультурного діалогу. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі інтеграції креативних педагогічних практик у сучасну літературну освіту.The article presents a theoretical and methodological analysis of the problem of studying worldview and artistic trends in general secondary and professional higher education institutions, in particular realism, modernism, postmodernism, and metamodernism. The authors summarize the
teaching experience of language teachers in the
development of key literary trends in the process
of teaching Ukrainian and foreign literature.
Common difficulties that arise for students in the
perception of abstract theoretical information
about worldview and artistic trends are identified,
which, in turn, complicates the formation of a holistic understanding of the literary process. Particular
attention is paid to the search for effective didactic
tools aimed at activating the cognitive activity of
participants in the educational process.
The authors propose a set of methodological
techniques that combine traditional and inno
vative approaches: visualization, storytelling,
personification of literary trends, use of project
technologies, creation of associative models, interpretive dialogues, and research tasks. The article substantiates the pedagogical expediency of using such methods to develop the ability to interpret a work of art as a representative of a certain aesthetic system, as well as to form a holistic aesthetic and worldview vision of literature as an art of words.
Particular emphasis is placed on the need to move from reproductive learning of educational material to its comprehension through a creative and research approach. Such a methodology contributes to the formation of reading competence, the development of critical thinking, aesthetic sensitivity, cultural reflection, and the ability
of students to make independent literary interpretations in the context of intercultural dialogue.
Prospects for further research in the direction of integrating creative pedagogical practices into modern literary education are identified
