Писарська, Наталія Віталіївна

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

86 
 
Огромный вклад в обеспечении армии внес Александр Митрофа-
нович Соломко, работая комиссаром Комитета снабжения армии. 
А. М. Соломко состоял Заведующим отделом механических мастерских 
Комитета Юго-Западного фронта с 1 июня 1915 г. Числился же (и полу-
чал жалованье) Александр Митрофанович, как адъюнкт – профессор 
ХТИ. В годы мировой войны В. Э. Тир принимал участие в работах на 
оборону – в Славянске он спроецировал и построил первый в России 
компрессор для сжижения хлора. В Чертежном корпусе ХТИ был от-
крыт 84-й эвакуационный госпиталь, в котором лечили раненых воинов. 
 
Писарська Н. В. 
НТУ «ХПІ» 
 
ДІЯЛЬНІСТЬ ХАРКІВСЬКОГО ТРАКТОРНОГО ЗАВОДУ 
 ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ ЗА ЧАСІВ ЕВАКУАЦІЇ 
 
Напередодні війни Харківський тракторний завод ім. 
С. Орджонікідзе (ХТЗ) перетворився на гігант тракторобудування, 
оснащений за останнім словом техніки. Завод випускав за рік 40 тисяч 
гусеничних тракторів, у тому числі 10 тисяч газогенераторних. Одной-
менний цех на той час уже виплавляв у своїх електропечах понад 90 ти-
сяч тонн литва на рік. 
Однак надалі відбулися події, що істотно змінили хід роботи заво-
ду. Ще в червні 1941 р. за рішенням керівництва почалася евакуація на 
Сталінградський (зараз Волгоградський) тракторний завод декілька це-
хів ХТЗ. На основі цього устаткування було організовано шість нових 
цехів. А з 18 вересня до 20 жовтня проводилася евакуація всього заводу 
за чітко визначеним планом, цілодобово. 
У евакуації конструктори та робітники ХТЗ ім. С. Орджонікідзе 
відіграли значну роль у виготовленні танків Т-34, корпусів до них, а та-
кож легких танків Т-60. Перебуваючи за межами Харкова, колектив за-
воду продовжував плідно працювати над створенням нових моделей 
тракторів, наслідком такої роботи став новий трактор АСХТЗ-НАТИ, що 
зійшов з конвеєра у 1942 р.  
У роки війни погіршилися умови ремонту тракторів. Це було зу-
мовлене багатьма причинами, у тому числі і тим, що деталі, необхідні 
для ремонтування техніки постачалися в недостатній кількості або із ве-
87 
 
ликим запізненням. Так, зокрема, рішенням Раднаркому СРСР та ЦК 
ВКП(б) від 24 січня 1942 р. для ремонту тракторів та комбайнів виділено 
680 т чорних металів, а також тракторних деталей на суму понад чотири 
мільйони рублів, соляної акумуляторної кислоти тощо. Проте, станом на 
5 березня не було надано тракторних деталей на суму двісті тисяч руб-
лів, що значно гальмувало процес відновлення та ремонту техніки для 
сільськогосподарських робіт, зокрема тракторів. Така ситуація негатив-
но впливала на виконання сільськогосподарських робіт, оскільки війна 
майже звела нанівець виготовлення нової техніки.  
Після війни почалося відновлення зруйнованого ХТЗ. При цьому 
велику кількість верстатів і обладнання надали Московський та Горьків-
ський автомобільні заводи, ці ж заводи скерувати до Харкова інженерно-
технічний персонал. 
У повоєнні роки становище з тракторобудуванням країни почало 
поступово покращуватися. У зв’язку із нагальною потребою у техніці 
було повернуто з евакуації та відновлено роботу низки заводів тракто-
робудівної промисловості, до яких належав і ХТЗ, створювалися нові 
моделі сільськогосподарської техніки. Також частково відремонтовано 
стару техніку. Зважаючи на потреби сільського господарства, заводи по-
чали виробляти техніку у найкоротші терміни, проте, як стало відомо 
згодом, від цього страждала якість нових машин ГІУІРЩКЕСГЕ 10 10. 
 
Третьякова К. 
НТУ «ХПІ» 
 
ЕКОНОМІЧНІ ТА РЕПУТАЦІЙНІ ЕФЕКТИ КУЛЬТУРНОЇ 
ДИПЛОМАТІЇ: НЕВИКОРИСТАНИЙ РЕЗЕРВ УКРАЇНИ 
 
Одним із типів громадської дипломатії є культурна дипломатія, що 
включає «обмін ідеями, цінностями, традиціями та іншими аспектами 
культури або ідентичності». Її метою є «м’який» вплив на політичну та 
економічну еліту геополітичних суб’єктів,просування власних культур-
них ідеалів і цінностей («культурна дипломатія показує душу нації»), за-
безпечення підтримки національних економічних і політичних цілей та 
національної безпеки. Культурна дипломатія як один із засобів зовніш-
ньополітичного комунікативного обміну активно використовується про-
відними країнами світу для покращення власного іміджу та конкуренто-


Діяльність Харківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе за часів евакуації

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

86  Огромный вклад в обеспечении армии внес Александр Митрофа-нович Соломко, работая комиссаром Комитета снабжения армии. А. М. Соломко состоял Заведующим отделом механических мастерских Комитета Юго-Западного фронта с 1 июня 1915 г. Числился же (и полу-чал жалованье) Александр Митрофанович, как адъюнкт – профессор ХТИ. В годы мировой войны В. Э. Тир принимал участие в работах на оборону – в Славянске он спроецировал и построил первый в России компрессор для сжижения хлора. В Чертежном корпусе ХТИ был от-крыт 84-й эвакуационный госпиталь, в котором лечили раненых воинов.  Писарська Н. В. НТУ «ХПІ»  ДІЯЛЬНІСТЬ ХАРКІВСЬКОГО ТРАКТОРНОГО ЗАВОДУ  ІМ. С. ОРДЖОНІКІДЗЕ ЗА ЧАСІВ ЕВАКУАЦІЇ  Напередодні війни Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе (ХТЗ) перетворився на гігант тракторобудування, оснащений за останнім словом техніки. Завод випускав за рік 40 тисяч гусеничних тракторів, у тому числі 10 тисяч газогенераторних. Одной-менний цех на той час уже виплавляв у своїх електропечах понад 90 ти-сяч тонн литва на рік. Однак надалі відбулися події, що істотно змінили хід роботи заво-ду. Ще в червні 1941 р. за рішенням керівництва почалася евакуація на Сталінградський (зараз Волгоградський) тракторний завод декілька це-хів ХТЗ. На основі цього устаткування було організовано шість нових цехів. А з 18 вересня до 20 жовтня проводилася евакуація всього заводу за чітко визначеним планом, цілодобово. У евакуації конструктори та робітники ХТЗ ім. С. Орджонікідзе відіграли значну роль у виготовленні танків Т-34, корпусів до них, а та-кож легких танків Т-60. Перебуваючи за межами Харкова, колектив за-воду продовжував плідно працювати над створенням нових моделей тракторів, наслідком такої роботи став новий трактор АСХТЗ-НАТИ, що зійшов з конвеєра у 1942 р.  У роки війни погіршилися умови ремонту тракторів. Це було зу-мовлене багатьма причинами, у тому числі і тим, що деталі, необхідні для ремонтування техніки постачалися в недостатній кількості або із ве-87  ликим запізненням. Так, зокрема, рішенням Раднаркому СРСР та ЦК ВКП(б) від 24 січня 1942 р. для ремонту тракторів та комбайнів виділено 680 т чорних металів, а також тракторних деталей на суму понад чотири мільйони рублів, соляної акумуляторної кислоти тощо. Проте, станом на 5 березня не було надано тракторних деталей на суму двісті тисяч руб-лів, що значно гальмувало процес відновлення та ремонту техніки для сільськогосподарських робіт, зокрема тракторів. Така ситуація негатив-но впливала на виконання сільськогосподарських робіт, оскільки війна майже звела нанівець виготовлення нової техніки.  Після війни почалося відновлення зруйнованого ХТЗ. При цьому велику кількість верстатів і обладнання надали Московський та Горьків-ський автомобільні заводи, ці ж заводи скерувати до Харкова інженерно-технічний персонал. У повоєнні роки становище з тракторобудуванням країни почало поступово покращуватися. У зв’язку із нагальною потребою у техніці було повернуто з евакуації та відновлено роботу низки заводів тракто-робудівної промисловості, до яких належав і ХТЗ, створювалися нові моделі сільськогосподарської техніки. Також частково відремонтовано стару техніку. Зважаючи на потреби сільського господарства, заводи по-чали виробляти техніку у найкоротші терміни, проте, як стало відомо згодом, від цього страждала якість нових машин ГІУІРЩКЕСГЕ 10 10.  Третьякова К. НТУ «ХПІ»  ЕКОНОМІЧНІ ТА РЕПУТАЦІЙНІ ЕФЕКТИ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ: НЕВИКОРИСТАНИЙ РЕЗЕРВ УКРАЇНИ  Одним із типів громадської дипломатії є культурна дипломатія, що включає «обмін ідеями, цінностями, традиціями та іншими аспектами культури або ідентичності». Її метою є «м’який» вплив на політичну та економічну еліту геополітичних суб’єктів,просування власних культур-них ідеалів і цінностей («культурна дипломатія показує душу нації»), за-безпечення підтримки національних економічних і політичних цілей та національної безпеки. Культурна дипломатія як один із засобів зовніш-ньополітичного комунікативного обміну активно використовується про-відними країнами світу для покращення власного іміджу та конкуренто-

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/22477/1/Pysarska_Diialnist_2016.pdf

Діяльність Харківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе за часів евакуації

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository