У дисертації розв'язана проблема розробки основ створення діелектричних керуючих мікрохвильових пристроїв з мікромеханічним способом перелаштування, що надає можливість застосувати п'єзоелектричні або електрострикційні рушії для електромеханічної перелаштування характеристик. На відміну від електричних, магнітних і оптичних методів перелаштування, мікромеханічний метод відрізняється збереженням високої добротності систем, більш широким діапазоном перелаштування, а використання діелектричних матеріалів не має фундаментальних обмежень робочої частоті аж до інфрачервоного діапазону.
На основі виявлених закономірностей вироблені критерії забезпечення мінімальних втрат та найбільшого перелаштування мікрохвильових характеристик за рахунок мінімально можливих переміщень металевих або діелектричних частин пристроїв.
Теоретично і експериментально досліджені мікромеханічні перелаштовувані фазообертачі на основі частково-заповненого діелектриком хвилеводу, мікросмужкової і копланарної ліній передач, резонансні елементи на основі смужкових ліній, відкритих і екранованих діелектричних резонаторів, розроблено їх електродинамічні та схемотехнічні моделі.
Розроблено нові та удосконалено існуючі методи вимірювання електрофізичних параметрів діелектричних матеріалів і плівок
