У статті розглядаються об’єкт, предмет та система інженерно-педагогічної освіти. Проаналізовано кваліфікаційні вимоги реєстру «Міжнародний інженер-педагог (ING-PAED IGIP)».An object, object and system of engineer-pedagogical education, is examined in the article. The qualifying requirements of register are analysed the "International engineer-teacher (ING-PAED IGIP)".В статье рассматриваются объект, предмет и система инженерно-педагогического образования. Проанализированы квалификационные требования реестра "Международный инженер-педагог (ING-PAED IGIP)"

Bichko, O.

Pazinich, Yu

Бичко, О.

Пазинич, Ю. М.

Пазиніч, Ю. М.

Electronic Archive of Kyiv Polytechnic Institute

УДК 378.1  РОЛЬ ІНЖЕНЕРНОЇ ПЕДАГОГІКИ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ Ю.М.Пазиніч  доцент кафедри філософії НГУ, О. Бичко  студентка гр.ПВШ-08  У статті розглядаються об’єкт, предмет та система інженерно-педагогічної освіти. Проаналізовано кваліфікаційні вимоги реєстру «Міжнародний інженер-педагог (ING-PAED IGIP)» .  Ключові слова: професійна компетенція, технічні засоби навчання.  Сьогодні перед інженерною освітою сто-їть завдання підвищення її якості, що перед-бачає високий рівень технологічної культури майбутніх інженерів, відповідність їх професі-оналізму вимогам постіндустріального суспі-льства, професійну мобільність і конкурентос-проможність на ринку праці, готовність до са-моосвіти і самовдосконалення. Один з творців інженерного проектування проф. А.Рідлер на початку ХХ століття писав: «Завдання вищої технічної школи полягає не в тому, щоб готу-вати тільки хіміків, електриків, машинобудівни-ків і так далі, тобто таких фахівців, які ніколи б не покидали своєї тісно обмеженої галузі, але щоб давати інженерові багатобічну освіту, на-даючи йому можливість проникати і в сусідні області. Інженери мають потребу більш глибо-ких знань, ніж тільки пізнання за своєю спеціа-лізацією, потрібні знання  в широкому об'ємі освіти. Гарна освіта – це така, яка управляє, тобто дивиться вперед і своєчасно з'ясовує завдання, що висуваються сучасністю, так і майбутнім, а не примушує себе тільки тягнути і штовхати вперед без крайньої потреби». За-дача сучасної інженерної освіти не тільки під-готувати професіонального фахівця у своїй галузі, а й виховати духовну людину з високим рівням особистої відповідальності.  Сучасна інженерна діяльність не тільки стала складнішою, оснащеною комп'ютерною технікою, але в ній все частіше вирішуються нетрадиційні завдання, що вимагають нового інженерного мислення. Отже, виховання тако-го нового мислення – є актуальною задачею перед вищою освітою на сьогоднішній день. Для нетрадиційних видів інженерної діяльності і мислення характерний ряд особливостей:            1) зв'язок інженерних аспектів діяльності з соціальними, економічними і екологічними ас-пектами. Все частіше інженер вимушений роз-робляти (проектувати і виготовляти) не просто технічні вироби, тобто машини, механізми, споруди, а складні системи, що включають крім технічних підсистем і інші нетехнічні, роз-робка яких передбачає звернення до таких дисциплін як інженерна психологія, дизайн, інженерна економіка, прикладна екологія і соціологія і т.д.; 2) необхідність моделювати і розраховувати не тільки основні процеси про-ектованого інженерного об'єкту, але і можливі наслідки його функціонування, особливо негативні, тобто вплив нової техніки на люди-ну: зміну її потреб, умов життя і т.д.; 3) новий характер інженерного мислення потребує вищої загальної культури особи інженера з достатньо розвиненою рефлексію власної діяльності, використання в роботі принципів і методів сучасної методології і прикладних на-ук. Інженерна педагогіка як галузь професійної освіти виконує свою специфічну роль у вирішенні цих завдань.  Об'єктом інженерної педагогіки є педа-гогічна система підготовки інженерних кадрів, її цілі, принципи, форми організації, методи і засоби навчання, а предметом – проектування змісту освіти, процесу навчання і формування особи майбутнього фахівця. Інженерна педагогіка розкриває теорію і методику проек-тувальних, конструктивних, комунікативних, управлінських і інших функцій; теорію і мето-дику навчання технічним, технологічним знан-ням, умінням, навикам, формування специи-фічних способів інженерної діяльності. Інже-нерна педагогіка займається принципами, ме-тодами, процедурами проектування змісту освіти на рівні системи (учбових планів, спеціальностей) і учбового предмету, відбо-ром і структуризацією учбового матеріалу. Го-ловний методологічний принцип проектування змісту освіти – орієнтація на перспективи роз-витку науки, техніки, виробництва, культури.  Система інженерно-педагогічної освіти унікальна за своєю суттю і сама її природа дає можливість сформувати такого гармонійно розвиненого фахівця, який поєднує в собі ін-женерно-педагогічні уміння, пов’язані зі здат-ністю розв’язувати технічні завдання, систем-но мислити, проектувати та конструювати тех-нічні будови, розбиратися у питаннях економі-ки, охорони праці певної галузі, уміннями пра-цювати з людьми, організовувати навчальний процес у професійному навчальному закладі, виховувати молодь, бути керівником та вихо-вателем. Сьогодні європейські країни йдуть шляхом обов’язкової педагогічної освіти ви-кладачів не тільки гуманітарних, але й техніч-них дисциплін. У 1972 р. у м. Клагенфурті (Ав-стрія) було засноване Міжнародне товариство інженерної педагогіки (IGIP), що має статус консультативного члена UNESCO і UNIDO. Сьогодні його членами є представники близь-ко 80 країн.  Діяльність IGIP включає: щорічний міжна-родний симпозіум з інженерної педагогіки; конференції, семінари і практикуми, організо-вані як на національному, так і на міжнарод-ному рівні; літні школи IGIP; інформаційний ресурс IGIP; інженерно-педагогічні публікації; комітети, що розглядають актуальні теми ін-женерної педагогіки. Мета IGIP полягає у за-безпеченні високого рівня професійної квалі-фікації викладачів технічних дисциплін. За-вданнями IGIP є: розробка учбових програм, що мають практичне значення і що відповіда-ють потребам студентів і працедавців; викори-стання мультимедійних засобів у викладанні технічних дисциплін; інтеграція вивчення мов і гуманітарних дисциплін в інженерну педагогі-ку; сприяння навчанню інженерів менеджмен-ту; формування знань з довкілля охорони; під-тримка інженерної освіти в країнах, що розви-ваються.  Для здійснення поставлених завдань ви-конавчий комітет IGIP заснував міжнародний комітет експертів – Європейський моніторин-говий комітет (EMC IGIP), що складається з провідних експертів, що працюють в системах спеціальної технічної освіти і відображає зва-жене представництво географічних регіонів Європи. Члени ЕМС і голова призначаються виконавським комітетом IGIP. Відповідно до «Положення про національний моніторинговий комітет» для втілення в життя і контролю на національному рівні створюються національні експертні комітети при Президіях IGIP, які на-зиваються Національними моніторинговими комітетами (IGIP NMC), що діють вже в 18 різ-них країнах Європи, Азії і Південної Америки. Завдання цих комітетів – забезпечення якості кваліфікації інженерів-педагогів. Це означає відповідальність за виконання рівня кваліфі-кації інженерів-педагогів в національних рам-ках як для фізичних осіб, які бажають отрима-ти звання міжнародного інженера-педагога, так і для вищих учбових закладів, які бажають отримати визнання своєї кваліфікації через IGIP. 12 вересня в 1999 р. на засіданні Євро-пейського моніторингового комітету (EMC) в м. Стамбул (Туреччина) було ухвалене рішення про утворення Національного моніторингового комітету України (NMCU). На сьогодняшній день в Україні діють два Центри інженерної педагогіки – з 1999 р. в Харькові в Українській інженерній педагогічній академії, та з 2009 р. в Дніпропетровську в Національному гірничому університеті. Ці Центри перепідготовки і під-вищення кваліфікації викладачів вищих техні-чних учбових закладів були створені з метою підготовки викладацьких кадрів для отримання звання «Міжнародний інженер-педагог» (ING-PAED IGIP). Учбовий процес в Центрі здійс-нюють провідні фахівці у сфері інженерної пе-дагогіки, фахівці в області дидактики, педагогі-ки вищої школи, педагогічної психології, педа-гогічної соціології, іноземної мови, міжнарод-ного права і комп'ютерних технологій.  Кваліфікаційні вимоги реєстру «Міжнаро-дний інженер-педагог (ING-PAED IGIP)» базу-ються на трьох основах: 1) Хороші технічні знання викладача технічних дисциплін. Тому для включення в реєстр необхідна вища технічна освіта і досвід практичної роботи.            2) Інженерно-педагогічні знання. Відповідна підготовка адекватна одному семестру ВНЗ (мінімум 240 годин). Змістовно інженерно-педагогічна підготовка повинна спиратися на інженерно-педагогічну модель і цикл дис-циплін і повинна бути отримана в учбовому закладі, сертифікованому IGIP. 3) Інженерно-педагогічна практика, наприклад, на посаді доцента, наставника. Практичний досвід пови-нен бути не менше 1 року і є третьою необхідною умовою для включенні в реєстр. Перша і третя вимоги одночасне і вимогами FEANI –Європейській федерації національних асоціацій інженерів, з яким IGIP уклало угоду про узгоджені вимоги. FEANI протягом ряду років здійснює акредитацію програм інженерних шкіл вищих учбових закладів всіх країн Європи і надає звання «Європейський інженер (EUR-ING)». Таким чином, формула звання «Міжнародний (європейський) інженер-педагог» (ING - PAED IGIP) має наступний вид: класифікація інженера + інженерно-педагогічна підготовка + інженерно-педагогічна практика + досвід практичної ро-боти + знання англійської, німецької або французької мови. Свою діяльність IGIP здійснює на двох рі-внях: на рівні вищих учбових закладів і на рівні фізичних осіб. На першому рівні IGIP сертифі-кує вищі учбові заклади на відповідність вимо-гам до Європейської моделі підготовки викла-дачів технічних дисциплін. На другому рівні IGIP сертифікує викладачів технічних дисцип-лін і присуджує їм звання (з видачею диплому) «Міжнародний інженер-педагог» (до 2004 р. – «Європейський інженер-педагог») (ING-PAED IGIP)». IGIP веде реєстр сертифікованих ви-щих учбових закладів (IGIP INDEX) і реєстр Міжнародних інженерів-педагогів (ING-PAED Igip-registers), що публікуються на сайті IGIP. Дані реєстрів важливі для європейських пра-цедавців при формуванні викладацьких кадрів вищих учбових закладів і формуванні страте-гій вибору вищих учбових закладів-партнерів. За інших рівних умов перевага надається осо-бам, які мають диплом «Міжнародний інженер-педагог». Співпраця з IGIP і FEANI – найважливіші напрями інтеграції вищої технічної школи України зі світовими професійно освітніми системами, тому що це надає можливість вик-ладачам технічних вузів отримати звання «Міжнародний інженер-педагог», що в свою чергу сприяє їх мобільності та конкурентно-спроможності на сучасному освітньому просторі. Членство у Міжнародному това-ристві інженерної педагогіки надає можливість викладачам технічних дисциплін підвищити кваліфікацію відповідно до вимог європейської моделі, отримати доступ до результатів міжнародних досліджень із проблематики інженерної педагогіки, забезпечує можливість контактів з колегами з інших країн світу і обміну досвідом, можливість якнайкращого просування своїх проектів в інших країнах, знижки на продукцію IGIP і участь у симпозіумах IGIP, можливість контактів з UNESCO і UNIDO завдяки консультативному статусу IGIP. Тому на сьогоднішній день за-провадження Центрів інженерної педагогіки в українських технічних універ-ситетах є знач-ним кроком у розвитку інженерної освіти в Україні.    Стаття надійшла до редакції 19.10.2009 р.   

Роль инженерной педагогики в современном образовании

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Electronic Archive of Kyiv Polytechnic Institute