Дослідження спрямоване на вивчення прагматичних характеристик речень вольової цілеспрямованості із фінітною/нефінітною клаузальною дієслівною комплементацією у ранньоновоанглійській мові. Проаналізовано інтенційний зміст мовленнєвої комунікації в складних та інфінітивних реченнях із дієсловами волевиявлення. Встановлено типологію досліджуваних речень-висловлень у прагматичному аспекті, власне директиви (ін’юнктиви, реквестиви), декларативи (дезидеративи, промісиви), інтерогативи (квеситиви), перформативи. Схарактеризовано прагматичний потенціал іллокутивних актів наказу, команди, прохання, бажання, обіцянки, питання, запиту із відповідними матричними предикатами. Визначено та доведено експлікацію різних типів іллокутивних актів із волітивною функцією залежно від семантики головних дієслів як прямих/непрямих мовленнєвих актів із реалізованістю/нереалізованістю комунікативної інтенції мовця та потенційної актуалізації ситуації висловлення як реаліс/ірреаліс дії.The paper focuses on studying the pragmatic peculiarities of volitive purposeful sentences with finite/non-finite clausal verb complementation in Early Modern English. The intentional nature of speech communication in complex and infinitive sentences with verbs of will is analysed. The typology of the researched sentences-utterances in the pragmatic aspect is established. The investigated pragmatic types are defined as directives (commands, requests), declaratives (desideratives, promises), interrogatives (quesitives), performative sentences. Directive utterances are actualized by such volitional verbs as command, order, charge, appoint, ask, request, beg, pray, entreat. They realize indirect directive speech acts with illocutionary force of command, request. Declarative utterances are realized by willing verbs want, wish, desire, hope, promise, swear with actualization of direct/indirect declarative speech acts of potential desirable or promised actions. They express illocutionary acts of desire and promise. Interrogative utterances are witnessed in Early Modern English sentences with such verbs as want, determine, instruct, choose, advise, ask in order to realize indirect quesitive speech acts with illocutionary force of information request and motivation to the answer. Performative utterances with matrix verbs command, pray, bid, wish, want, desire are actualized as direct speech acts of volitional performative function and illocutionary acts of commandment, desire, request. The defined pragmatic types are explicated preferably in complex structures with predicative infinitive or sentence complementary clauses.
The pragmatic potential of illocutionary acts of order, command, request, desire, promise, question, inquiry with the corresponding matrix volitional predicates is delineated. Pragmatic illocutionary force of the researched utterances defines the appropriate speech act with implementation of the sentence action. Depending on the verbs semantics explication of various illocutionary acts with volitional function as direct/indirect speech acts with the realization/unrealization of the speaker's communicative intention and the potential actualization of the utterance situation as realis/irrealis of the action is proved and outlined
