Бугайов, І.С.

Прасоленко, О.В.

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)

 206 Для знезараження повітря з каналізаційних очисних споруд та на-сосних станцій, а також виробничих приміщень застосовують установ-ки знезараження повітря ультрафіолетовим опроміненням. Повітря що знезаражується проходить крізь внутрішню порожнину камери знеза-раження, де піддається опроміненню потужним потоком УФ опромі-нення. Опромінювач по необхідності можливо оснастити вбудованим генератором озону, який підвищить ефективність знезараження повіт-ря та забезпечить його дезодорацію. Впровадження рекомендованих процесів та споруд здатне суттєво покращити екологічний стан навколишнього середовища та зменшити негативний вплив від малих об’єктів водокористування.   ВИБІР МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ ПІШОХІДНИМИ ПОТОКАМИ У МІСТАХ  І. С. БУГАЙОВ, О. В. ПРАСОЛЕНКО,  Харківський національний університет міського господарства  імені О. М. Бекетова (м. Харків, Україна)  Е-mail: igorbugayov1@gmail.com  Чисельність жителів великих міст швидко зросла за останні деся-тиліття. Потреби суспільства внесли зміни в ряд соціальних секторів економіки, однією з яких вважається транспорт. Хоча, до того як вико-ристовувати транспорт, людина робить піше пересування. Зараз великі житлові, торгові квартали великих міст з високою щільністю населен-ня, зазнають перевантаження від потоків пішоходів. Також, форму-ються небезпечні місця інцидентів пішоходів і автотранспорту. Великі обсяги пішохідних потоків вимагають грамотного пере-розподілу в місцях транспортно-пересадочних вузлів і взаємозв'язків з вулично-дорожньою мережею міста. При цьому, важливо знати про-гнозні значення обсягів переміщення, тому що система організації до-рожнього руху та пішохідного руху безпосередньо залежить від їх в перспективі. Таким чином, виникає питання щодо визначення розмірів переміщення пішохідних потоків, розподілу пішоходів по мережі ве-ликого міста. Великі обсяги пішохідних потоків вимагають грамотного пере-розподілу в місцях транспортно-пересадочних вузлів і перетинів з ву-лично-дорожньою мережею міста. При цьому, важливо знати прогноз-ні значення обсягів руху, так як система організації дорожнього руху та пішохідного руху безпосередньо залежить від них в перспективі. Таким чином, виникає задача по визначенню обсягів руху пішохідних потоків, розподілу пішоходів по мережі мегаполісу.  207 У сучасній практиці можна застосовувати декілька підходів до визначення параметрів розподілу і об'ємів руху пішохідних потоків. Першим є метод натурних спостережень. Якщо використати цей метод на мережі міста, для кожної ділянки вимагається окремого облі-ковця, щоб порахувати кількість пішоходів в часі. Цей метод складно використати, адже дослідження піших потоків в часі вимагає значних ресурсів. В ряді робіт авторами пропонується використати цей метод тільки для зонального спостереження за розподілом пішохідних пото-ків, наприклад на перехрестях вулиць або на транспортно-пересадкових вузлах мережі міста. Другим є метод моделювання. Цей метод для різних об'єктів пі-шого тяжіння дозволяє змоделювати пішохідні потоки. Моделювання пішохідних потоків в часі проводиться на основі використання статис-тичних даних по пішохідних потоках на основі екстраполяції, які отримані методом натурних спостережень. Тобто цей підхід викорис-тати без методу натурних спостережень неможливо, а це значно ускла-днює рішення задачі. Результати моделювання пішохідних пересувань порівнюються з реальними значеннями пішохідних потоків. В напрямку дослідження пішохідного руху у містах ведуться зна-чні дослідження, проте використання вищезгаданих підходів в перспе-ктиві викликає значний сумнів, адже моделювання піших потоків до-цільно виконувати на перспективу розвитку транспортної системи міс-та. Метою дослідження є розробка методу моделювання пішохідних потоків на мережі міста. Основними завданнями є: - визначення методу дослідження пішохідних потоків; - розробка моделі з розрахунку характеристик пішохідних потоків; - визначення показників функціонування пішохідних потоків на мере-жі. При розробці моделі розподілення пішохідних кореспонденцій по дугах ВДМ виділено наступні етапи: 1. Опис мережі: - розробка топологічної схеми; - опис шляхів сполучення; - визначення обсягів генерації і поглинання пішохідних потоків. 2. Розробка моделі: - розрахунок найкоротших відстаней; - розрахунок кореспонденцій; - розрахунок розподілу пішохідних потоків по мережі. 3. Перевірка моделі: - експериментальні дослідження параметрів пішохідних потоків;  208 - перевірка адекватності моделі розподілу пішохідних потоків по ме-режі; - калібрування моделі.  ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ З УРАХУВАННЯМ CКЛАДНОСТІ МАРШРУТУ  Ю. О. ДАВІДІЧ, Д. О. КОБЕРЕВ,  Харківський національний університет міського господарства  імені О. М. Бекетова (м. Харків, Україна)   Рівень розвиненості транспортної системи сучасної держави є од-нією з важливих ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилю-ється при інтеграції в європейську і світову економіку. Транспортна система стає основою для ефективного входження у світове співтова-риство і заняття в ньому місця, що відповідає рівню сучасної держави.  В сучасних умовах ринкових відносин, коли товарообмін зростає в геометричній прогресії, автотранспортні підприємства відчувають на собі сильний конкурентний тиск. Це в свою чергу мотивує підприємс-тва до удосконалення підходів щодо організації перевезень. До теперішнього часу при закріпленні водіїв за маршрутами міста застосовуються підходи, що виходять з інтересів транспортних підп-риємств, без урахування вимог водіїв, складності маршруту і особли-востей ринкових відносин. Довжина маршруту, марка автомобіля, кі-лькість їздок об’єктивно впливають на рівень стомлюваності. Це веде до зниження пильності та підвищення часу реакції, що в свою чергу позначається на рівні аварійності. Ступень втоми водія позначається на зміні його функціонального стану під час роботи на маршруті. Функціональний стан людини мож-ливо оцінити шляхом аналізу серцевого ритму і визначення показника активності регуляторних систем (ПАРС) за методом проф. Баєвского Р. М.  Під час руху маршрутом напруження водія неспинно зростає оскільки на нього впливає низька зовнішніх факторів. Ці фактори ра-зом з індивідуальними особливостями людини призводять до погір-шення функціонального стану водія. Основними зовнішніми фактора-ми, котрі мають найбільший вплив, можна назвати довжину маршруту, час руху по маршруту, швидкість транспортного потоку, стаж водія, вік водія та ергономічні властивості автомобіля, які можна оцінити через відношення ціни нового автомобіля до його спорядженої маси. Для визначення рівня стомлення водія впродовж зміни була роз-роблена номограма, яка дозволяє визначити ПАРС в кінці зміни. По-

Вибір методу управління пішохідними потоками у містах

http://eprints.kname.edu.ua/47965/1/ilovepdf_com-206-208.pdf

Вибір методу управління пішохідними потоками у містах

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Цифровий репозиторій ХНАМГ (KNAME Digital Repository)