Запропоновано метод мікробіологічної деструкції твердосплавних вольфрамкобальтовых відходів виробництва, суть якого полягає у селективному розчиненні металів в кислому середовищі бактеріальним розчином тривалентного феруму, що виконує функції диспергуючої рідини, розчинника, окислювача, а також є середовищем існування автотрофних тіонових бактерій Thiobacillus ferrooxidans, з подальшим виділенням основних компонентів сплаву – карбіду вольфраму в нерозчинний осад і перекладом кобальту в розчин.Purpose. Description of the method of processing hard alloy tungsten-cobalt waste to produce output alloy components - tungsten carbide and cobalt. Design/methodology/approach. Method for processing of waste solid carbide alloys by a method of microbiological degradation is selective dissolution of metals in the acidic environment at pH< 4 bacterial solution of ferric sulfate performs the functions of the dispersive liquid, solvent, oxidizer, and which is the habitat of autotrophic bacteria Thiobacillus ferrooxidans with the transition tungsten carbide within the insoluble precipitate and translation of a binder in a solution. Cobalt restored to metal hydrazine facial hydrate, preliminary having besieged iron water solution of ammonia at pH 5.0. Findings. Microbiological method of processing tungsten-cobalt waste to produce output tungsten carbide and cobalt opens the possibility not only to reduce the cost of obtaining metals and increase raw material resources at the expense of production wastes. Developed experimental technique, consisting of three stages. The purity of the obtained powder cobalt – 89,8 %, tungsten carbide - 95,2 %, and its fractional dimension is within 7 nm – 1.5 mkm. Originality/value. The considered method can be widely used for recycling tungsten-cobalt waste and production of nanomaterials.Предложен метод микробиологической деструкции твердосплавных вольфрамкобальтовых отходов производства, суть которого заключается в селективном растворении металлов в кислой среде бактериальным раствором трехвалентного сульфата железа, выполняющего функции диспергирующей жидкости, растворителя, окислителя, а также являющейся средой обитания автотрофных тионовых бактерий Thiobacillus ferrooxidans, с последующим выделением основных компонентов сплава – карбида вольфрама в нерастворимый осадок и переводом кобальта в раствор
