До десятиріччя філософського факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.В данной статье предпринимается попытка использовать определенный показ феномена
наивности как концептуальное средство маркировки некоторых онтологических значений человеческого
присутствия, обменов между этими значениями в горизонте сдвига от ситуации модерна к ситуации
постмодерна. Одновременно, названное рассмотрение феномена наивности, как показывается в статье,
открывает специфическую перспективу взгляда на отношение модернизма и постмодернизма, а так же
указывает на возможное будущее постмодернистского присутствия.
У даній статті здійснюється спроба використати певний показ феномену наївності як
концептуальний засіб маркування деяких онтологічних значень людської присутності, обміну між цими
значеннями в обрії зсуву від ситуації модерна до ситуації постмодерна. Одночасно, названий розгляд
феномену наївності, як показується у статті, відкриває специфічну перспективу погляду на відношення
модернізму та постмодернізму, а також вказує на можливе майбутнє постмодерністської присутності.
In this article attempt is undertaken to use certain exhibiting a naivety phenomenon as conceptual means
of marks of some ontologic values of human presence, of exchanges between these values in horizon of
displacement from a modern situation to a postmodern situation. Simultaneously, the named consideration of a
phenomenon of naivety, as it is shown in article, opens specific prospect of a sight at the modernism and
postmodernism relation, and as specifies in the possible future of postmodernist presence
