У статті розглядається наратив «Велесової книги» − фальсифікації, що
нав’язує ідеологію Російської імперії під виглядом історії Русі. Аналіз
комунікативного коду оприявнює фальшовану ідентичність наратора.
Простежується образ-симулякр кровної єдності та пролитої крові, що
виправдовує завоювання. Доводиться, що шляхом перекручень і підміни
реальності Ю. Миролюбов підносить «міф» імперії
