The article deals with issues related to the investigation of the influence of Ka-gravitational treatment on quality indicators of petroleum products. The experimental data have confirmed that cavitation treatment makes it possible to increase the yield of light fractions of petroleum, to reduce the content of oil products of total sulfur 
and mineral salts

Колеснікова, А. В.

Лаврова, Інна Олегівна

Саід, Аммар В.

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ _________________________________________________________________________________ Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 109 УДК 66.074:661  Лаврова І.О., Колеснікова А.В., Аммар В. Саід  ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОЦЕСУ КАВІТАЦІЇ НА ЯКІСТЬ НАФТОВИХ ДИСТИЛЯТІВ  Вступ. У теперішній час паливно-енергетичний комплекс багатьох держав переживає не кращі часи через проблеми, повязані із забезпеченістю сировиною для виробництва палив та енергії. Серед чинни-ків, що ускладнюють цю проблему слід назвати безперервне збільшення у загальному балансі відсотку нафт з високим вмістом сірчаних сполук, а також нафт з відносно невисоким вмістом “світлих” фракцій; розвиток каталітичних процесів із застосуванням активних і селективних каталізаторів, що вимагають попереднього глибокого гідроочищення та підготовки сировини; необхідність подальшого поглиблення ступеню переробки нафти [1].  Очищення нафт та нафтових дистилятів перед їх поглибленою переробкою зараз проводиться за до-помогою гідрогенізаційних процесів (гідроочищення паливних фракцій та важких дистилятів з метою видалення сірковміщуючих та інших гетеро сполук). Проте, цей досить ефективний метод доцільно ви-користовувати в умовах великотоннажного виробництва на потужних промислових підприємствах. Для умов міні-заводів та підприємств, орієнтованих на переробку високо сірчаної сировини з високим вміс-том “темних” фракцій, безперервно ведуться пошуки альтернативних методів переробки. У зв’язку з цим, на протязі останніх років багато уваги стали приділяти технології кавітаційної обробки нафтових дистилятів. Цей процес ще не повністю вивчений науковцями, але проведена велика робота по ви-явленню залежностей, причин виникнення кавітації, ії впливу на рідини та апаратуру. Разом з тим, існують певні позитивні результати впровадження цього процесу в промислову практику [2]. Мета досліджень. Мета досліджень полягає в виявленні впливу кавітаційної обробки на фракційний та та груповий хімічний склад нафт та нафтових дистилятів.  Експериментальні дослідження проводились на лабораторній кавітаційній установці. Об’єм одного завантаження нафтопродукту складав 10л. Для інтенсифікації процесів ударного гідро крекінгу та у яко-сті донора протонів до нафтопродукту додавалась вода у кількості від 1 до 5л. Після проведення низки дослідів було показано, що оптимальне співвідношення нафта : вода становить 3:1. Середні результати дослідів по розгонках вихідних та прокаівітованих нафтопродуктів (згідно [3] ) наведені у таблиці 1. Графічно аналіз даних табл..1 наведено у рис. 1–3.  Таблица 1 – результати розгонки вихідної та прокавітованої сировини   Нафта прилуцька Експериментальна суміш 1  (75% нафти та 25% альтернативного пального) Експериментальна суміш 2 (50% нафти та 50% альтернативного пального) до кавітації після кавітації до кавітації після кавітації до кавітації після кавітації Густина нафтопродукту, кг/м3 Ρ420=841 Ρ420=840 Ρ420=833 Ρ420=832 Ρ420=824,5 Ρ420=824 Фракційний склад за даними лабораторної розгонки п.к. – 680С п.к. – 750С п.к. – 620С п.к. – 660С п.к. – 710С п.к. – 750С 10% – 1200С 10% – 1250С 10% – 1280С 10% – 1210С 10% – 1250С 10%– 1270С 20% – 1500С 20% – 1590С 20% – 1520С 20% – 1490С 20% – 1530С 20%– 1520С 30% – 1910С 30% – 1930С 30% – 1910С 30% – 1840С 30% – 1740С 30%– 1760С 40% – 2460С 40% – 2370С 40% – 2310С 40% – 2240С 40% – 2060С 40%– 2090С 50% – 2810С 50% – 2760С 50% – 2630С 50% – 2570С 50% – 2450С 50%– 2470С 60% – 3220С 60% – 3030С 60% – 2950С 60% – 2930С 60% – 2750С 60%– 2730С 70% – 3840С 70% – 3280С 70% – 3300С 70% – 3240С 70% – 3060С 70%– 3030С – 80% – 3400С 78%–3450С – к.к. 80% – 3380С 80% – 3310С 80%– 3120С – – – 85% – 3450С к.к. 84% – 3420С к.к. 90%– 3400С – – –   91%–3410С к.к. Вихід,% 73 83 81 87,5 87 93,5 Залишок,% 26,5 16,5 18,5 12 – – Втрати,% 0,5 0,5 – – – – ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ _________________________________________________________________________________ Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 110   Рисунок 1 – Вихід фракций до та після кавитації нафти прилуцької   Рисунок 2 – Вихід фракций до та після кавитації нафтової суміші (75%+25%)  З результатів серії дослідів видно, що процес кавітації позитивно впливає на збільшення виходу світ-лих фракцій, особливо дизельної, за рахунок ударного гідрокрекінгу важких вуглеводнів, що входять до складу мазуту. В результаті вихід мазуту зменшується майже вдвічі. Цікаво, що мав місце ефект так зва-ного “поважчення” вуглеводнів бензинової фракції, коли певний відсоток (близько 1,5–2 %) вуглеводнів бензинів переходить у дизельну фракцію. Це останнє доводить положення про те, що неправомірно пов-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ _________________________________________________________________________________ Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 111 ністю ототожнювати механізми крекінг-процесів і кавітаційної обробки вуглеводневої сировини. Гідрок-рекінг, скоріш за все, є тільки однією із стадій досліджуваного процесу [4].   Рисунок 3 – Вихід фракцій до та після кавітації нафтової суміші (50 %+50 %)  Високодисперсні частки води (1–3 мкм), що були в вихідній сировині у великій кількості, і значно ускладнювали розгонку контрольних зразків, після обробки не виявлялись – вода відділялась від нафтоп-родукту відстоюванням і не ускладнювала розгонку. Це можна пояснити “розриванням” водяних буль-башок при кавітаційній обробці, при чому моментально “подрібнюються ” краплини вуглеводнів, питома поверхня обробки значно зростає, що є причиною значного поглиблення процесів деструкції і синтезу, до того ж дисоційована молекула води є джерелом водню, необхідного для процесу.  Одночасно з цим процесом , у серіях дослідів із чистими нафтами спостерігалося знесолення нафт. Так, концентрація хлорид – іонів у нафтопродуктах знижувалась у 40–50 разів.   Дослідження дизельного пального. В цій серії об’єктами дослідів стали зразки дизельного пального з з харківських заправок. Кавітаційна обробка велася з метою зниження вмісту загальної сірки у дослі-джуваних зразках.  При кавітації дизельного пального з метою зниження вмісту загальної сірки в суміш дизельного паль-ного з водою додавали активні глини у якості адсорбенту Після обробки суміш вивантажувалась з пристрою і відстоювалась від води і адсорбенту. Єдине про-типоказання для використання такого роду адсорбентів – високий вміст парафінів у вихідному пальному, так як вони викликають набухання адсорбенту і ускладнюють його подальше видалення. За даними табл. 2 видно, що за основними показниками дизельне пальне с заправки не відповідає ви-могам стандарту, а кавітаційна обробка дозволяє значно покращити якість пального.  Висновки. Отримані результати дозволяють зробити висновки про перспективність і доцільність ви-користання кавітаційної обробки нафт і нафтових дистилятів з метою збільшення виходу світлих фрак-цій, зниження сірчаності нафт та вмісту в них мінеральних солей. ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ _________________________________________________________________________________ Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 112 Таблиця 2 – Результати кавітаційної обробки дизельних палив(згідно [5] )  Дизельне пальне№1 Дизельне пальне№2 Дизельне пальне№3 До кавітації Після кавітації До кавітації Після кавітації До кавітації Після кавітації Густина, кг/м3 Ρ420=823 Ρ420=826 Ρ420=822 Ρ420=824 Ρ420=833 Ρ420=834 Температура спалаху, 0С 50 70 53 70 38 59 Вміст загальної сірки, % 0,10 0,034 0,10 0,035 0,157 0,081 Фракційний склад за даними лабораторної розгонки п.к. – 1560С п.к. – 1650С п.к. – 1560С п.к. – 1760С п.к. – 1120С п.к. – 1500С 10% – 1980С 10% – 1940С 10% – 1940С 10% – 1950С 10% – 1910С 10% – 1920С 20% – 2080С 20% – 2040С 20% – 2050С 20% – 2090С 20% – 2210С 20% – 2220С 30% – 2170С 30% – 2140С 30% – 2180С 30% – 2190С 30% – 2380С 30% – 2420С 40% – 2310С 40% – 2240С 40% – 2300С 40% – 2290С 40% – 2560С 40% – 2570С 50% – 2420С 50% – 2400С 50% – 2420С 50% – 2440С 50% – 2710С 50% – 2720С 60% – 2620С 60% – 2550С 60% – 2570С 60% – 2600С 60% – 2890С 60% – 2880С 70% – 2800С 70% – 2730С 70% – 2780С 70% – 2790С 70% – 3050С 70% – 3050С 80% – 3080С. 80% – 2930С 80% – 3000С. 80% – 3010С 80% – 3250С. 80% – 3240С 90% – 3440С 90% – 3210С 90% – 3330С 90% – 3340С 90% – 3560С 90% – 3530С 93% – 3600С – к.к 96% – 3470С – к.к. 93% – 3610С – к.к 96% – 3650С – к.к. 95% – 3670С – к.к 96% – 3670С – к.к. Вихід, % 94 97 94 98 96 97 Залишок, % 4,1 2,7 4,1 2,3 3,7 2,7 Витрати, % 1,9 0,3 1,9 0,2 0,3 0,1  Література  1. Аспель Н.Б. Демкина Г.Г. Гидроочистка моторных топлив. Л: «Химия», 1977 – 160 с. 2. И. Пирсол. Кавитация / пер. с англ.под ред. Л.А. Эпштейна, М: «Мир», 1975 – 95 с. 3. ГОСТ 9965 – 76. Нефть для нефтеперерабатывающих предприятий. Межгосударственный стандарт. 01.01.77. 4. Лаврова І.О., Колеснікова А.В., Щербак А.А. Дослідження кавітаційної обробки нафт та нафтових сумішей //Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров´я . Матеріали XVII міжна-родної науково-практичної конференції, Харків, 2009. 5. ГОСТ 305 – 82. Топливо дизельное. Межгосударственный стандарт, 01.01.83.  УДК 66.074:661  Лаврова И.О., Колесникова А.В., Аммар В. Саид  ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРОЦЕССА КАВИТАЦИИ НА КАЧЕСТВО НЕФТЯНЫХ ДИСТИЛЛЯТОВ  В статье рассмотрены вопросы, связанные с исследованием влияния кавитационной обработки на ка-чественные показатели нефтепродуктов. Экспериментальные данные подтвердили, что кавитационная обработка позволяет увеличить выход светлых фракций из нефтей, снизить содержание в нефтепродук-тах общей серы и минеральных солей.  Lavrova I.O., Kolesnikova A.V., Ammar V. Said  INVESTIGATION OF THE EFFECT OF CAVITATIONS ON QUALITATIVE IN OIL DISTILLATES  The article deals with issues related to the investigation of the influence of Ka-gravitational treatment on quality indicators of petroleum products. The experimental data have confirmed that cavitation treatment makes it possible to increase the yield of light fractions of petroleum, to reduce the content of oil products of total sulfur and mineral salts. 

Дослідження впливу процесу кавітації на якість нафтових дистилятів

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"

ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 
_________________________________________________________________________________ 
Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 109 
УДК 66.074:661 
 
Лаврова І.О., Колеснікова А.В., Аммар В. Саід 
 
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОЦЕСУ КАВІТАЦІЇ НА ЯКІСТЬ НАФТОВИХ ДИСТИЛЯТІВ 
 
Вступ. У теперішній час паливно-енергетичний комплекс багатьох держав переживає не кращі часи 
через проблеми, повязані із забезпеченістю сировиною для виробництва палив та енергії. Серед чинни-
ків, що ускладнюють цю проблему слід назвати безперервне збільшення у загальному балансі відсотку 
нафт з високим вмістом сірчаних сполук, а також нафт з відносно невисоким вмістом “світлих” фракцій; 
розвиток каталітичних процесів із застосуванням активних і селективних каталізаторів, що вимагають 
попереднього глибокого гідроочищення та підготовки сировини; необхідність подальшого поглиблення 
ступеню переробки нафти [1].  
Очищення нафт та нафтових дистилятів перед їх поглибленою переробкою зараз проводиться за до-
помогою гідрогенізаційних процесів (гідроочищення паливних фракцій та важких дистилятів з метою 
видалення сірковміщуючих та інших гетеро сполук). Проте, цей досить ефективний метод доцільно ви-
користовувати в умовах великотоннажного виробництва на потужних промислових підприємствах. Для 
умов міні-заводів та підприємств, орієнтованих на переробку високо сірчаної сировини з високим вміс-
том “темних” фракцій, безперервно ведуться пошуки альтернативних методів переробки. У зв’язку з 
цим, на протязі останніх років багато уваги стали приділяти технології кавітаційної обробки нафтових 
дистилятів. Цей процес ще не повністю вивчений науковцями, але проведена велика робота по ви-
явленню залежностей, причин виникнення кавітації, ії впливу на рідини та апаратуру. Разом з 
тим, існують певні позитивні результати впровадження цього процесу в промислову практику [2]. 
Мета досліджень. Мета досліджень полягає в виявленні впливу кавітаційної обробки на фракційний 
та та груповий хімічний склад нафт та нафтових дистилятів. 
 
Експериментальні дослідження проводились на лабораторній кавітаційній установці. Об’єм одного 
завантаження нафтопродукту складав 10л. Для інтенсифікації процесів ударного гідро крекінгу та у яко-
сті донора протонів до нафтопродукту додавалась вода у кількості від 1 до 5л. Після проведення низки 
дослідів було показано, що оптимальне співвідношення нафта : вода становить 3:1. 
Середні результати дослідів по розгонках вихідних та прокаівітованих нафтопродуктів (згідно [3] ) 
наведені у таблиці 1. Графічно аналіз даних табл..1 наведено у рис. 1–3. 
 
Таблица 1 – результати розгонки вихідної та прокавітованої сировини 
  
Нафта прилуцька Експериментальна суміш 1  
(75% нафти та 25% альтернативного 
пального) 
Експериментальна суміш 2 (50% нафти 
та 50% альтернативного пального) 
до кавітації після кавітації до кавітації після кавітації до кавітації після кавітації 
Густина нафтопродукту, кг/м3 
Ρ4
20=841 Ρ4
20=840 Ρ4
20=833 Ρ4
20=832 Ρ4
20=824,5 Ρ4
20=824 
Фракційний склад за даними лабораторної розгонки 
п.к. – 680С п.к. – 750С п.к. – 620С п.к. – 660С п.к. – 710С п.к. – 750С 
10% – 1200С 10% – 1250С 10% – 1280С 10% – 1210С 10% – 1250С 10%– 1270С 
20% – 1500С 20% – 1590С 20% – 1520С 20% – 1490С 20% – 1530С 20%– 1520С 
30% – 1910С 30% – 1930С 30% – 1910С 30% – 1840С 30% – 1740С 30%– 1760С 
40% – 2460С 40% – 2370С 40% – 2310С 40% – 2240С 40% – 2060С 40%– 2090С 
50% – 2810С 50% – 2760С 50% – 2630С 50% – 2570С 50% – 2450С 50%– 2470С 
60% – 3220С 60% – 3030С 60% – 2950С 60% – 2930С 60% – 2750С 60%– 2730С 
70% – 3840С 70% – 3280С 70% – 3300С 70% – 3240С 70% – 3060С 70%– 3030С 
– 80% – 3400С 78%–3450С – к.к. 80% – 3380С 80% – 3310С 80%– 3120С 
– – – 85% – 3450С к.к. 84% – 3420С к.к. 90%– 3400С 
– – –   91%–3410С к.к. 
Вихід,% 
73 83 81 87,5 87 93,5 
Залишок,% 
26,5 16,5 18,5 12 – – 
Втрати,% 
0,5 0,5 – – – – 
ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 
_________________________________________________________________________________ 
Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 110 
 
 
Рисунок 1 – Вихід фракций до та після кавитації нафти прилуцької 
 
 
Рисунок 2 – Вихід фракций до та після кавитації нафтової суміші (75%+25%) 
 
З результатів серії дослідів видно, що процес кавітації позитивно впливає на збільшення виходу світ-
лих фракцій, особливо дизельної, за рахунок ударного гідрокрекінгу важких вуглеводнів, що входять до 
складу мазуту. В результаті вихід мазуту зменшується майже вдвічі. Цікаво, що мав місце ефект так зва-
ного “поважчення” вуглеводнів бензинової фракції, коли певний відсоток (близько 1,5–2 %) вуглеводнів 
бензинів переходить у дизельну фракцію. Це останнє доводить положення про те, що неправомірно пов-
ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 
_________________________________________________________________________________ 
Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 111 
ністю ототожнювати механізми крекінг-процесів і кавітаційної обробки вуглеводневої сировини. Гідрок-
рекінг, скоріш за все, є тільки однією із стадій досліджуваного процесу [4]. 
 
 
Рисунок 3 – Вихід фракцій до та після кавітації нафтової суміші (50 %+50 %) 
 
Високодисперсні частки води (1–3 мкм), що були в вихідній сировині у великій кількості, і значно 
ускладнювали розгонку контрольних зразків, після обробки не виявлялись – вода відділялась від нафтоп-
родукту відстоюванням і не ускладнювала розгонку. Це можна пояснити “розриванням” водяних буль-
башок при кавітаційній обробці, при чому моментально “подрібнюються ” краплини вуглеводнів, питома 
поверхня обробки значно зростає, що є причиною значного поглиблення процесів деструкції і синтезу, 
до того ж дисоційована молекула води є джерелом водню, необхідного для процесу.  
Одночасно з цим процесом , у серіях дослідів із чистими нафтами спостерігалося знесолення нафт. 
Так, концентрація хлорид – іонів у нафтопродуктах знижувалась у 40–50 разів.  
 
Дослідження дизельного пального. В цій серії об’єктами дослідів стали зразки дизельного пального 
з з харківських заправок. Кавітаційна обробка велася з метою зниження вмісту загальної сірки у дослі-
джуваних зразках.  
При кавітації дизельного пального з метою зниження вмісту загальної сірки в суміш дизельного паль-
ного з водою додавали активні глини у якості адсорбенту 
Після обробки суміш вивантажувалась з пристрою і відстоювалась від води і адсорбенту. Єдине про-
типоказання для використання такого роду адсорбентів – високий вміст парафінів у вихідному пальному, 
так як вони викликають набухання адсорбенту і ускладнюють його подальше видалення. 
За даними табл. 2 видно, що за основними показниками дизельне пальне с заправки не відповідає ви-
могам стандарту, а кавітаційна обробка дозволяє значно покращити якість пального. 
 
Висновки. Отримані результати дозволяють зробити висновки про перспективність і доцільність ви-
користання кавітаційної обробки нафт і нафтових дистилятів з метою збільшення виходу світлих фрак-
цій, зниження сірчаності нафт та вмісту в них мінеральних солей. 
ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 
_________________________________________________________________________________ 
Інтегровані технології та енергозбереження 1’2011 112 
Таблиця 2 – Результати кавітаційної обробки дизельних палив(згідно [5] ) 
 
Дизельне пальне№1 Дизельне пальне№2 Дизельне пальне№3 
До кавітації Після кавітації До кавітації Після кавітації До кавітації Після кавітації 
Густина, кг/м3 
Ρ4
20=823 Ρ4
20=826 Ρ4
20=822 Ρ4
20=824 Ρ4
20=833 Ρ4
20=834 
Температура спалаху, 0С 
50 70 53 70 38 59 
Вміст загальної сірки, % 
0,10 0,034 0,10 0,035 0,157 0,081 
Фракційний склад за даними лабораторної розгонки 
п.к. – 1560С п.к. – 1650С п.к. – 1560С п.к. – 1760С п.к. – 1120С п.к. – 1500С 
10% – 1980С 10% – 1940С 10% – 1940С 10% – 1950С 10% – 1910С 10% – 1920С 
20% – 2080С 20% – 2040С 20% – 2050С 20% – 2090С 20% – 2210С 20% – 2220С 
30% – 2170С 30% – 2140С 30% – 2180С 30% – 2190С 30% – 2380С 30% – 2420С 
40% – 2310С 40% – 2240С 40% – 2300С 40% – 2290С 40% – 2560С 40% – 2570С 
50% – 2420С 50% – 2400С 50% – 2420С 50% – 2440С 50% – 2710С 50% – 2720С 
60% – 2620С 60% – 2550С 60% – 2570С 60% – 2600С 60% – 2890С 60% – 2880С 
70% – 2800С 70% – 2730С 70% – 2780С 70% – 2790С 70% – 3050С 70% – 3050С 
80% – 3080С. 80% – 2930С 80% – 3000С. 80% – 3010С 80% – 3250С. 80% – 3240С 
90% – 3440С 90% – 3210С 90% – 3330С 90% – 3340С 90% – 3560С 90% – 3530С 
93% – 3600С – 
к.к 
96% – 3470С – 
к.к. 
93% – 3610С – 
к.к 
96% – 3650С – 
к.к. 
95% – 3670С – 
к.к 
96% – 3670С – к.к. 
Вихід, % 
94 97 94 98 96 97 
Залишок, % 
4,1 2,7 4,1 2,3 3,7 2,7 
Витрати, % 
1,9 0,3 1,9 0,2 0,3 0,1 
 
Література 
 
1. Аспель Н.Б. Демкина Г.Г. Гидроочистка моторных топлив. Л: «Химия», 1977 – 160 с. 
2. И. Пирсол. Кавитация / пер. с англ.под ред. Л.А. Эпштейна, М: «Мир», 1975 – 95 с. 
3. ГОСТ 9965 – 76. Нефть для нефтеперерабатывающих предприятий. Межгосударственный стандарт. 
01.01.77. 
4. Лаврова І.О., Колеснікова А.В., Щербак А.А. Дослідження кавітаційної обробки нафт та нафтових 
сумішей //Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров´я . Матеріали XVII міжна-
родної науково-практичної конференції, Харків, 2009. 
5. ГОСТ 305 – 82. Топливо дизельное. Межгосударственный стандарт, 01.01.83. 
 
УДК 66.074:661 
 
Лаврова И.О., Колесникова А.В., Аммар В. Саид 
 
ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ПРОЦЕССА КАВИТАЦИИ НА КАЧЕСТВО НЕФТЯНЫХ 
ДИСТИЛЛЯТОВ 
 
В статье рассмотрены вопросы, связанные с исследованием влияния кавитационной обработки на ка-
чественные показатели нефтепродуктов. Экспериментальные данные подтвердили, что кавитационная 
обработка позволяет увеличить выход светлых фракций из нефтей, снизить содержание в нефтепродук-
тах общей серы и минеральных солей. 
 
Lavrova I.O., Kolesnikova A.V., Ammar V. Said 
 
INVESTIGATION OF THE EFFECT OF CAVITATIONS ON QUALITATIVE IN OIL DISTILLATES 
 
The article deals with issues related to the investigation of the influence of Ka-gravitational treatment on 
quality indicators of petroleum products. The experimental data have confirmed that cavitation treatment makes 
it possible to increase the yield of light fractions of petroleum, to reduce the content of oil products of total sulfur 
and mineral salts. 


http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/2044/1/ITE_2011_1_Lavrova_Doslidzhennya%20vplyvu.pdf

Дослідження впливу процесу кавітації на якість нафтових дистилятів

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

Library of National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"