У больных с умеренной артериальной гипертензией сочетание метопролола и комбинированной формы эналаприла малеата с гидрохлортиазидом в суммарно меньших фармакотерапевтических дозах позволяет достичь большего клинического эффекта

Abstract

Изучена клиническая эффективность комбинации бетаблокаторов и ангибиторов АПФ в лечении больных артериальной гипертензией (АГ). Обследовано 72 пациента в возрасте 27-68 лет (47±6,97) с умеренной АГ давностью 7,4±5,2 года. Все пациенты были разделены на 3 группы. В группе 1 (27 человек) проводилась монотерапия комбинированной формой эналаприла с гидрохлортиазидом 2 т в сутки в 2 приема и в группе 2 (10 человек) использовался метопролол в дозе 100 мг/сут в 2 приема. В группе 3 изучена эффективность комбинации этих препаратов, каждый из которых назначался 1 раз в сутки. Исследование вариабельности сердечного ритма (ВСР) проводилось с помощью компьютерного электрокардиографа “Cardiolab 2000 “. Оценивались общая мощность спектра ВСР (TР, мс2), как мера общей мощности нейрогуморальной регуляции, мощности спектра в областях (доменах) очень низких (VLF, мс2), низких (LF, мс2) и высоких (HF, мс2) частот, отражающих гуморальные, симпатические и парасимпатические влияния, отношение мощностей низкочастотной и высокочастотной областей, как показатель симпатовагального баланса (LF \ HF, безразм.). По исходному значению ТР пациенты каждой из групп условно разделялись на подгруппы с удовлетворительной (ТР>1000 мс2) и низкой (ТР<1000 мс2) мощностью регуляции. Эффективность лечения в каждой из групп оценивалась по его результатам в подгруппах с разным исходным состоянием регуляции. Достоверность различий определялась с использованием критерия Стьюдента для 95% доверительного интервала. Показано положительное влияние блокаторов АПФ и бетаблокаторов не только на динамику артериального давления, но и состояние нейрогуморальной регуляции. Положительное влияние на системы регуляции проявляется как общим ростом мощности регуляции, так и улучшением в балансе ее ветвей, пре- жде всего, со стороны симпатовагального звена. Комбинация препаратов позволяла достичь более значимого клического результата в суммарно меньших дозах и делала лечение экономически более выгодным. Вивчена клінічна ефективність комбінації бетаблокаторів і ангібіторів АПФ у лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Обстежено 72 пацієнти віом 27-68 років (476.97±) з помірною АГ давниною 7.45±5,2 роки. Усі пацієнти були поділені на 3 групи. У групі 1 (27 осіб) проводилася монотерапія комбінованим препаратом еналаприла малеата з гідрохлортіазідом 2 т. на добу в 2 прийоми і в групі 2 (10 осіб) використовувся метопролол у дозі 100 мг/доб в 2 прийоми. В групі 3 вивчена ефективність комбінації цих препаратів, кожний з яких призначався 1 раз на добу. Дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводилося за допомогою комп'ютерного електрокардіографа “Cardiolab 2000“. Оцінювалася загальна потужність спектра ВСР (TР, мс2), як міра загальної потужності нейрогуморальної регуляції, потужності спектра у зонах (доменах) дуже низьких (VLF, мс2), низьких (LF, мс2) і високих (HF, мс2) частот, що відбивають гуморальні, симпатичні і парасимпатичні впливи, відношення потужностей низькочастотної і високочастотної зон як показник симпатовагального балансу (LF\HF, безразм.). За початковим значенням ТР пацієнти кожної з груп умовно поділялися на підгрупи з задовільною (ТР>1000 мс2) і низькою (ТР<1000 мс2) потужністю регуляції. Ефективність лікування в кожній із груп оцінювалася за його результатами в підгрупах із різним вхідним станом регуляції. Вірогідність відмінностей визначалася з використанням критерію Стьюдента для 95% довірчого інтервалу. Показано позитивний вплив бло- каторів АПФ і бета-блокаторів не тільки на динаміку артеріального тиску, але і стан нейрогуморальної регуляції. Має місце зростання потужності регуляції і поліпшення балансу її гілок, передусім, з боку симпатова-гальної ланки. Комбінація препаратів дозволяє досягнути більш значущого клінічного результату в сумарно менших дозах і робить лікування економічно більш вигідним. The object of the present study was to evaluate the clinical effectiveness of the beta-blockers and ACEinhibitors treatment of hypertension patients. The group of patients included 72 persons aged from 27 to 68 (47±6,97) with a moderate hypertension remaining for 7,4±5,2 years. All patients were divided into 3 groups. The first group (27 patients) received monotherapy of the conjunctive from of enalapril and hydrochlorothiazide (2 tablets twice a day), the second group (10 patient) was getting metaprolol (100 mg/day twice a day). The third group of patients received both medications simultaneously once a day. Heart rate variability was obtained by using “Cardiolab 2000“ device. The total power of spectrum (TP, ms2) was evaluated as a measure of the total neuro-humoral regulation. Power of spectrum in the very low (VLF, ms2), low (LF, ms2) and high (HF, ms2) frequency areas reflected the humoral, sympathetic and parasympathetic influences correspondently. The low and high frequency areas ratio was obtained as an index of the sympatho- vagal balance (LF\HF). According to the ТР value obtained in the baseline the patients were divided into the sub-groups with a satisfactory (ТР>1000 мс2) and low (ТР<1000 мс2) power of the total regulation. The treatment effectiveness in each group was evaluated by comparing its results in sub-groups with different basal regulation status. The reliability of the discrepancies was obtained by using the Student criterion for 95% confiding interval. Positive influence of the ACE inhibitors and beta-blockers was observed not only in the arterial pressure dynamics but also in the neuro-humoral regulation status. The optimising influence on the regulation systems became apparent not only as a growth of the total regulation but also as normalization of its branch balance (first of all the sympatho-vagal balance). The combined therapy provided more pronounced clinical result with smaller doses then the regular therapy. It also made the treatment less expensive