The relevance of the article is conditioned by the need to uncover the genesis of state-developing
processes in Ukraine as part of the European socio-cultural space of New time. The purpose of the
study is to find out the basic principles and ways of forming the idea of Cossack autonomy in the
Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of XVI - the first half of XVII c. The methodology is
based on the application of general scientific (analysis, synthesis, retrospection) and specifically
historical (problem-chronological, historical-comparative and critical-analytical) methods of
scientific research. It clarifies the genesis of the self-government of the Zaporozhye community
and the extension of its principles to the Dnieper region. Key focus is dedicated to the role of
Orthodoxy in this process via the leaders of Zaporozhian Army and Ukrainian high clergy. The
author proves that the principles of self-government as an important factor of autonomy were
formulated in Zaporozhian Sich. This led to the appearance of various political projects, where
the leading role was assigned to the Zaporozhian Army. The union of the Cossack elite with the
Orthodox hierarchs promoted an awareness of the positions of both parties in the conditions of
Polish expansion. It was fully manifested during the Cossack rebellions in Ukraine in the 20-30s of
the XVII c., which led to the formation of the idea of Cossack autonomy within the Polish-Lithuanian
Commonwealth. The results of the research will contribute to the study of the evolution of the
state idea in early modern Ukraine.Актуальність статті обумовлена потребою розкриття генези державотворчих процесів в Україні як части-
ни європейського соціокультурного простору Нового часу. Мета студії полягає у з'ясуванні основних засад
і шляхів формування ідеї козацької автономії в Речі Посполитій наприкінці XVI - першій половині XVII ст.
Методологія заснована на застосуванні загальнонаукових (аналіз, синтез, ретроспекція) та специфічно
історичних (проблемно-хронологічних, історико-порівняльних та критично-аналітичних) методів наукового
дослідження. Аргументовано висвітлено ґенезу самоврядування запорозької спільноти та поширення її
принципів на територію Подніпров'я. Увага акцентується на ролі православ'я в цьому процесі через спілку
очільників Війська Запорозького та українських духовних ієрархів. Автор доводить, що засади самовряд-
ності як важливого чинника автономії були сформульовані на Запорозькій Січі. Це зумовило появу різних
політичних проектів, в яких провідна роль відводилася Війську Запорозькому. Союз козацької верхівки з
православними ієрархами сприяв усвідомленню позицій обох сторін в умовах польської експансії. Повною
мірою він проявився під час козацьких повстань в Україні 20-30-х років XVII ст., що зумовило формування
ідеї козацької автономії в межах Речі Посполитої. Результати дослідження сприятимуть вивченню еволюції
державної ідеї в ранньомодерній Україні
