Украинцы в Бессарабии и Румынии, 1921-1923 гг. (лагерная и внелагерная повседневность интернированных военнослужащих Армии УНР)

Abstract

The questions of staying of the UNR Army interned soldiers in the camps in Romania during 1921-1923 are analyzed. The article concentrates particularly on soldiers’ everyday life inside and outside the camps. It was discovered that everyday life of Ukrainian interned soldiers was determined by military rules. Simultaneously, interned soldiers pursued cultural and educational work and organized artistic groups with the help of Ukrainian diplomacy in Romania. In 1922-1923, Romanian governmental authorities forced interned soldiers to conduct different types of work in order to limit disbursements of the camps. After the camps’ abolition, the UNR military organization was no longer situated on the territories of Bessarabia and Romania. Nevertheless, erstwhile interned soldiers communicated with each other and participated in different Ukrainian emigrant organizations.У статті проаналізовано специфіку перебування інтернованих вояків Армії УНР у таборах Румунії у 1921-1923 рр., і зокрема, їх таборове та позатаборове повсякдення. Встановлено, що впродовж 1921 р. інтерновані вояки-українці будували своє життя і побут на військових засадах. Водночас, у таборах проводилась культурно-освітня робота, діяли мистецькі гуртки. Це стало можливим завдяки зусиллям самих інтернованих та заходам української дипломатії в Румунії. У 1922-1923 рр. румунська влада активно залучала інтернованих до виконання різного роду робіт, що мало на меті максимально обмежити видатки на утримання таборів. Ліквідація таборів поклала кінець існуванню військової організації УНР на теренах Бессарабії та Румунії, хоча колишні таборяни й надалі підтримували зв’язки між собою, входячи до складу різних українських емігрантських організацій.В статье проанализировано специфику пребывания интернированных военнослужащих Армии УНР в лагерях Румынии в 1921-1923 гг., и в частности их лагерная и внелагерная повседневность. Установлено, что в течение 1921 г. интернированные украинцы строили свою жизнь и быт та военных основах. Вместе с тем в лагерях проводилась культурно-образовательная робота, действовали самодеятельные кружки. Это стало возможным благодаря усилиям самих интернированных и шагам украинской дипломатии в Румынии. В 1922-1923 гг. румынские власти активно привлекали интернированных к выполнению разного рода робот, что имело своей целью максимальное ограничение расходов на содержание лагерей. Ликвидация лагерей положила конец существованию военной организации УНР в Бессарабии и Румынии, хотя ранее находившиеся в них украинцы и в дальнейшем поддерживали связи между собой, входя в состав разных украинских эмигрантских организаций