У роботі наведено дані про значення ендогенних та екзогенних факторів середовища при дифузному нетоксичному зобі, який сформувався у пре- або ранньому пубертаті у підлітків обох статей за умов слабкого йододефіциту. Визначено превалювання негативних факторів середовища: професійні шкідливості до настання вагітності у матерів, народження дитини в асфіксії та сильний емоційний стрес, який підлітки отримали вдома та в школі

Багацька, Н.В.

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

 250 МЕНДИЧНА ГЕНЕТИКА. БІОЛОГІЯ УДК 616.441-006.5-053.6:574.2 ЗНАЧЕННЯ ЕНДОГЕННИХ ТА ЕКЗОГЕННИХ ФАКТОРІВ СЕРЕДОВИЩА ПРИ ДИФУЗНОМУ НЕТОКСИЧНОМУ  ЗОБІ У ПІДЛІТКІВ ОБОХ СТАТЕЙ В УМОВАХ  СЛАБКОГО ЙОДОДЕФІЦИТУ Н.В. Багацька ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України»  Актуальність проблеми Однією з важливих проблем сьогодення є виявлення факторів ендогенного й екзогенного середовища, які спричиняють негатив-ний вплив на формування різної мультифакторіальної патології, у тому числі й ендокринної, серед якої особливу увагу привертають порушення стану щитовидної залози, а саме дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), який нерідко виникає у дитячому або підлітковому віці [3, 5].  Встановлено, що в регіонах із нормальною кількістю спожи-вання йоду зоб має спорадичний характер і його розповсюдженість складає біля 5%. Але на сьогодні важливими залишаються питання стосовно причин виникнення ДНЗ, серед яких визначають генетичні та етіологічні фактори, які можуть проявлятися лише за умов слаб-кого йододефіциту [1]. Відомо, що, окрім факторів йодного дефіци-ту, ДНЗ може виникати внаслідок дії таких чинників, як паління, вживання окремих лікарських препаратів, емоційного стресу, хронічних інфекцій та негативних змін харчування населення. Ве-лике значення мають стать, вік та наявність спадкової схильності щодо аутоімунних захворювань [2, 6]. Цілком ймовірно, що значну роль при ДНЗ у підлітків обох статей можуть відігравати й ендо-генні та екзогенні фактори середовища.   251 Метою дослідження було виявити негативні ендогенні та екзогенні фактори середовища в родоводах пробандів обох статей, хворих на дифузний нетоксичний зоб.  Матеріали та методи дослідження  Клініко-генеалогічний аналіз був проведений у сім’ях 68 підлітків 13-17 років обох статей із ДНЗ, серед яких у 31 пробанда ДНЗ сформувався у препубертаті (1 група) та у 37 – у ранньому пу-бертаті (2 група).  Статистичну обробку проводили загальноприйнятими метода-ми [4] у пакеті статистичних програм «SPSS Statistics 17,0».  Результати дослідження та їх обговорення За даними клініко-генеалогічного аналізу, проведеного в сім’ях пробандів обох статей, які звернулися в інститут з приводу ДНЗ, визначено наявність спадкової обтяженості щодо патології щитовидної залози, ендогенні та екзогенні фактори середовища, які мали місце в їх родоводах. До ендогенних факторів відносили на-явність спадкової обтяженості щодо патології щитовидної залози; перебіг вагітності та пологів у матерів пробандів із ДНЗ; до екзо-генних – шкідливі умови роботи та звички матері до настання вагіт-ності дитиною, емоційний стрес у матері в період вагітності та у ди-тини вдома і школі, сім’я повна або неповна, благополучна, небла-гополучна, тип харчування у дитини, шкідливі звички у дитини. Спадкова обтяженість щодо патології щитовидної залози в сім’ях підлітків, ДНЗ у яких сформувався у препубертаті, складала 54,8%, а в сім'ях хворих із ДНЗ, що діагностованим у ранньому пу-бертатні, – 52,9%.  Встановлено, що як у матерів пробандів із ДНЗ, який діагно-стованим у препубертаті, так і у матерів пробандів із ДНЗ, сформо-ваним у ранньому пубертаті, частота вагітності, яка перебігала фізіологічно, була практично однаковою (48,4% та 47,1% відповідно; p>0,05), але патологічний перебіг вагітності у матерів пробандів 2 групи незначно переважав порівняно з матерями про-бандів 1 групи (рис. 1).    252  Рис. 1. Частота перебігу вагітності у матерів пробандів із ДНЗ,  сформованим у пре- або ранньому пубертаті Виявлено, що у матерів пробандів обох груп гестози першої (12,9% у матерів 1 групи та 17,7% у матерів пробандів 2 групи; p>0,05) та другої половини вагітності (12,9 та 11,8 % відповідно; p>0,05) і загроза переривання вагітності (32,3% та 35,3 % відповід-но; p > 0,05) зустрічалися практично з однаковою частотою. Лише в однієї матері з 2 групи реєструвалася нефропатія (5,9%).  Серед обстежених матерів пробандів обох груп спостереження фізіологічні пологи реєструвалися у 80,7% матерів 2 групи та у 82,4% матерів хворих 2 групи (p > 0,05), а патологічні пологи – у 19,4% та 17,6% відповідно (p>0,05) (рис. 2).  У поодиноких випадках у матерів із патологією пологів реєст-рувалися передчасні пологи (6,5% та 5,9% відповідно; p>0,05), кеса-рів розтин (12,9% та 5,9% відповідно; p>0,05), стимуляція пологової діяльності (3,2% та 5,9%, p>0,05). Обкручування пуповиною майже в 3 рази частіше спостерігалося у матерів пробандів I групи порів-няно з матерями 2 групи (19,4% та 5,9% відповідно; p<0,1), вірогід-но частіше народження дитини в асфіксії спостерігалося у матерів 1 групи (29,0% та 5,9% відповідно; p<0,05).    253 80,6% 82,4%19,4% 17,6%0102030405060708090фізіологічні пологи патологічні пологиМатері хворих із ДНЗ I групи Матері хворих із ДНЗ II групи Рис. 2. Частота перебігу пологів у матерів пробандів із ДНЗ,  діагностованими у пре- або ранньому пубертаті Серед обстежених батьків пробандів стрес до настання вагіт-ності відзначався переважно у матерів 1 групи порівняно з матерями 2 групи (41,9% та 17,6% відповідно; p>0,05).  Досліджуючи професійні шкідливості батьків до настання вагітності у матерів, ми встановили збільшення впливу шкідливих чинників у матерів пробандів із ДНЗ 1 групи порівняно з матерями 2 групи (19,4% та 5,9% відповідно; p<0,1).  Аналіз шкідливих звичок (паління) у батьків пробандів із ДНЗ до настання вагітності у матерів свідчив про однакову частоту в групах порівняння (16,1% та 11,8% у матерів 1 та 2 групи відповідно; p>0,05).  Відомо, що хронічний психоемоційний стрес у підлітків може виникати внаслідок впливу несприятливих чинників мікросоціаль-ного середовища й особливостей виховання (виховання в неповній або неблагополучній сім’ї, поза сім’єю в спеціалізованих інтернатах,  254 інтернатах для дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків; конфлікти в сім’ї та школі). Серед обстежених пробандів у неповних сім’ях виховувались 22,6% із I групи та 17,6% із 2 групи (p>0,05).  Серед підлітків, які  зростали в неблагополучних сім’ях, 22,6% складали хворі із ДНЗ, діагностований у препубертаті,  що в 1,9 разу перевищувало частоту хворих із ДНЗ, діагностований у  ранньому препубертаті, – 11,8% (p>0,05).  Сильний емоційний стрес у сім’ї мали 32,3 % хворих 1 групи, що в 5,5 разу перевищувало частоту стресу у підлітків 2 групи (5,9%, p<0,01). Аналізуючи частоту емоційного стресу, який дитина отримала в школі, ми встановили, що в 1 групі його частота також виявлялася вірогідно частіше (19,4% та 0,0%, p< 0,01) (рис. 3).    Рис. 3 Частота емоційного стресу у пробандів, хворих із ДНЗ,  діагностованим у пре- або ранньому пубертаті Досліджуючи такий важливий показник формування ДНЗ, як тип харчування в сім’ї, ми встановили, що в обох групах порівняння нормальне, збалансоване харчування відмічалось з високою часто-тою (93,5% та 94,1% відповідно; p>0,05). Разом з тим серед загаль-ної групи обстежених пробандів тільки 22,9% хворих регулярно споживали йодовану сіль або морепродукти, 36,8% хворих спожи- 255 вали надзвичайно рідко – в поодиноких випадках, а 40,3% не спо-живали морепродукти та йодовану сіль взагалі.  Таким чином, підсумовуючи отримані результати, можна зро-бити висновок, що серед ендогенних та екзогенних факторів сере-довища у хворих із ДНЗ,  діагностованими у препубертаті, превалю-вали наступні: народження дитини в асфіксії та сильний емоційний стрес, який підлітки отримували вдома та в школі. Інші фактори се-редовища реєструвалися з однаковою частотою в обох групах спо-стереження.  Висновки Визначено негативні фактори середовища у матерів пробандів із ДНЗ, діагностованим у препубертатному віці: професійні шкідли-вості до настання вагітності у матерів; народження дитини в асфіксії. Хворі на ДНЗ, який діагностовано у препубертаті, вірогідно частіше мали емоційний стрес у школі та вдома.  Література  1. Багацька Н.В. Аналіз родоводів у сім’ях хворих на дифузний нетоксич-ний зоб у поєднанні із затримкою статевого розвитку [Текст] / Н.В. Багацька, О.І. Плехова, С.І. Турчина // Актуальні проблеми аку-шерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 20. – С. 289-295. 2. Галкина Н.В. Диффузный эутиреоидный зоб (эпидемиология, этиология и патогенез, роль генетических факторов в развитии, лечение) [Текст] / Н.В. Галкина, Н.В. Мазурина, Е.А. Трошина // Пробл. эндокринологии. – 2006. – №4. – С. 49-56.  3. Гнатейко О.З. Проблемні питання в діагностиці автоімунних ти-реоїдитів у дітей [Текст] / О.З. Гнатейко, З.В. Осадчук // Здоровье ре-бенка. – 2009. – Т. 16. – №1. – С. 101-103.  4. Лакин Г.Ф. Биометрия [Текст] / Г.Ф. Лакин. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с.  5. Роль спадкової схильності та середовищних факторів у виникненні за-хворювань щитоподібної залози у дітей, що зазнали шкідливого впливу хімічних ксенобіотиків [Текст] / З.В. Осадчук [та ін.] // Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – №3. – С. 14-21.  6. Фадеев В.В. Генетические факторы в патогенезе йододефицитного зоба [Текст] / В.В. Фадеев, Н.А. Абрамова // Пробл. эндокринологии. – 2004. – Т. 50. – №1. – С. 51-55.   256 Багацька Н.В. Значення ендогенних та екзогенних факторів се-редовища при дифузному нетоксичному зобі у підлітків обох статей в умовах слабкого йододефіциту. У роботі наведено дані про значення ендогенних та екзогенних фак-торів середовища при дифузному нетоксичному зобі, який сформувався у пре- або ранньому пубертаті у підлітків обох статей за умов слабкого йо-додефіциту. Визначено превалювання негативних факторів середовища: професійні шкідливості до настання вагітності у матерів, народження ди-тини в асфіксії та сильний емоційний стрес, який підлітки отримали вдома та в школі.  Ключові слова: дифузний нетоксичний зоб, підлітки, генеалогія, фактори середовища. Багацкая Н.В. Значение эндогенных и экзогенных факторов сре-ды при диффузном нетоксическом зобе у подростков обоего пола в условиях слабого йододефицита. В работе представлены данные о значении эндогенных и экзогенных факторов среды при диффузном нетоксическом зобе, который сформиро-вался в пре- или раннем пубертате у подростков обоего пола в условиях слабого йододефицита. Установлено превалирование негативных факторов среды: профессиональные вредности до наступления беременности у мате-ри, рождение ребенка в асфиксии и сильный эмоциональный стресс, кото-рый испытывали подростки дома и в школе.  Ключевые слова: диффузный нетоксический зоб, подростки, генеа-логия, факторы среды. Bagatskaya N.V. Significance of endogenous and exogenous environ-mental factors in adolescents of anu sex with diffuse nontoxic goiter under conditions of a slight iodine deficiency. The article presents certain data about the significance of endogenous and exogenous environmental factors at diffuse nontoxic goiter which was formed in pre- or early puberty in adolescents of any sex under conditions of a slight iodine deficiency. There was established predominance of negative environmental fac-tors: unhealthy professional conditions in which would-be mothers worked be-fore conception, birth of child in asphyxia, or a strong emotional stress, to which the adolescents were exposed at home or at school. Key words: diffuse nontoxic goiter, adolescents, genealogic, environmen-tal factors.  

Значення ендогенних та екзогенних факторів середовища при дифузному нетоксичному зобі у підлітків обох статей в умовах слабкого йододефіциту

Central Scientific Library

http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/5159/2/250-256.pdf

Значення ендогенних та екзогенних факторів середовища при дифузному нетоксичному зобі у підлітків обох статей в умовах слабкого йододефіциту

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Електронного архіву Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Electronic Archive V.N. Karazin Kharkiv National University)

Central Scientific Library