Управління ринковою вартістю компанії є дуже важливим інструментом для акціонерних товариств. Але він не використовується більшістю українських підприємств у повній мірі. На це впливає безліч зовнішніх та внутрішніх факторів, які розкриті далі.Management of the company market value is a very important instrument for joint-stock companies. But it is not used by the majority of Ukrainian enterprises in full. 
This phenomenon is influenced by many internal and external factors that are disclosed below

Shevchuk, Evgen

Шевчук, Евгений Васильевич

Шевчук, Євген Васильович

Name not available

 206стратегічні напрями свого розвитку і виробити систему управлін-ських заходів, що сприятимуть досягненню поставленої мети.  Література  1. Коупленд Т., Коллер Т., Мурин Дж. Стоимость компаний: оце-нка и управление. — 3-е узд., перераб. и доп. / Пер. с анг. — М.: ЗАО «Олімп-Бизнес», 2007. 2. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємств: Монографія. — К.: КНЕУ, 2002.  3. Методологічні основи визначення параметрів управління вар-тістю підприємства — Л. Костирко / Економіст. — № 8 (серпень). 2007. УДК 658.1  Є. В. Шевчук, асистент кафедри менеджменту,  ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РИНКОВОЇ  ВАРТОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ Управління ринковою вартістю компанії є дуже важливим інстру-ментом для акціонерних товариств. Але він не використовується більшістю українських підприємств у повній мірі. На це впливає безліч зовнішніх та внутрішніх факторів, які розкриті далі. Management of company market value is very important instrument for joint-stock companies. But majority of ukrainian enterprises don’t use it completely. It is caused by many external and internal factors. Акціонерні товариства за своєю суттю дозволяють об’єдну-вати велику кількість різних за інтересами осіб та значні фінан-сові ресурси для власного розвитку. Акціонери подібних компа-ній мають два основні, не заборонені законодавством, шляхи че-рез, які вони можуть реалізувати власні інтереси: — отримувати дивіденди на належні їм акції; — заробляти на зростанні ринкової вартості акцій, що дозво-ляє в разі продажу отримати певний прибуток. Якщо перший варіант значною мірою залежить від рішення компанії, яке визначає чи виплачувати дивіденди та в разі виплати їх розмір, то впливати на ринкову вартість компанії можна лише опосередковано шляхом покращення діяльності самої компаній.  Зростання ринкової вартості акцій з одного боку прямо вигід-но акціонерам, які фактично збільшують власні статки, а з іншого  207боку це є одним з найважливіших показників оцінки діяльності менеджменту компанії. Ринкова вартість визначається шляхом торгівлі акцій емітента на фондовому ринку. Але реалізація цього варіанту для переважної більшості вітчизняних акціонерних това-риств не можлива оскільки вони не торгуються на фондовій біржі. Основними причинами, що призвели до даної ситуації є наступні: — відносна новизна фондових інструментів для вітчизняного ринку;  — брак досвіду та знань як у менеджменту, так і в потенцій-них інвесторів; — недосконалість вітчизняного законодавства; — невеликий обсяг вітчизняного фондового ринку, що не доз-воляє залучити необхідні обсяги ресурсів; — досить дорогі витрати на вихід на фондовий ринок та поточ-не обслуговування;  — потреба від акціонерних товариств відповідати досить су-ворим нормам; — негативний досвід вітчизняних акціонерів, якими є після приватизації багато мільйонів пересічних громадян, щодо випла-ти дивідендів; — відсутність захисту міноритарних акціонерів, що фактично приваблює на ринок лише великих інвесторів; — небажання акціонерами, що контролюють акціонерне това-риство втратити важелі управління; — закритість компаній та об’єктивної інформації про їх діяль-ність, що не дозволяє адекватно їх оцінити;  — інформація про рейдерські захоплення різних організацій, які супроводжувалися незаконними діями різних органів влади, тощо. Все вище зазначене значно ускладнює для акціонерних това-риств використання фондового ринку для залучення інвестицій та збільшення ринкової вартості компаній. Якщо взяти приклади російських та вітчизняних компаній, що розміщували цінні папе-ри на іноземних торгівельних майданчиках, то компанії отриму-вали дуже суттєве зростання курсової вартості в порівнянні з но-мінальною, що свідчить загалом про перспективність цього напрямку. Також необхідно зазначити про те, що пересічні акці-онерні товариства, мають розмір статутного фонду на рівні, на-прик-лад, вартості одного верстату, не зважаючи вже на інші ак-тиви підприємства. Відповідно компанії є суттєво недооціненими і мають потенціал для зростання власної вартості і відповідно для залучення потенційних інвесторів.  208Загалом конкретними шляхами покращення наявної ситуації можуть бути наступні:  — законодавче забезпечення діяльності акціонерних товариств; — забезпечення повної, своєчасної та прозорої звітності емі-тентів; — забезпечення захисту міноритарних акціонерів; — переведення простих акцій в привілейовані, для міноритар-них акціонерів; — забезпечення механізму викупу акцій у акціонерів незгод-них з рішеннями менеджменту компанії; — забезпечення доступу на ринок для малих приватних інвес-торів; — навчання менеджменту та інвесторів тощо.   Літратура 1. Воронкова А. Э., Коренев Э. Н. Система факторов, определяющих состояние корпоративного управления в акционерном обществе // Ак-туальні проблеми економіки. — 2004. — № 3 (33). — С. 158—169. 2. Забулонов А. Отдача на акционерный капитал. Баланс интересов менеджмента корпорации, акционеров и потенциальных инвесторов // Рынок ценных бумаг. — 2003. — № 3 (234). — С. 56—60. 3. Шафран Н. Якість корпоративного управління та інформаційна відкритість акціонерного товариства: вплив на ринкову вартість його акцій // Ринок цінних паперів України. — 2005. — № 9—10. — С. 41—47. 

Основні проблеми підвищення ринкової вартості вітчизняних акціонерних товариств

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University

 206
стратегічні напрями свого розвитку і виробити систему управлін-
ських заходів, що сприятимуть досягненню поставленої мети. 
 Література 
 
1. Коупленд Т., Коллер Т., Мурин Дж. Стоимость компаний: оце-нка и управление. — 3-е узд., перераб. и доп. / Пер. с анг. — М.: ЗАО «Олімп-Бизнес», 2007. 
2. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємств: Монографія. 
— К.: КНЕУ, 2002.  
3. Методологічні основи визначення параметрів управління вар-тістю підприємства — Л. Костирко / Економіст. — № 8 (серпень). 
2007. 
УДК 658.1  
Є. В. Шевчук, асистент кафедри менеджменту,  
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» 
ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ РИНКОВОЇ  
ВАРТОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ 
Управління ринковою вартістю компанії є дуже важливим інстру-ментом для акціонерних товариств. Але він не використовується більшістю українських підприємств у повній мірі. На це впливає 
безліч зовнішніх та внутрішніх факторів, які розкриті далі. 
Management of company market value is very important instrument for 
joint-stock companies. But majority of ukrainian enterprises don’t use it 
completely. It is caused by many external and internal factors. 
Акціонерні товариства за своєю суттю дозволяють об’єдну-
вати велику кількість різних за інтересами осіб та значні фінан-
сові ресурси для власного розвитку. Акціонери подібних компа-
ній мають два основні, не заборонені законодавством, шляхи че-
рез, які вони можуть реалізувати власні інтереси: 
— отримувати дивіденди на належні їм акції; 
— заробляти на зростанні ринкової вартості акцій, що дозво-
ляє в разі продажу отримати певний прибуток. 
Якщо перший варіант значною мірою залежить від рішення 
компанії, яке визначає чи виплачувати дивіденди та в разі виплати 
їх розмір, то впливати на ринкову вартість компанії можна лише 
опосередковано шляхом покращення діяльності самої компаній.  
Зростання ринкової вартості акцій з одного боку прямо вигід-
но акціонерам, які фактично збільшують власні статки, а з іншого 
 207
боку це є одним з найважливіших показників оцінки діяльності 
менеджменту компанії. Ринкова вартість визначається шляхом 
торгівлі акцій емітента на фондовому ринку. Але реалізація цього 
варіанту для переважної більшості вітчизняних акціонерних това-
риств не можлива оскільки вони не торгуються на фондовій біржі. 
Основними причинами, що призвели до даної ситуації є наступні: 
— відносна новизна фондових інструментів для вітчизняного 
ринку;  
— брак досвіду та знань як у менеджменту, так і в потенцій-
них інвесторів; 
— недосконалість вітчизняного законодавства; 
— невеликий обсяг вітчизняного фондового ринку, що не доз-
воляє залучити необхідні обсяги ресурсів; 
— досить дорогі витрати на вихід на фондовий ринок та поточ-
не обслуговування;  
— потреба від акціонерних товариств відповідати досить су-
ворим нормам; 
— негативний досвід вітчизняних акціонерів, якими є після 
приватизації багато мільйонів пересічних громадян, щодо випла-
ти дивідендів; 
— відсутність захисту міноритарних акціонерів, що фактично 
приваблює на ринок лише великих інвесторів; 
— небажання акціонерами, що контролюють акціонерне това-
риство втратити важелі управління; 
— закритість компаній та об’єктивної інформації про їх діяль-
ність, що не дозволяє адекватно їх оцінити;  
— інформація про рейдерські захоплення різних організацій, які 
супроводжувалися незаконними діями різних органів влади, тощо. 
Все вище зазначене значно ускладнює для акціонерних това-
риств використання фондового ринку для залучення інвестицій 
та збільшення ринкової вартості компаній. Якщо взяти приклади 
російських та вітчизняних компаній, що розміщували цінні папе-
ри на іноземних торгівельних майданчиках, то компанії отриму-
вали дуже суттєве зростання курсової вартості в порівнянні з но-
мінальною, що свідчить загалом про перспективність цього 
напрямку. Також необхідно зазначити про те, що пересічні акці-
онерні товариства, мають розмір статутного фонду на рівні, на-
прик-лад, вартості одного верстату, не зважаючи вже на інші ак-
тиви підприємства. Відповідно компанії є суттєво 
недооціненими і мають потенціал для зростання власної вартості 
і відповідно для залучення потенційних інвесторів. 
 208
Загалом конкретними шляхами покращення наявної ситуації 
можуть бути наступні:  
— законодавче забезпечення діяльності акціонерних товариств; 
— забезпечення повної, своєчасної та прозорої звітності емі-
тентів; 
— забезпечення захисту міноритарних акціонерів; 
— переведення простих акцій в привілейовані, для міноритар-
них акціонерів; 
— забезпечення механізму викупу акцій у акціонерів незгод-
них з рішеннями менеджменту компанії; 
— забезпечення доступу на ринок для малих приватних інвес-
торів; 
— навчання менеджменту та інвесторів тощо.  
 
Літратура 
1. Воронкова А. Э., Коренев Э. Н. Система факторов, определяющих 
состояние корпоративного управления в акционерном обществе // Ак-
туальні проблеми економіки. — 2004. — № 3 (33). — С. 158—169. 
2. Забулонов А. Отдача на акционерный капитал. Баланс интересов 
менеджмента корпорации, акционеров и потенциальных инвесторов // 
Рынок ценных бумаг. — 2003. — № 3 (234). — С. 56—60. 
3. Шафран Н. Якість корпоративного управління та інформаційна 
відкритість акціонерного товариства: вплив на ринкову вартість його 
акцій // Ринок цінних паперів України. — 2005. — № 9—10. — С. 41—47. 


http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/18143/1/206%20-%20208.pdf

Основні проблеми підвищення ринкової вартості вітчизняних акціонерних товариств

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Name not available

Institutional Repository of Vadym Hetman Kyiv National Economic University