У статті досліджено жанротворчу функцію хронотопу-мультиверсуму на прикладі
химерного роману 2-ї пол. ХХ ст. Обґрунтовано її зумовленість взаємодією метафізичного,
топографічного й психологічного периферійних хронотопів, що актуалізується з огляду на
авторську концепцію особистості, позначену екзистенційними мотивами трансгресії й
трансцендування в процесі осмислення досвіду війни й повоєнного життя та
інтертекстуальності як основної стратегії художньої типізації. Семантична реконструкція
периферійних хронотопів зображеного світу як «реальних» чи «ірреальних» залежить від
позиціонування точки рецепції в системі координат «дійсне» і «фіктивне», «природне» і
«надприродне», а також контекстів інших дискурсів — усної народної творчості, живопису
тощо.As the title implies the article describes a genre-creating function of the chronotope-universe in
the example of the Soviet Ukrainian whimsical novel.
The chronotope-universe is considered to be a kind of model of the multi-world, the creation
and cognition of "realities" (peripheral chronotopes) which is carried out with the help of an
artistic and empirical instrument of metaphysics – the fantastic one.
The Soviet Ukrainian whimsical novel is characterized by the interaction of metaphysical,
topographical and psychological peripheral chronotopes. It is noted that the semantic
reconstruction of peripheral chronotopes of the depicted world as "real" or "surreal" depends on
the positioning of the reception point in the "real" and "fictitious", "natural" and "supernatural"
coordinates, and on the contexts of other discourses (folklore, primitive painting etc.).
What is important for the actualization of the genre-creating function of the chronotopeuniverse is the author's concept of personality, which is conditioned by the existential motives of
transgression and transcendence in the process of comprehension of the experience of war and
post-war life, and the intertextuality as the main strategy of artistic typification.
This perspective of a study allows us to conclude that the chronological universe is essential
for the genre definition of a whimsical novel, which demonstrates the unreality and miracle as
possible and real, but also the chronotopes of the main characters that represent the processes of
transcendence in acts of transgression.В статье исследуется жанросоздающая функция хронотопа-универсума на примере украинского химерного романа 2-й пол. ХХ ст. Отмечается ее обусловленность
взаимодействием метафизического, топографического и психологического периферийных хронотопов, которая актуализируется авторской концепцией личности, отмеченной
экзистенциальными мотивами трансгрессии и трансцендирования в процессе осмысления
опыта войны и послевоенной жизни и интертекстуальностью как основной стратегией художественной типизации. Семантическая реконструкция периферийных хронотопов
изображенного мира как «реальных» или «ирреальных» зависит от позиционирования точки
рецепции в системе координат «действительное» и «фиктивное», «естественное» и
«сверхъестественное», а также контекстов других дискурсов — устного народного
творчества, живописи
