У дисертації виявлено особливості ідіолекту перекладів Роми Франко – канадійської перекладачки українського походження. У процесі дослідження застосовано зіставлення кількісних параметрів мовостилів текстів її англомовних перекладів та оригінальних творів української прози межі ХІХ-ХХ століть. Кожному автору художнього тексту притаманний власний ідіолект, який є спільною характеристикою стилів різних його текстів. Найточніший переклад можна отримати у тому випадку, коли перекладач обирає тексти авторів, ідіолект яких близький до його власного. У результаті опрацювання вибірки визначено ступінь відхилення від авторського ідіолекту у тексті перекладу – величину, яка вказує на ступінь близькості власного ідіолекту Роми Франко до ідіолектів авторів, переклади творів яких досліджені у роботі. Ступінь відхилення від авторського ідіолекту при перекладі визначено на основі аналізу різних параметрів лексикографічного та лексичного компонентів семантичного аспекту мовостилю тексту – відтворення власних назв, форм звертання, культурно-національних понять, історизмів та архаїзмів, інтертекстуальних елементів, інтерглосем, фразеологічних виразів, діалектизмів, іншої стилістично маркованої лексики.This dissertation reveals properties of Roma Franko’s translation idiolect, Roma Franko being a Canadian translator, working within Ukrainian-English translation.
The text style is characterised by a specific system of words, phrases, linguistic and extralinguistic means selected under the influence on the text recipient. Each author of the literary text has their personal characteristic idiolect, which is a sort of common characteristics of their various texts styles. The translation researchers consider that the most faithful translation can be obtained when the translator selects the texts by those authors whose idiolect is close to that of the translator. Thus the idiolect of the translator is displayed on the subconscious level.
The philologists also practice consolidation of the texts in accordance with their style indicators and period of creation. On the verge of the 19th-20th centuries the Ukrainian and Anglophone Canadian literatures were under the style transformation process, the considered texts translated by Roma Franko being dated from this period. The Ukrainian literature was undergoing the transfer from Populism, integrating the features of Romanticism and Realism, to Modernism. In the Anglophone Canadian literature of the period, the transition from Romanticism to Neo-romanticism was taking place. Essential features of the text styles and national subtext in moral-ethic range of problems are common features of both literatures of the said period.
Roma Franko as a Ukrainian-English translator works in Canada and is a representative of the Anglophone Canadian literature. She contributes to popularizing the Ukrainian literature in the world and in establishing ties between Ukrainian and other national literatures by spreading her translations of the works written by many Ukrainian writers in the English-speaking countries.
The stylometric aspect of the idiolect is related to the selection of the research, which consists of two parallel extractions, the contents of one of them depending on that of the other one. Processing each parallel extraction’s element has resulted in clarifying the imputed relative degree of deviation from the author’s idiolect in the translation text by Roma Franko. The obtained result of the imputed relative degree of deviation from the author’s idiolect indicates degree of relationship of Roma Franko’s idiolect and that of the authors of the texts under research in the thesis (less value of the variable indicates larger degree of relationship).
The semantic aspect of the text style was considered from the point of view of two separate components – the lexical one (rendering proper names, forms of address, culturally and nationally marked lexical units, historic and archaic lexical units, intertextual elements, interglossemes, phraseological expressions, dialect units of lexicon, other stylistically marked lexical units (such as interjections, emotional, low style units, etc.) and the lexicographical one.
The research has shown, that the degree of deviation from the author’s idiolect makes 3.2 per cent for proper names, 2.7 per cent for forms of address, 37.6 per cent for culturally marked lexical units, 47.1 per cent for historically marked units of lexicon, 19 per cent for intertext, 21.7 per cent for interglossemes, 41.7 per cent for phraseological units, 21.3 per cent for emotional lexical units.
The translator is active in incorporating comments in the texts. The earlier editions contain the translator’s comments directly in the text; the latter ones are characterized with the comments placed in the glossaries. All comments make lexicographical component of the idiolect’s aspect under research.
The average value of the imputed relative degree of deviation from the author’s idiolect in all extractions makes 24.3 per cent.
The Roma Franko’s texts style being extended to her translation idiolect is outlined as fairly simple, with incorporation of the considerable word-stock and large usage of expressive means. The idiolect is also characterised by intertextual elements and those in foreing languages, there being various chronotops. Due to essential features of Roma Franko’s translation texts style, it can be stated, that their reception tends to be similar to that of the source texts by contemporary Ukrainian readers.В диссертации выявлены особенности идиолекта переводов Ромы Франко – канадской переводчицы украинского происхождения. В процессе исследования применяется сопоставление количественных параметров стилей текстов её англоязычных переводов и оригинальных произведений украинской прозы рубежа ХІХ-ХХ вв. Каждому автору художественного текста присущ собственный идиолект, являющийся общей характеристикой стилей разных его текстов. Самый точный перевод возможно получить в том случае, когда переводчик выбирает тексты авторов, идиолект которых близок к его собственному. В результате обработки выборки была вычислена степень отклонения от авторского идиолекта в тексте перевода – величина, указывающая на степень близости собственного идиолекта Ромы Франко и идиолекта авторов, произведения которых исследованы в работе. Степень отклонения от авторского идиолекта в переводе определяется на основе анализа различных параметров лексикографического и лексического компонентов семантического аспекта стиля текста – воспроизведения имён собственных, обращений, культурно-национальных понятий, историзмов и архаизмов, интертекстуальных элементов, интерглоссем, фразеологических выражений, диалектизмов, другой стилистически маркированной лексики
