Говеля, А. В.

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

12  найближчому майбутньому може певною мірою забезпечити досить стійку двомовність. Мовну ситуацію в Україні називають іноді парадок-сальною: відповідно до законодавства державна мова одна, а вільно фу-нкціонує дві, з перевагою російської.Для вирішення цієї проблеми ми можемо використати два підходи. суто прагматичний підхід – прагмати-чний з погляду інтересів комфортно влаштованих груп: оскільки маємо справу з певною реальністю, треба її санкціонувати і з неї виходити. Та прямо протилежний підхід, зумовлений гостро дискомфортним самопо-чуттям інших суспільних груп: використовуючи всю потугу держави, рішуче змінити реальну ситуацію в бік забезпечення українській мові належного їй домінантного місця в усіх сферах суспільного життя. З одного боку, ми бачимо фактичну дискримінацію української мови на її власній батьківщині. Як наслідок українська мова перестає бути обов'язковим атрибутом державності на більшій частині України. А з іншого, штучне обмеження функціонування мови, яким володіє майже весь народ. Такий підхід може загальмувати розвиток країни, збіднити спілкування між людьми та знизити роль слова.  Отже, звичайно, українська держава повинна піклуватися про мо-ви національних меншин. Проте, на думку багатьох вчених: ключем до цілковитої нормалізації мовної ситуації в Україні є емансипація україн-ської мови. Коли вона функціонуватиме як мова повноправного держав-ного народу, зникнуть непорозуміння та напруження. Майже сто років тому Михайло Грушевський сказав: «Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба нарешті почати з поваги до самих себе»!  Говеля А. В. НТУ «ХПІ»  МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ  Кожна національна мова – універсальна система, в якій живе наці-ональна душа кожного народу, його світ і духовність. Українська мова – невмирущий скарб істини, краси, благородства, знань, мистецтва. Сьо-годні йдеться про розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відно-13  син. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності люди-ни має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовності культури, а й пов’язана з виробництвом, з його галу-зями і процесами, із соціальними відносинами, вона – елемент соціаль-ної сфери.  У сучасному житті по – новому розглядаються питання функції мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зни-кає. Основний критерій – знання свого фаху, рівень опанування профе-сійною термінологією. Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня знань представників різних про-фесій підвищуються і вимоги до мови. Ми стали свідками народження нових професій і формування їх мови. У зв’язку з упровадженням украї-нської мови на підприємствах та установах помітно збагачується слов-ник різних професій новою науково-технічною, суспільно – політичною лексикою і термінологією. Що означає знати мову професії? Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею користуватися. Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то пра-вильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з предста-вниками своєї професії. Мова професійного спілкування (професійна мова) – це функціо-нальний різновид української літературної мови, яким послугуються представники певної галузі виробництва, професії, роду занять. Як дода-ткова лексична система професійна мова, не маючи власної специфіки фонетичного та граматичного рівнів, залишається лексичним масивом певної мови. Володіти мовою професійного спілкування – це: вільно по-слуговуватися усім багатством лексичних засобів з фаху; дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, акцентологічних та інших норм професійного спілкування; знати спеціальну термінологію, специфічні найменування відповідної професійної сфери; використовувати усі ці знання на практиці, доречно поєднуючи вербальні й невербальні засоби спілкування.  14  Отже, професійна мова – це насамперед термінологія, притаманна тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, та професіоналізми. Вона виокремлюється відповідно до сфери трудової діяльності, де активно функціонує. Справжній фахівець повинен мати сформовану мовну, мовленнєву і комунікативну компетенції. Мовна професійна компетенція – це сума систематизованих знань норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом. Мовленнєва професійна компетенція – це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування для передавання пев-ної інформації. Ґрунтуючись на мовній компетенції, вона виявляється у сформо-ваності умінь послуговування усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів відповідно до літературних норм. Комунікативна професійно орієнтована компетенція – це «система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування»4, тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти за-стосовувати ці знання в процесі спілкування. Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує профе-сійні знання, вміння і навички спілкування.  Грибинюк Д. В. НТУ «ХПІ»   СУРЖИК У МАСОВІЙ СВІДОМОСТІ: ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ЧИ ЗНЕКУЛЬТУРЕННЯ  Українська мова протягом багатьох століть була поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона збереглася і вижила взагалі. Накладене ще в другій половині XVII ст. табу великим тягарем лежало на ній майже до кінця XX ст. Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному (в першу чергу) та писемному мовленні її носіїв. Мовне явище, що одержало назву суржик, належить до специ-фічної форми побутування в Україні. Лексему суржик трактують як поз-

Мова професійного спрямування

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/22233/1/Hovelia_Mova_2016.pdf

Мова професійного спрямування

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository