Радукан, Д.І.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

 298 Експертна система дозволяє моделювати міркування фахівців пе-вної предметної області. З її допомогою дослідник може класифікува-ти спостережувані явища, діагностувати динаміку окремих процесів. Системи автоматизованого проектування (САПР) – це організа-ційно - технічна система, що складається із сукупності комплексу за-собів автоматизації проектування і колективу фахівців підрозділів проектної організації, яка виконує автоматизоване проектування об'єк-та міського середовища Геоінформаційні системи та ГІС-технології об'єднують комп'юте-рну картографію і системи управління базами даних. Концепція техно-логії ГІС полягає у створенні багатошарової електронної карти, опор-ний шар якої описує географію території, а кожен з решти шарів – один з аспектів стану території. В даний час дані дистанційного зондування є найважливішим джерелом інформації для вирішення багатьох завдань у сфері землеус-трою та кадастрів. Використання даних дистанційного зондування Землі при веденні кадастрових та землевпорядних робіт дозволяє спростити процедуру збору та оброблення інформації дозволяє зменшити час виконання робіт. Дані космічного моніторингу застосовуються для наступних цілей: • підготовка карти (плану) об'єкта землеустрою; • визначення видів використання земель; • оцінка стану та якості земель (в тому числі показники стану по-криття магістралей, дорожніх розв’язок та ін.); • виявлення об'єктів нерухомого майна, міцно пов'язаних із земе-льною ділянкою; • створення кадастрової карти (плану) земельної ділянки; • кадастрова оцінка об'єктів нерухомості. Отже, розвиток ГІС-технологій та сучасних систем автоматизова-ного проектування є невід’ємною частиною розвитку міського середо-вища та міста в цілому.    ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ПРИ МОНІТОРИНГУ МІСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ  Радукан Д.І. Науковий керівник – Мамонов К.А., д-р екон. наук, професор  Для забезпечення функціонування моніторингу міських земель впроваджуються нові засоби і технології, системи спостережень, збору та обробки інформації на основі даних дистанційного зондування Зем- 299 лі, як найбільш об'єктивного і оперативного застосування методу, що дозволяє одночасно вести спостереження за використанням земель. Дистанційне зондування являє собою комплекс різних методів фіксування природної обстановки з допомогою фотографічної, сканер-ної, радіолокаційної та іншої спеціальної апаратури, а також візуаль-них спостережень. Матеріали дистанційного зондування Землі з космосу мають ве-личезне значення, так як, маючи велику оглядовість і високий дозвіл на місцевості, вони дозволяють у короткий термін вивчати і картогра-фувати значні за площею території. Головні якості дистанційних зображень - це їх висока детальність, одночасне охоплення великих просторів, можливість отримання по-вторних знімків, вивчення важкодоступних територій, отримання ін-формації практично в будь-якому масштабі, широкий спектр реєстро-ваних параметрів. Оперативне стеження і контроль стану земельних ресурсів за ма-теріалами дистанційного зондування називають аерокосмічним моні-торингом. Моніторинг передбачає не тільки спостереження за процесом або явищем, але також його оцінку і прогноз. За результатами моніторингу земель складаються оперативні доповіді, звіти, наукові прогнози, те-матичні карти та інші матеріали, які застосовуються в землеустрої. Однією з головних завдань моніторингу є створення ефективного управління наявними ресурсами. Таку роль виконують геоінформацій-ні системи (ГІС-технології), що об'єднують різну інформацію в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс на основі просторових даних. Сфера застосування ГІС-технологій - це управління земельними ресурсами, земельні кадастри; проектування, інженерні вишукування та планування в містобудуванні; тематичне картографування; інвента-ризація та облік об'єктів; морська картографія та навігація; аналіз ре-льєфу місцевості; навігація наземного транспорту; управління повітря-ним рухом; геологія; моніторинг навколишнього середовища; управ-ління природоохоронними заходами; управління природними ресур-сами. Застосування ГІС-технологій для моніторингу земель дозволяє створювати карти безпосередньо в цифровому вигляді за координата-ми, отриманими в результаті вимірювань на місцевості або при оброб-ці матеріалів дистанційного зондування. При створенні цифрових карт у середовищі ГІС акцент робиться на створення структури просторо-вих відносин між об'єктами, чітко розрізняються поняття точного і неточного збігу кордонів, здійснюється використання вже раніше оци- 300 фрованих кордонів при створенні суміжних об'єктів, в тому числі і при роботі в інших галузях, легко і в явному вигляді фіксуються відносини зв'язності, сусідства, суміжності, термінів, перетинання просторових об'єктів, необхідних при вирішенні широкого кола аналітичних і прак-тичних завдань. Цифрові карти служать основою для виготовлення звичайних па-перових та комп'ютерних карт на твердій підкладці, та містять дані і правила, що описують положення і просторово-логічні взаємовідноси-ни об'єктів місцевості. Загострення екологічної ситуації робить все більш актуальними роботи по свідомості інформаційних баз, прикладних геоінформацій-них систем і використання ГІС-технологій для вирішення комплексу проблем, що виникають у сфері природокористування і охорони на-вколишнього середовища. В області моніторингу земель за допомогою ГІС можливо вирішення таких основних завдань: - відображення поточного стану земельних ресурсів за окремими параметрами або їх можливими сукупностями матеріалів у вигляді картосхем різного масштабу за різними територіальними одиницями і рівнями; - оцінка стану та динаміка земельних ресурсів по різним парамет-рам (ерозія, засолення, забруднення ґрунтів, кислотність тощо); - оцінка площі і використання міських земель; - прогноз можливої зміни якості земель; - оцінка збитків від забруднення землі повітряними, водними та іншими джерелами; - моделювання екологічних процесів на землі і ін.   Отже, використання даних дистанційного зондування є ланкою нових підходів дослідження та моніторингу міських земель, а також перспективним інструментом дослідження міст.  АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗРОБКИ ТРИВИМІРНИХ МОДЕЛЕЙ ЛАНДШАФТНИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПАРКІВ В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ  Кочура Л.О. Науковий керівник – Творошенко І.С., канд. техн. наук, доцент  Тривимірні технології істотно розширили межі прикладного ви-користання, тривимірне моделювання стало доступним не тільки для окремих споруд та мереж інженерних комунікацій, а і для досить ве-ликих територій. Дані моделі знайшли своє застосування, наприклад, у 

Особливості застосування даних дистанційного зондування при

моніторингу міських земель

http://eprints.kname.edu.ua/49868/1/ilovepdf_com-299-301.pdf

Особливості застосування даних дистанційного зондування при моніторингу міських земель

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)