The purpose of the article is to highlight the artistic heritage of Ukrainian composers of the late XIX – early XX century and determine its artistic and educational potential for modern performers. The scientific novelty of the research is that the essence of artistic and educational potential of the vocal heritage of Ukrainian composers (late XIX - early XX century.) such as: D. Sichynskyi, L. Revutskyi, Y. Barnych, P. Senytsia was revealed for the first time. The methodology of the research is that during the study the general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, generalization), systematic and active approaches were complexly used. This made it possible to analyze the artistic heritage of Ukrainian composers of the past, to reveal stylistic and genre features of the vocal heritage of composers and to determine their contribution to the development of vocal arts in Ukraine. Conclusions. It was found that the vocal heritage of Ukrainian composers of the late XIX - early XX century contains a large artistic and educational potential, based on such characteristics, as: the reliance on a folk foundation; the depth and humanistic orientation of the artistic content; the unity of the poetic and musical expression; the reproduction of a colorful range of feelings, various emotional states of man and contrasting their comparison; the fine psychologization of musical images, their expressive figurative and emotional deployment; the diversity of genre and style palettes; the aesthetic perfection of the musical language.Мета. Дослідження полягає у висвітленні творчого доробку українських композиторів кінця XIX ‒ початку XX століття та визначенні його художньо-виховного потенціалу для сучасних виконавців. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше з’ясовано сутність художньо-виховного потенціалу вокальної спадщини українських композиторів (кінця XIX – початку XX ст.), таких як: Д. Січинського, Л. Ревуцького, Я. Барнича, П. Сениці. Методологія дослідження полягає у комплексному застосуванні загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення), а також у використанні системного і діяльнісного підходів. Це дало змогу здійснити аналіз творчого доробку українських композиторів минулого, розкрити стилістичні та жанрові особливості вокальної спадщини вищезгаданих композиторів та з’ясувати їх внесок у розвиток вокального мистецтва в Україні. Висновки. З’ясовано, що вокальна спадщина українських композиторів II половини XIX – початку XX століття містить великий художньо-виховний потенціал, який ґрунтується на таких характерних ознаках, як: опора на фольклорну основу, глибина і гуманістична спрямованість художнього змісту, образна єдність поетичного і музичного висловлювання; відтворення барвистої гами почуттів, різноманітних емоційних станів людини та контрастне їх зіставлення; тонка психологізація музичних образів, виразне їх образно-емоційне розгортання; розмаїття жанрово-стильової палітри; естетична довершеність музичної мови (тонкість мелодичних нюансів, поліфонічна виразність, різнобарв’я ладотонального вирішення, гармонійна рівновага цілого і деталей, дотримання законів єдності поетичної і музичної архітектоніки, драматургічна цілісність тощо).Цель. Исследование заключается в освещении творчества украинских композиторов конца XIX – начала XX века и определении его художественно-воспитательного потенциала для современных исполнителей. Научная новизна исследования заключается в том, что впервые выяснена сущность художественно-воспитательного потенциала вокального наследия украинских композиторов (конца XIX – начала XX в.), таких как Д. Сичинского, Л. Ревуцкого, Я. Барнича, П. Сеницы. Методология исследования заключается в комплексном применении общенаучных методов (анализа, синтеза, сравнения, обобщения), а также в использовании системного и деятельного подходов. Это позволило осуществить анализ творчества украинских композиторов прошлого, раскрыть стилистические и жанровые особенности вокальной наследия вышеупомянутых композиторов и выяснить их вклад в развитие вокального искусства в Украине. Выводы. Выяснено, что вокальное наследие украинских композиторов II половины XIX – начала XX века содержит большой художественно-воспитательный потенциал, основанный на таких характерных признаках, как: опора на фольклорную основу, глубина и гуманистическая направленность художественного содержания, образное единство поэтического и музыкального высказывания; воспроизведения красочной гаммы чувств, различных эмоциональных состояний человека и контрастное их сопоставление; тонкая психологизация музыкальных образов, выразительное их образно-эмоциональное развертывание; разнообразие жанрово-стилевой палитры; эстетическое совершенство музыкального языка (тонкость мелодических нюансов, полифоническая выразительность, разнообразие ладотональных решения, гармоническое равновесие целого и деталей, соблюдение законов единства поэтической и музыкальной архитектоники, драматургическая цельность и т.д.)
