Іванов, О.О.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

 99 - організаційні – призначені для оцінки умов платежу, поставок, термінів та умов гарантії, сервісних послуг; а також ефективність бази для поширення інформації про продукцію, динамізм збуту і можли-вість швидкого реагування на ринкові досягнення. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються знач-ним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну. Ринкові умови господарювання вимагають постійного підвищення конкуренто-спроможності продукції вітчизняних підприємств, що забезпечує здо-буття конкурентних переваг та постійну фінансову стійкість підпри-ємств.  1. Малярчук І.В. Конкурентоспроможність експортної продукції: поняття, оцінка та шляхи підвищення / І.В. Малярчук // Економіст: журнал. – 2001. – № 4. – С. 56-58 2. Обґрунтування факторів конкурентоспроможності продукції / Н.Г. Сікєтіна // Економіка: реалії часу: науковий журнал. – Одеса, 2014. – № 2 (12). – С. 111-114.   УПРАВЛІННЯ ДІЛОВОЮ РЕПУТАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА  Іванов О.О. Науковий керівник – Волкова М.В., канд. екон. наук, доцент  Однією з найважливіших питань сучасної  економіки підприємс-тва є розвиток інструментів і методів менеджменту. В індустріальній економіці ці інструменти і методи були спрямовані, в основному, на управління процесами, що відбуваються всередині підприємства. У ринкових умовах з дуже насиченим і висококонкурентним ринком, особливого значення набувають інструменти і методи управління від-носинами - підприємства із зовнішнім середовищем. До числа цих ін-струментів та методів відносяться оцінка та управління діловою репу-тацією підприємства, яка, разом з усіма нематеріальними активами, надає все більший вплив на результати діяльності підприємства. Ділова репутація – загальна думка про характеристики, переваги та недоліки організації у сфері ділового обігу, що стимулює клієнтів продовжувати користуватися її продукцією та може приносити понад-нормативний прибуток [1]. Ділова репутація являється стратегічним активом і підприємству необхідно формувати цей актив у відповідності не лише до зовнішніх, а і до внутрішніх умов господарювання.  Ділову репутацію часто ототожнюють з іміджем та гудвілом. Дійсно, поняття «ділова репутація», «імідж» і «гудвіл» є близькими,  100 але мають суттєві відмінності. Ділова репутація складається історично – це явище стратегічне, а імідж – поняття скоріше тактичне і ситуаційне, його можна поміняти, відкоригувати. Імідж може бути дуже добрим в залежності від того, хто займається його формуванням. А швидко створити репутацію, на-віть супертехнологіями, неможливо. Ділова репутація підприємства опосередковано впливає на кор-поративну культуру підприємства, бо працівники підприємства, поряд із зовнішніми користувачами, також є користувачами інформації про ділову репутацію підприємства, і тому корпоративна культура як су-купність норм, цінностей та правил, що визнаються працівниками під-приємства, крім інших чинників, залежить від ділової репутації такого підприємства. Репутація поступово витісняє традиційну рекламу як основного «двигуна торгівлі». Бренд витісняє у вартості товару матеріальні скла-дові. Настав час торгівлі образами і враженнями. Мало володіти бездо-ганними продуктами. Вирішальним стає положення на ринку, а най-вища позиція для підприємства - це та, при якій покупці сприймають її бренд як бренд-релігію. У цьому випадку бренд стає для покупця не-обхідністю, чимось на зразок віри. Покупці купують не тільки продук-ти, а й саме ставлення. Бренди можуть володіти індивідуальністю або іміджем, це відображає той факт, що люди купують багато товарів і послуги не тільки з метою практичного використання, але й внаслідок того значення, яке вони представляють для людини і цільової аудито-рії, до якої він належить. Позитивна ділова репутація підприємства спрощує йому доступ до зовнішніх фінансових ресурсів, оскільки є одним із чинників, що враховується при формуванні сприйняття підприємства серед зовніш-ніх користувачів інформації.  Позитивна ділова репутація підприємства дозволяє йому нарощу-вати частку залучених позикових ресурсів без погіршення сприйняття цього факту користувачами такої інформації, що надає підприємству порівняно з конкурентами певні переваги, оскільки потенційно віднос-ний розмір ресурсів, що можуть бути залучені й використані стосовно власного капіталу, для такого підприємства є більшим, ніж для підпри-ємства, яке не має ділової репутації . Ділова репутація підприємств спрощує  вихід на нові товарні ри-нки, оскільки в такому разі відомості про підприємство галузі, його торгову марку, ставлення до клієнтів, суспільства, позиція щодо еко-логічного ставлення до зовнішнього середовища, формують певне від-ношення до підприємства з боку потенційних клієнтів [2].  101 Управління діловою репутацією підприємства являє собою ком-плексний процес формування і підтримки позитивного уявлення сус-пільства про підприємство і його продукцію, що створює кредит дові-ри в зацікавлених контактних аудиторій і суспільства в цілому. Управ-ління діловою репутацією спрямоване на підвищення конкурентосп-роможності підприємства, його стійкості до змін зовнішнього середо-вища, залученню додаткових фінансових можливостей і вигод підпри-ємства в довгостроковій перспективі.  1. Мажура І. В. Типологія організаційної культури підприємства // Вісн. Східно-укр. нац. ун-ту. ім. В. Даля. – Луганськ СНУ ім. В. Даля, 2003. – № 2 (60). – С. 145-148. 2. Гончаров В. М. Формування стратегиії управління розвитком промислового пі-дприємства на основі показників ефективності: монографія / В. М. Гончаров,                        М. В. Макаренко, В. К. Припутень. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 136 с.  КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОРГАНІЗАЦІЇ  Скляренко Д.Г. Науковий керівник – Боровик М.В., канд. екон. наук, доцент  В сучасній ринковій економіці людина виконує різноманітні еко-номічні функції. У якості живого носія продуктивних сил людина має безліч якостей і властивостей, сукупність різноманітних потреб і здіб-ностей. Як активний творчий суб'єкт відносин у системі сучасної еко-номіки людина відіграє головну роль. Людська особистість має сукуп-ність  якостей та властивостей, які являють собою продуктивні сили людини.  У виробничому процесі людина займає основне місце, будучи первинною продуктивною силою. Від якості й кількості робочої сили безпосередньо залежить продуктивна здатність господарюючих ланок. Організації самостійно визначають потребу в трудових ресурсах, їх структуру й кваліфікаційний склад. Організація дитячих і оздоровчих установ і реалізація програм соціального розвитку трудових колекти-вів у певній мері сприяють відтворенню робочої сили. У господарсь-ких ланках відбувається зміна якісного рівня кадрового потенціалу, його відтворення. Темпи вивільнення трудових ресурсів визначаються досконалістю організації виробництва, праці й керування, рівнем про-фесійних знань і досвідом. Поняття «кадровий потенціал» відображає ресурсний аспект со-ціально-економічного розвитку. Останнім часом на нього усе більше звертають увагу як на основний елемент підвищення конкурентоспро-можності організації. Кадровий потенціал можна визначити як сукуп-ність здібностей усіх людей, які зайняті в даній організації й вирішу-

Управління діловою репутацією підприємства

http://eprints.kname.edu.ua/48095/1/ilovepdf_com-100-102.pdf

Управління діловою репутацією підприємства

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)