The article deals with the problem of using of interactive methods and forms of teaching, which are based on mutual learning, and community education. The empirical material of the research was collected by the method of questioning of academic staff from Ukrainian universities. The respondents were asked questions, grouped in 2 blocks. In the first block, the respondents had to pick up the interactive methods, which they use in teaching. The second block was a question about of the effectiveness of interactive methods. The results of the study made it possible to conclude that lecturers of Ukraine’s higher education institutions use interactive methods and forms of teaching for the communicative skills and competencies development, developing communicative personality traits and accumulation of professional and communicative experience, but their choice is not diverse and there is a lack of teachers’ knowledge about interactive methods and forms of teaching. These results contradict modern educational trends, which imply the activation, stimulation and encouragement of the activity of each student in the educational process.У статті розглядається проблема використання активних методів і форм навчання і викладання, які засновані на взаємодії між учнями, у комунікативній освіті. Комунікативна освіта розуміється як процес формування комунікативних знань, умінь, компетентостей, розвиток комунікативних якостей особистості і накопичення професійно-комунікативного досвіду взаємодії з оточуючими, які потрібні фахівцеві для успішної професійної діяльності в соціокультурному середовищі. Емпіричний матеріал дослідження був зібраний методом опитування науково-педагогічних працівників з українських університетів. Респондентам були запропоновані питання, згруповані у 2 блоки. У першому блоці опитані мали вибрати інтерактивні методи, що використовуються ними в освітньому процесі. Другий блок був присвячений розумінню ефективності інтерактивних методів.
Результати дослідження підтвердили: незважаючи на нові освітні тенденції, викладачі недостатньо використовують в освітньому процесі інтерактивні методи і форми (за винятком лекції-діалогу і семінару-дискусії). Інші інтерактивні методи менш популярні серед викладачів університетів, що свідчить про деяку одноманітність у виборі цих методів і недостатню обізнаність викладачів про них. Результати опитування науково-педагогічних працівників свідчать також про неоднозначне розуміння ефективності інтерактивних методів. Відповідей про те, що їх слід використовувати в певних навчальних ситуаціях, в залежності від навчального матеріалу, вдвічі більше, ніж відповідей з однозначним розумінням їх ефективності. Ці результати не відповідають сучасним освітнім тенденціям, які передбачають активізацію, стимулювання та заохочення активної діяльності кожного студента в освітньому процесі.В статье рассматривается проблема использования активных методов и форм обучения и преподавания, основанных на взаимодействии между учениками, в коммуникативном образовании. Коммуникативное образование понимается как процесс формирования коммуникативных знаний, умений, компетентостей, развитие коммуникативных качеств личности и накопления профессионально-коммуникативного опыта взаимодействия с окружающими, которые нужны специалисту для успешной профессиональной деятельности в социокультурной среде. Эмпирический материал исследования был собран методом опроса научно-педагогических работников из украинских университетов. Респондентам были предложены вопросы, сгруппированные в 2 блока. В первом блоке опрошенные должны были выбрать интерактивные методы, используемые ими в образовательном процессе. Второй блок был посвящен пониманию эффективности интерактивных методов.
Результаты исследования подтвердили: несмотря на новые образовательные тенденции, преподаватели недостаточно используют в образовательном процессе интерактивные методы и формы (за исключением лекции-диалога и семинара-дискуссии). Другие интерактивные методы менее популярны среди преподавателей университетов, свидетельствует о некоторое однообразие в выборе этих методов и недостаточной осведомленности преподавателей о них. Результаты опроса научно-педагогических работников свидетельствуют также о неоднозначном понимании эффективности интерактивных методов. Ответов о том, что их следует использовать в определенных учебных ситуациях, в зависимости от учебного материала, вдвое больше, чем ответов с однозначным пониманием их эффективности. Эти результаты не соответствуют современным образовательным тенденциям, которые предусматривают активизацию, стимулирование и поощрение активной деятельности каждого студента в образовательном процессе
