MASCULINITY OF THE PROLETARIAT: MEDIA REPRESENTATIONS OF MALE PRACTICES OF DAILY AND LEISURE OF THE 1920– 1930S

Abstract

У статті аналізуються чоловічі повсякденні і дозвільні практики у середовищі українських робітників, які відтворені у тогочасній пресі. Метою розвідки є виявити специфіку медійних репрезентацій чоловічих повсякденних та дозвільних практик і визначити особливості моделювання нормативної маскулінності пролетаря у 1920– 1930-х роках. Результати дослідження. На основі аналізу робиться висновок про нормативну маскулінність радянського пролетаря 1920–1930-х років, яку конструювали в українських часописах. Радянський конструкт маскулінності складався з двох моделей – ідеальної і реальної. Зразковий пролетар, на думку тогочасних газетярів, фізично сильний чоловік, обов'язково комсомолець або комуніст, здатний до трудових, спортивних і/або військових подвигів заради партії і Батьківщини. Пропаганда фізкультури і спорту мала виразний мілітарний відтінок, адже на спортивні організації покладалося завдання з підготовки чоловіків до майбутньої війни з капіталістичними країнами. У пресі популяризувалися форми культурного відпочинку: відвідування робітничих клубів, гуртків, бібліотек, безалкогольні пікніки тощо. Проте журналісти 1920-і роки – початку 1930-х конструювали й іншу, більш достовірну модель пролетаря, через відтворення соціальної дійсності і буденного контексту робітничого життя. Повсякденні і дозвільні практики формували стиль пролетарського життя, який включав зловживання алкоголем, примітивні звички у побуті, захоплення азартними іграми тощо. Висновки. В українській радянській пресі 1920-х років співіснувало дві версії нормативної маскулінності пролетаря – офіційна і народна. У 1920- і роки в українській пресі виходило чимало критичних матеріалів щодо побуту і дозвілля пролетарів. Натомість у 1930- і роки такі повідомлення майже зникли з газетних шпальт, а “лакування” дійсності та масове тиражування образу ідеального пролетаря, готового на трудові подвиги і захист Батьківщини від ворогів-капіталістів, стало загальною тенденцією. Значимість. У сучасному медіазнавстіві однією з ключових тез є те, що медіатексти формують соціальну ідентичність та суб'єктність. Вивчення взаємозв'язків і взаємодії у межах парадигми медіа – ідеологія – суспільство є важливим та перспективним, у тому числі в історичному аспекті. Ключові слова:В статье анализируются мужские практики повседневности и досуга в среде украинских рабочих, которые представлены в прессе того времени. Целью статьи является исследование специфики медийных репрезентаций мужских практик повседневности и досуга и определить особенности моделирования нормативной маскулинности пролетария в 1920– 1930-х годах. Результаты исследования. На основе анализа делаются выводы о нормативной маскулинности советского пролетария 1920– 1930-х годов, которую конструировали в украинских газетах и журналах. Советский конструкт маскулинности складывался из двух моделей – идеальной и реальной. Образцовый пролетарий, по мнению журналистов того времени, физически сильный мужчина, обязательно комсомолец или коммунист, способный к трудовым, спортивным и/или военным подвигам ради партии и Родины. Пропаганда физкультуры и спорта имела выразительный милитарный оттенок, ведь на спортивные организации возлагалось задание по подготовке мужчин к будущей войне с капиталистическими странами. В прессе популяризировались определенные формы культурного отдыха: посещение рабочих клубов, кружков, библиотек, безалкогольные пикники на природе и др. Но журналисты 1920 – начала 1930-х годов конструировали и другую, более достоверную модель пролетария, отображая социальную действительность и повседневный контекст рабочей жизни. Практики повседневности и досуга формировали стиль пролетарской жизни, который включал злоупотребление алкоголем, примитивные привычки в быту, увлечения рабочих азартными играми и др. Выводы. В украинской советской прессе 1920-х годов сосуществовало две версии нормативной маскулинности пролетария – официальная и народная. В 1920-е годы в украинской прессе появлялось немало критических материалов относительно быта и досуга пролетариев. В свою очередь в 1930-е годы такие сообщения почти исчезли с газетных полос, а “лакировка” действительности и массовое тиражирование образа идеального пролетария, готового на трудовые подвиги и защиту Родины от врагов-капиталистов, стало общей тенденцией. Значимость. В современном медиаведении одним из ключевых тезисов является то, что медиатексты формируют социальную идентичность и субъектность. Изучение взаимосвязей и взаимодействия в пределах парадигмы медиа – идеология – общество является важным и перспективным, в том числе, в историческом аспекте.The article analyzes the male practices of everyday life and leisure among Ukrainian workers, which are presented in the press of that time. The aim of the article is to study the specifics of media representations of male practices of everyday life and leisure and to determine the features of modeling the normative masculinity of the proletariat in the 1920s and 1930s. Study results. Based on the analysis, conclusions are drawn about the normative masculinity of the Soviet proletariat of the 1920–1930s, which was constructed in Ukrainian newspapers and magazines. The Soviet construct of masculinity consisted of two models – ideal and real. The exemplary proletarian, according to the journalists of that time, is a physically strong man, necessarily a Komsomol member or communist, capable of labor, sports and / or military exploits for the sake of the party and the homeland. The propaganda of physical education and sport had military hue, because sports organizations were entrusted with the task of preparing men for a future war with the capitalist countries. Some forms of cultural recreation were popularized in the press: visits to work clubs, circles, libraries, non-alcoholic picnics in nature, etc. But the journalists of the 1920s and early 1930s also designed another, more reliable model of the proletariat, reflecting the social reality and everyday context of the working life. Practices of everyday life and leisure formed the style of proletarian life, which included alcohol abuse, primitive habits of everyday life, hobbies of workers with gambling, etc. Сonclusions. In the Ukrainian Soviet press of the 1920s, two versions of the normative masculinity of the proletariat coexisted – official and popular. In the 1920s, a lot of critical materials appeared in the Ukrainian press regarding the life and leisure of the proletarians. In turn, in the 1930s, such reports almost disappeared from the newspapers, and embellishment of reality and mass replication of the image of the ideal proletariat, ready for labor exploits and defending the homeland from capitalist enemies, became a general tendency. Significance. In modern media studies one of the key points is that media texts form social identity and subjectivity. The study of interconnections and interactions within the framework of the paradigm media - ideology - society is important and promising, including in the historical aspec