Автором досліджено маловідомі сторінки інтелектуальної біографії визначного українського вченого-гуманітарія та письменника Віктора Петрова (В. Домонтовича). У статті висвітлено внесок науковця в теорію та практику вітчизняної археології – вивчення трипільської, зарубинецької та черняхівської археологічних культур, питання історії первісності й середньовіччя тощо. Доведено, що В. Петров прийшов в археологію внаслідок реорганізаційних процесів, які охопили радянську науку наприкінці 1920-х – першій половині 1930-х рр., а не в пошуках безпечнішої сфери діяльності, як вважає більшість його біографів.Автор исследовал малоизвестные страницы интеллектуальной биографии видающегося украинского ученого-гуманитария и писателя Виктора Петрова (В. Домонтовича). В статье освещен его вклад в теорию и практику отечественной археологии – изучение трипольской, зарубинецкой и черняховской археологических культур, вопросы истории первобытного общества, средневековья и др. Доказано, что В. Петров пришел в археологию вследствие реорганизационных процессов, которые охватили советскую науку в конце 1920-х – первой половине 1930-х гг., а не в результате поиска безопасной сферы деятельности, как считает большинство его биографов.The author investigates the unknown pages of intellectual biographies of prominent Ukrainian scientist, humanist and writer Viktor Petrov (V. Domontovych). The article highlights the contribution of scientists in the theory and practice of national archeology - studying Trypillya, Zarubintsy and Slavic archaeological culture, on the history of primitive and medieval and other. It is proved that V. Petrov came in archeology due to reorganization processes, covering Soviet science in the late 1920s – early 1930s, not in search of safer areas as most of his biographers says
