Андріян Іванович Чепа належав до славної когорти українських патріотів
кінця XVIII – початку XIX ст., просякнутих духом гордості за “славу
батьківщини”, до тих, хто пам’ятав козацькі часи, автономію Гетьманщини й
спрямовував свою енергію на дослідження історичного минулого України,
збереження народних традицій, на обґрунтування гідності й справедливості
домагань з боку української шляхти і козацької старшини щодо здобуття
дворянського статусу в зв’язку з інтеграцією українського суспільства в
соціальні структури Російської імперії на зламі XVIII-XIX ст. [1], коли
почалося українське національне відродження, центрами якого виступали
Лівобережна Україна і Слобожанщина
