Освіта є одним з найважливіших чинників , які реально визначають майбутнє нації . В Україні завдяки зусиллям не одного покоління педагогів створено міцний фундамент народної освіти , завдяки чому українська нація визнається однією з найосвіченіших у світі . Важко переоцінити значення розвитку і зміцнення інте лектуального потенціалу нашої країни не лише для економіки , а й для забезпе чення гідного місця в світовому просторі 

Андрейчикова, А.М.

Кірієнко, О.М.

Ukrainian

Кірієнко, О. М.

Scientific hub Dnipro University of Technology

 12  З огляду на вищевикладене, можна зробити декілька висновків. По-перше, члени виконавчого органу несуть за загальним правилом відповідальність, перед-бачену трудовим законодавством. За умов, якщо вони вступають у відносини від імені товариства, укладають договори з третіми особами і не додержуються при цьому вимог ч. 4 ст. 92 ЦК України стосовно обов’язків представництва, то вони притягуються до цивільно-правової відповідальності. По-друге, якщо в товаристві одноособовий виконавчий орган, то особа, яка є керівником, в подібних випадках притягується до цивільно-правової відповідальності, тобто має повністю відшко-дувати заподіяну товариству шкоду. І, по-третє, якщо в товаристві колегіальний виконавчий орган, то його члени притягуються до солідарної відповідальності, за винятком тих з них, хто не був присутнім при вирішенні питання про вчинення правочину, яким було завдано збитків товариству, або голосував проти.  Список використаних джерел: 1. Спасибо-Фатєєва І. Корпоративне управління: монографія / І. Спасибо-Фатєєва, О. Кі-бенко, В. Борисова. – Х.: Право, 2007. – 500 с. 2. Корпоративне право України: підручник / [В. В. Луць, В. А. Васильєва, О. Р. Кібенко, І. В. Спасибо-Фатєєва]. – К.: Юринком Інтер, 2010. – 384 с. 3. Раянов Ф. Акционерное общество: вопросы имущественной и материальной ответ-ственности / Ф. Раянов // Хозяйство и право. – 1991. – № 6. – С. 145.   К. е. н. Кірієнко О. М., Андрейчикова А. М. ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ, Україна ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ  Освіта є одним з найважливіших чинників, які реально визначають майбутнє нації. В Україні завдяки зусиллям не одного покоління педагогів створено міцний фундамент народної освіти, завдяки чому українська нація визнається однією з найосвіченіших у світі. Важко переоцінити значення розвитку і зміцнення інте-лектуального потенціалу нашої країни не лише для економіки, а й для забезпе-чення гідного місця в світовому просторі. У глобалізованому світі освіта і наука є визначальним фактором людського розвитку і основним засобом національного самоствердження. Тільки та країна, в якій інтелектуальні професії стали масовими, а інвестиції у розвиток людського потенціалу – найвагомішими і найефективнішими, може стати повноцінним учас-ником глобальної політики, економіки і культури. Якщо поглянути на країни сві-тових лідерів, то практично всі вони у свій час зробили ставку на науку і освіту. Наприклад, зростання індексу людського розвитку ООН країн Південно-Східної Азії дав їм змогу здійснити прорив у сферу високих технологій, кожен вкладений в освіту долар обернувся десятками доларів зростання ВВП. Потреби змін у системі освіти зумовлені низкою факторів міжнародного ха-рактеру. Процеси глобалізації потребують формування єдиного ринку праці і тим самим вимагають універсалізації освіти, яка повинна проявлятися в:  13  1) максимальному наближенні змісту навчання; 2) створенні єдиної системи виміру засвоєних знань; 3) досягненні співмірності етапів навчання (бакалавр, магістр, доктор); 4) спрощенні процедури визнання дипломів та наукових ступенів. Україна поетапно робить послідовні кроки у реформуванні системи вищої ос-віти у руслі цих вимог відповідно до основних напрямів Болонського процесу. Вища освіта в Україні повинна виконувати три завдання: виховувати грома-дянина, формувати клас інтелігенції та готувати спеціалістів відповідно до потреб суспільства. Виховання громадянина досягається викладанням суспільних наук (філософії, політекономії, економічної теорії тощо). Формування інтелігенції передбачає знання іноземних мов, практичної пси-хології, історії, етикету. Суттєва частка викладання повинна припадати на якісну підготовку спеціа-лістів, що передбачає не тільки їх теоретичну підготовку, а, особливо, практичну. Основними недоліками вищої школи є уклін до зростання кількості різних спецкурсів, що значно скорочує години викладання основних дисциплін та знижує якість всього процесу викладання. Найважливішим критерієм ефективності діяльності вищої освіти і науки за-галом і конкретного вищого навчального закладу зокрема є попит на фахівців на ринку праці. Сьогодні навіть існує пропозиція щодо визначення рейтингу вищих навчальних закладів і запровадження елементів своєрідного тендеру на розміщен-ня державного замовлення з урахуванням ефективності працевлаштування випуск-ників як кінцевого результату співпраці з роботодавцями. Головним завданням вітчизняної освіти є вимога формування особистості, громадянського суспільства, демократизації, відкритості та прозорості. Нажаль, сьогодні формат навчально-виховного процесу не зорієнтований на всебічний розвиток особистості, задоволення її потреб, забезпечення запитів суспільства та ринку праці конкурентоспроможними, компетентними та відповідальними фахів-цями. Сучасний рівень взаємодії освіти з соціальними партнерами не сприяє вирішенню цієї проблеми. В Україні відсутні суспільна відповідальність за якість освіти тих, хто причетний до її забезпечення та ефективні інтеграційні процеси: роботодавці не беруть участі у формуванні змісту освіти та забезпечення якісної професійно-практичної підготовки молоді; відсутній моніторинг якості освіти за участю учнів, студентів, батьків, представників громадських організацій, рейтин-гове оцінювання діяльності навчальних закладів та їх оприлюднення. Також потребує суттєвого удосконалення і система фінансування освіти, в тому числі, за рахунок забезпечення об'єктивного контролю у форматі «еконо-мічність – ефективність – результативність». При цьому необхідно пам'ятати, що у виконанні стратегічних завдань гуманітарного розвитку українського суспіль-ства важливу роль відіграють не лише кількісні показники фінансування. Не менше значення має структура вкладень в освіту та кваліфікований менеджмент  14  галузі. Освіта є надзвичайно прибутковою галуззю економіки навіть не стільки з прямих виплат за навчання, скільки з тих економічних зисків, котрі принесуть кваліфіковані професіонали своєю працею. За кількістю студентів ВНЗ Україна не відстає від розвинених держав. Основ-на проблема знаходиться якраз у площині якості освіти і забезпеченні випускників гідною роботою. Інакше з переходом на європейські стандарти освіти ми можемо отримати чергову хвилю «відпливу мізків» з України та, як наслідок, зниження її інтелектуального потенціалу. Важливим кроком для запобігання цьому має стати належна винагорода за кваліфіковану працю. Таким чином, окрім власне євроінтеграції в освітній сфері через систему ос-віти, необхідно спрямувати вищу школу на зважений підхід до кількості та якості викладання, виходячи з потреб суспільства та перспектив розвитку економіки України.   К. е. н. Матюх С. А. Хмельницький національний університет, Україна МІСЦЕ ТА РОЛЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ  Україна чітко визначила орієнтир на входження до освітнього простору Євро-пи та здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог для практичної реалізації цієї мети. У межах Болонського процесу було сфор-мульовано шість ключових принципів: впровадження двоциклового навчання, за-провадження кредитної системи, контроль якості освіти, підвищення мобільності студентів, забезпечення працевлаштування випускників, забезпечення привабли-вості європейської системи освіти. Болонський процес відкриває можливості для інтернаціоналізації вищої освіти, формами якої є мобільність слухачів, викладачів, інтернаціоналізація навчальних планів та транснаціоналізація вищої освіти. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку нашої країни надзви-чайно зростає роль вищої освіти в становленні економіки знань. Водночас еконо-мічна криза та прискорення інфляційних процесів для більшості вітчизняних вищих навчальних закладів спричинили погіршення необхідного фінансового забезпечення. В умовах обмеженої фінансової автономії навчальних закладів це стає негативним чинником удосконалення системи фінансування вищої освіти. Саме тому подальший розвиток вищої освіти в Україні, направлений на отримання висококваліфікова-них, конкурентоспроможних кадрів, потребує удосконалення всієї системи фінан-сового управління вищою освітою та вирішення проблеми розширення фінансових джерел вищих навчальних закладів. Економічний та соціально-політичний розвиток країн за останні роки харак-теризується становленням суспільства знань, в процесі чого відбувається зростан-ня значення інформації і знань, інформаційно-комунікативних технологій. Сучасна 

Проблеми вищої освіти в Україні в контексті глобалізації

http://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/2679/%d1%82%d0%be%d0%bc1_p012-014.pdf?sequence=1&isAllowed=y

ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Scientific hub Dnipro University of Technology