Гавриловская, Людмила Николаевна

Гавриловська, Людмила Миколаївна

Лукьяненко, Любовь Ивановна

Лук’яненко, Любов Іванівна

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

81
незалежно від місця знаходження, спільно створювати інтелектуальні продукти, розвивати свій
емоційний і культурний інтелект і прирощувати ІТ-компетентність. З української сторони техні-
чна підтримка проекту здійснюється Лабораторією інноваційних освітніх технологій [6] (коор-
динатор О.М. Гребешков), яку створено на факультеті економіки та управління КНЕУ імені Ва-
дима Гетьмана.
Дані, зібрані в ході пілотного курсу, використовуватимуться для спільних досліджень щодо
крос-культурної адаптації найсучасніших канадських техно-педагогічних моделей усвідомленого
демократизуючого навчання до культурних цінностей, цілей соціального розвитку та змісту осві-
тніх реформ в Україні.
Для учасників проекту з боку КНЕУ цінним результатом має стати досвід організації навча-
льного процесу за моделлю «змішаного» навчання, що включатиме вирішення питань: складання
розкладу занять магістрантів з урахуванням умов онлайн-навчання у міжнародних групах (у т. ч.
з урахуванням часових поясів); технічної підтримки навчального процесу (доступ до якісного ін-
тернет-зв’язку та залучення викладачів із відповідними компетенціями); узгодження питань що-
до визначення навантаження залучених до онлайн-навчання викладачів тощо; і головне – набуття
досвіду коллаборативного навчання студентів із застосуванням сучасних ІТ-технологій та освіт-
ніх моделей.
На наше переконання, завдяки реалізації подібних міжнародних освітньо-дослідницьких про-
ектів українська вища школа наближається до світових стандартів якості вищої освіти, адекват-
них до умов постіндустріальної стадії розвитку суспільства.
Література
1. Стратегія реформування вищої освіти в Україні до 2020 року (проект) [Електронний ресурс]. – Ре-
жим доступу: http://osvita.ua/doc/files/news/438/43883/HE_Reforms_Strategy_11_11_2014.pdf
2. Surveying General Technology Competency and Use for Online Learning in Ukraine / Todd J.B. Blayone,
Olena Mykhailenko, Roland vanOostveen, François Desjardins [Electronic resource]. – http://eilab.ca/gtcu-
digital-technology-use-in-ukraine/
3. Yoo, B., Donthu N., Lenartowicz T. 2011. Measuring Hofstede’s five dimensions of cultural values at the
individual level: Development and validation of CVSCALE [Electronic resource] // Journal of International
Consumer Marketing, 23, 193-210. – https://goo.gl/YbQRZi
4. Garrison, D. R. 2013. Theoretical foundations and epistemological insights of the community of inquiry
[Electronic resource]. – https://goo.gl/2QTfbv
5. EILAB. An International Research Hub at UOIT, Canada [Electronic resource]. – http://eilab.ca/
6. Сайт Лабораторії інноваційних освітніх технологій [Електронний ресурс]. – Режим доступа:
http://ietlab.org/
Гавриловська Л.М., к.е.н.,
доцент кафедри обліку підприємницької діяльності
Лук’яненко Л. І.,  к.е.н.,
доцент кафедри обліку підприємницької діяльності
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Найважливішим завданням освіти на сучасному етапі є підвищення якості вищої освіти. Ус-
пішне вирішення цього завдання значною мірою залежить від викладача, його професійної ква-
ліфікації. Нинішній викладач вищої школи має володіти високою загальною і педагогічною
культурою, бути довершеним професіоналом.
Професійна діяльність викладача охоплює наукові пошуки, суто викладацьку діяльність, ме-
тодичну роботу, виховний та організаційний вплив на студентство.
Педагогічна майстерність – це професійне вміння оптимізувати всі види навчально-виховної
діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток і вдосконалення особистості, що забезпечує ви-
соку організацію педагогічного процесу. Вона характеризується високим рівнем розвитку спеці-
альних узагальнених вмінь, і, звичайно, суть його – в особистості викладача, його позиції, здат-
ності керувати діяльністю на високому рівні. Велике значення у цьому контексті має володіння
викладачем педагогічною технікою.
Викладач вищої школи в очах студентів виступає як науковець, він є представником певної
галузі наукових знань, посередником між наукою та студентами. Він не лише знайомить молодь
з науковими ідеями, перспективами розвитку науки, її практичного застосування в суспільній і
господарській діяльності, але й сприяє становленню студентів як науковців. Забезпечення віль-
82
ного, творчого розвитку особистості студента є одним із важливих завдань педагога у вищій
школі, що забезпечить і якість вищої освіти
Викладачі вищої школи, намагаючись досягти підвищення ефективності навчального процесу,
великі надії покладають на зміни, що відбуваються у галузі вищої освіти. У той же час вони ро-
зуміють, що наслідки будь-яких реформ цілком визначаються якістю їх роботи, рівнем професіо-
налізму, організацією навчального процесу і передовсім навчальних занять. У вищій школі, як і в
загальноосвітній, викладач, студенти і навчальний предмет існують у замкненому середовищі.
Професія викладача – одна із найбільш творчих і складних професій, у яких поєднано науку і
мистецтво. Перед сучасним викладачем ВНЗ стоїть низка проблем: науково-пізнавальні (наяв-
ність необхідних знань, використання їх у нових умовах орієнтованими на комп’ютерній техно-
логії); соціально-політичні (зіткнення протилежних поглядів, неадекватність життєвого досвіду і
отриманих знань); педагогічні (формування професійної гідності, обов’язку, відповідальності).
Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог
до педагогічної майстерності і особистих якостей викладача. На думку вчених, основними про-
блемами, з якими зустрінуться викладачі ВНЗ у цьому тисячолітті, є: постійне ускладнення зміс-
ту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів; самостійна постановка і вирішення
творчих і дослідницьких завдань; ускладнення проблеми спілкування; безперервне оволодіння
сучасними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного
досвіду; розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань,
практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, ме-
дицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика тощо; робота в єдиному інфор-
маційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у
навчально-виховному процесі.
Таким чином, творчість – неодмінна умова педагогічного процесу, об’єктивна професійна не-
обхідність у діяльності викладача, яка набувається викладачем у процесі праці, в процесі оволо-
діння педагогічною майстерністю, що забезпечує якість вищої освіти.
Гавриловський О. С., к.е.н.,
доцент кафедри міжнародного обліку і аудиту
Галенко С.М., к.е.н.,
доцент кафедри міжнародного обліку і аудиту
КОНТРОЛЬ ОБ’ЄКТИВНОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
У контексті Болонської декларації велика увага приділяється проблемам контролю якості ви-
щої освіти. Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку освіти передбачає нові під-
ходи до процесу навчання у вищих навчальних закладах України. Підготовка фахівців з різних
спеціальностей у вищих навчальних закладах України є актуальним і важливим процесом для
формування освіти і науки держави. Особливої уваги набувають питання прозорості та відкрито-
сті навчання, які потягом останніх років набули значної актуальності в сфері вітчизняної освіти.
Сучасна національна освіта вимагає нових підходів до оцінювання якості знань студентів. Нова
система оцінювання знань стимулює студента до систематичної роботи з вивчання навчальної
дисципліни, тому що передбачає оцінювання активності та систематичної роботи на семінарсь-
ких заняттях. Крім того, відсутність бажаної активності студента під час семінарських чи прак-
тичних занять не завжди свідчить про відсутність знань з предмета. Певна пасивність на практи-
чних заняттях може бути зумовлена особливостями мислення, реакції, іншими особливостями
студента.
Оцінювання поточної роботи студента з вивчення предмета не повинно радикально впливати
на підсумкову оцінку предмету з знань предмета. Існує велика імовірність необ’єктивності. Сту-
дент, який не проявив великої активності під час семінарських занять, може показати високі
знання на іспиті, але не може отримати високої оцінки з предмету, яка відповідає фактично дося-
гнутому рівню знань. Тому семінарські заняття мають бути підставою для допуску студента для
підсумкового контролю знань. Поліпшення якості підготовки може бути забезпечення не тільки
вдосконалення методів навчання, але й зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну,
творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості ре-
зультатів навчання, – один з важливих чинників процесу пізнання. До основних методів контро-
лю знань, можна віднести письмову, усну, практичну та тестову перевірку. Письмова перевірка-
ефективніша, оскільки всі студенти отримують завдання для підготовки письмових відповідей,
сприяє самостійній роботі та ефективнішого використання навчального часу. Усна перевірка ви-


Забезпечення якості вищої освіти

http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/17669/1/81-82.pdf

Забезпечення якості вищої освіти

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University