Любой литературоведческий анализ обязательно спровоцирует научные наблюдения за жанровым определением произведения. Современные драматурги склонны к использованию не классических жанров, а личных новообразований. Поэтому целью
исследования стало определить тенденции образования авторских жанров. Вследствие студирования выяснилось, что авторские жанровые определения частично раскрывают
содержательную линию пьесы; заметна тенденция к указыванию структуры пьесы; жанровое определение «драма» передается синонимическим понятием «представление»; классические жанровые определения в большинстве случаев наделены определением; наблюдается синтез стрежней комедии и трагедии.Any literary analysis inevitably leads to scientific observation of the genre definition. Modern dramatists tend to use not classical genre definitions, but their own innovations. Therefore, the purpose of the study was to identify trends in the formation of author genres. As a result of the study it became clear that the author's genre definition partially reveals the content line of the play; a
noticeable tendency to point to the structure of the play; genre definition of «drama» is transmitted synonymous «performance»; classical genre definitions are mostly endowed with a definition; there is a synthesis of rods of comedy and tragedy.Будь-який літературознавчий аналіз неминуче веде до наукових спостережень за жанровим визначенням. Сучасні драматурги тяжіють до використання не класичних жанрових визначень, а до власних новотворів. Тож метою дослідження стало виявити тенденції утворення авторських жанрів. Унаслідок студіювання з’ясувалось, що авторські жанрові визначення частково розкривають змістову лінію п’єси; помітна тенденція до вказування на структуру п’єси; жанрове визначення «драма» передається синонімічним «вистава»; класичні жанрові визначення здебільшого наділені означенням; спостерігається синтез стрижнів комедії й трагедії
