«Не надо гнить в бараках, творите жизнь тут, на этом маленьком месте, огороженном колючей проволокой…»: повседневность интернированных воинов-украинцев в Александрове (Польша) в освещении лагерной периодики, 1921 г.

Abstract

У статті аналізуються умови перебування та основні прояви культурно-освітньої діяльності інтернованих вояків-українців у таборі Александрів (Польща) у 1921 р. На основі використання широкого кола архівних джерел автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояцтва було позначене значними труднощами, але поступово становище таборян нормалізувалась. У таборі була заснована ціла низка освітніх, культурно-мистецьких організацій, а також кооператив, що позитивно впливало на моральний дух вояцтва. Крім того, студії в таборових школах, відвідування різноманітних освітніх курсів дозволяли всім бажаючим поповнити запас своїх знань, що було надзвичайно важливим в умовах еміграції, дозволяючи наповнити конструктивним змістом таборове повсякдення значного числа інтернованих, насамперед з числа старшин. Таборовий театр, хор, оркестр, різні гуртки на загал успішно виконували надзвичайно важливу місію скріплення національної свідомості вояцтва та зміцнення їх морального духу, що значною мірою дозволило запобігти поширенню розкладових явищ у середовищі інтернованих. Важливу складову таборового повсякдення являла собою таборова преса, яка попри всі негаразди, пов’язані з труднощами її видання в Александрові, знаходила можливість оперативно інформувати вояцтво про події в Європі та Україні, не забуваючи при цьому й про висвітлення таборового життя. Проте розвинути свої культурно-освітні досягнення інтерновані не мали можливості, бо вже восени 1921 р. польська влада вдалась до розв’язання згадуваного табору та переміщення його мешканців до інших таборів.The article analyzes the conditions of stay and the main manifestations of the cultural and educational activities of interned Ukrainian soldiers in the camp of Alexandriv (Poland) in 1921. Based on the use of a wide range of archival sources, the author concluded that, that the camp of everyday war was marked by considerable difficulties, but gradually the situation of the interned was normalized. The camp was founded by a number of educational, cultural and artistic organizations, as well as a cooperative, which positively influenced the moral spirit of war. In addition, studios in camp schools, attending various educational courses allowed everyone to refill their knowledge of knowledge, which was extremely important in terms of emigration, allowing to fill the constructive meaning of the camp of the daily routine of a large number of interned, first of all from the number of officers. The theater, the choir, the orchestra, various circles for the sake of successfully and extremely important mission of fastening the national consciousness of the war and strengthening their moral spirit, which largely allowed to prevent collapsing in the interned environment. An important component of the camp's everyday life was the camp press, which, in spite of all the troubles associated with the difficulties of its publication in Alexandriv, was able to quickly inform the war on events in Europe and Ukraine, while not forgetting about the coverage of camp life. However, they did not have the opportunity to develop their cultural and educational achievements, because already in the autumn of 1921 the Polish authorities have resorted to the settlement of the mentioned camp and the displacement of its inhabitants to other camps.В статье анализируются условия пребывания и основные проявления культурно-просветительской работы интернированных воинов-украинцев в лагере Александров (Польша) в 1921 г. На основе использования широкого круга архивных источников автором был сделан вывод о том, что лагерная повседневность размещенных здесь интернированных украинцев было отмечена значительными трудностями, однако постепенно их положение нормализировалось. В лагере образовалось несколько просветительских, культурно-артистических кружков, а также кооператив, что оказало позитивное воздействие на моральный дух солдат и офицеров. Кроме того, учеба в лагерных школах, посещение различных обучающих курсов позволяли всем желающим пополнить багаж своих знаний, что было очень важным в условиях эмиграции, позволяя наполнить конструктивным содержанием лагерную повседневность значительного количества интернированных, прежде всего из числа офицеров. Лагерные театр, хор, оркестр, разные кружки успешно выполнили очень важную миссию укрепления национального самосознания и морального духа интернированных, что в значительной степени позволило не допустить деморализации воинов-украинцев. Важную составляющую лагерной повседневности представляла собой лагерная пресса, которая, несмотря на все трудности, связанные проблемами её тиражирования в Александрове, находила возможность оперативно информировать интернированных о событиях в Украине и Европе, не забывая при этом и об освещении лагерной жизни. Однако развить свои культурно-просветительские достижения интернированные не имели возможности, так как уже осенью 1921 г. лагерь в Александрове Куявском был ликвидирован, а его жители перемещены в другие лагеря на территории Польши