Сорочинська, О.Л.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція  «Екологічно сталий розвиток урбосистем: виклики та рішення в контексті євроінтеграції України» ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 5–6 листопада 2024 р.      36  Література 1. Яценко Ю., Шевченко О. , Сніжко С. Оцінка сучасного рівня та тенденцій забруднення атмосферного повітря міст України діоксидом азоту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2018. Т.3(82). С. 87–95. URL:  https://geology.bulletin.knu.ua/article/view/1362/1076   (дата звернення 25.10.2024) 2. Викиди забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ns/vzap/arch_vzrap_u.htm (дата звернення 25.10.2024) 3. Узагальнена інформація про якість атмосферного повітря в населених пунктах за даними мережі спостережень гідрометеорологічних організацій. Єдиний державний портал відкритих даних. URL:  https://data.gov.ua/dataset/3eda331d-d4ec-4e7f-b11b-f21fe1f56239  (дата звернення 25.10.2024) 4. Забруднення повітря в Україні – погляд с космосу. Прага – Київ. 2020. URL: https://cleanair.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/cleanair.org.ua-ukraine-space-ua-final-web.pdf   (дата звернення 25.10.2024)    ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ  СОРОЧИНСЬКА О. Л. Державний університет інфраструктури та технологій ellena06.84@ukr.net  Глобальні екологічні проблеми людства прямо чи опосередковано є наслідками антропогенного впливу людини на природнє середовище. Особливо яскраво екологічні проблеми прослідковуються в урбанізованих районах, мегаполісах та містах. У містах зосереджена велика кількість промислових об’єктів, транспортних засобів та людей, в результаті діяльності яких утворюються значні обсяги відходів, викидів, різного роду забруднюючих речовин, що призводить до глобального потепління. Глобальне  потепління  визнано однією із основних проблем людства [1], і перебуває на порядку денному вже більше 40 років. На сьогоднішній день, людство застосовує комплекс  заходів, які мають на меті обмежити темпи глобального  потепління. Цей процес називається декарбонізація. Декарбонізація – заходи, покликані скоротити викиди парникових газів, що утворюються внаслідок людської діяльності. Саме надлишок парникових газів в атмосфері призводить до зміни клімату, наслідки якої ми спостерігаємо вже зараз у вигляді хвиль тепла, Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція  «Екологічно сталий розвиток урбосистем: виклики та рішення в контексті євроінтеграції України» ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 5–6 листопада 2024 р.      37  масштабних пожеж, сильних повеней чи посух по всьому світу. Більшість світових країн (74 із 190 сторін) – підписантів Паризької угоди [2], встановили свої кліматичні цілі та зобов’язання  по  скороченню  емісії  парникових газів на міжнародному рівні. Поряд із цим, більше 30 держав публічно заявили про досягнення вуглецевої нейтральності, тобто балансування викидів та поглинання. Також були створені альянси «Climate Ambition Alliance: Net Zero 2050» [3] та «Race to Zero» [4], які об’єднали більше 1000 корпорацій, інвесторів та університетів із 120 держав світу. Однак, незважаючи на численні заходи та ініціативи, середня температура у 2020р. [5] була вища на 1,2⁰С за показники доіндустріального   періоду.  Аналіз відкритих даних [6] показує, якщо навіть усі зобов’язання в рамках Паризької угоди будуть виконані, середня температура наприкінці поточного століття зросте на 3⁰С.  Європейський зелений курс – план дій Європейського Союзу для досягнення кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Україна також взяла на себе відповідальність досягти вуглецевої нейтральності.   Одним із основних джерел викидів СО2 є транспорт. На транспорт припадає чверть викидів парникових газів, що продовжують зростати. Для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року необхідно зменшити транспортні викиди на 90%, і всі види транспорту повинні посприяти цьому. Формування сталого транспорту означає врахування інтересів користувачів у першу чергу та надання доступніших, здоровіших та чистіших альтернатив їхнім поточним умовам мобільності. На сьогоднішній день найсерйозніший виклик, з яким стикається транспортний сектор, є суттєве скорочення викидів та підвищення сталості. Водночас ця трансформація відкриває великі можливості для поліпшення якості життя, створення ланцюжків доданої вартості для промисловості, створення високоякісних робочих  місць,  розробки  нових  продуктів  та  послуг,  зміцнення конкурентоспроможності  та  досягнення  глобальної  популярності руху до нульових викидів. Екологізація мобільності повинна стати новою ліцензією для розвитку транспортного сектора. Мобільність має базуватися на ефективній та взаємопов’язаній мультимодальній транспортній системі, як для пасажирів, так і для вантажів:  Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція  «Екологічно сталий розвиток урбосистем: виклики та рішення в контексті євроінтеграції України» ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 5–6 листопада 2024 р.      38  ‒ із більш розгалуженою та доступною швидкісною залізничною мережею; ‒ із широкою інфраструктурою підзарядки та заправки автомобілів з нульовим викидом та постачання поновлюваних та низьковуглецевих видів палива; ‒ що за рахунок більш чистої та активної мобільності у зелених містах сприятиме міцному здоров’ю та добробуту своїх громадян. Діджиталізація стане незамінним рушієм модернізації всієї системи, що зробить її безперебійною та ефективнішою. Країнам потрібно використовувати цифровізацію та автоматизацію для подальшого підвищення рівня безпеки, надійності, комфорту та покращення конкурентоспроможності за допомогою ефективних та сталих логістичних ланцюгів. Енергоефективність повинна бути критерієм пріоритетності майбутнього вибору відповідних технологій з огляду на весь життєвий цикл. Щоб досягти системної зміни, потрібно: ‒ зробити усі види транспорту більш сталими; ‒ зробити сталі альтернативи широко доступними у мультимодальній транспортній системі;  ‒ встановити правові стимули для переходу.  Отже в першу чергу важелі політики повинні бути сфокусовані на: ‒ заходах щодо значного зменшення поточної залежності від викопного палива (шляхом заміни наявних парків транспортними засобами з низьким та нульовим викидами та посиленням використання відновлюваного та низьковуглецевого палива); ‒ вирішальних заходах, спрямованих на заміщення основної діяльності на більш сталі види транспорту (зокрема, збільшення кількості пасажирів, що користуються залізничним і громадським, а також перенесення значної кількості вантажів на залізницю, внутрішні водні шляхи та морські перевезення на короткі відстані); ‒ інтернаціоналізації зовнішніх витрат (шляхом впровадження принципів «забруднювач платить» та «користувач платить», зокрема через вуглецеве ціноутворення). Усі види транспорту незамінні для транспортної системи, і саме тому всі вони мають стати більш сталими. Першочергово, потрібно посилити домінування автомобілів із низькими та нульовими викидами, а також Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція  «Екологічно сталий розвиток урбосистем: виклики та рішення в контексті євроінтеграції України» ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 5–6 листопада 2024 р.      39  відновлюваних та низьковуглецевих палив для автомобільного, водного, повітряного та залізничного транспорту.   Література 1. Резолюція Генеральної асамблеї ООН №45/212. URL:  https://undocs.org/ru/A/RES/45/212 (дата звертання 21.10.2024) 2. Паризька кліматична угода URL: https://ecoaction.org.ua/polityka-vs-zmina-klimatu.html?gad_source=1&gclid=EAIaIQobChMI98nXi-6oiAMViKhoCR3t3DqLEAAYASAAEgLXU_D_BwE (дата звертання 21.10.2024) 3. Climateaction. URL: https://climateaction.africa/become-a-volunteer/?gad_source=1&gclid=EAIaIQobChMI9bqMmO-oiAMVy5doCR2ixy7QEAAYASAAEgLGoPD_BwE (дата звертання 21.10.2024) 4. Race to Zero.  URL: https://racetozero.unfccc.int/ (дата звертання 21.10.2024) 5. За даними Всесвітньої метеорологічної організації. URL: https://public.wmo.int/en 6. Paris Agreement turning point / Climate Action Tracker, December 2020. URL: https://climateactiontracker.org/ (дата звертання 21.10.2024)   ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ  ХАНДОГІНА О. В., СУНЬОВА Т. Л. Харківський національний університет міського господарства  імені О. М. Бекетова olga.khandogina@kname.edu.ua, tetyana.sunova@kname.edu.ua  Забезпечення позитивної динаміки місцевого розвитку стає все більш технологічним і складним процесом. Роль держави як головного гравця в місцевій економіці суттєво зменшилася, натомість ключовими суб’єктами міжнародних економічних відносин стають підприємства, регіони та територіальні громади. Органи місцевого самоврядування, які прагнуть покращити добробут своїх громад, дедалі більше усвідомлюють, що для досягнення успіху їхні дії повинні бути стратегічними, амбітними, планованими та інноваційними [1]. За останні десятиліття в розвинених країнах значно змінилася практика планування розвитку територіальних громад. Відповідальність за планування та розвиток територій тепер здебільшого лежить на громадах та їхніх місцевих органах влади. Управління місцевим розвитком відбувається відповідно до 

Декарбонізація транспортної галузі у контексті сталого розвитку

http://eprints.kname.edu.ua/68219/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8-36-39.pdf

Декарбонізація транспортної галузі у контексті сталого розвитку

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)