Державний вищий навчальний заклад «Університет банківської справи», Україна
Abstract
Метою наукової статті є обґрунтування методологічного інструментарію для ухвалення рішень зацікавленими сторонами бізнесу і промисловості, який заснований на розробленні динамічної багатосторонньої моделі стратегічного контракту з урахуванням альтернативних варіантів поведінки агентів. Для досягнення мети дослідження були використані такі методи: системний аналіз, логічне узагальнення, статистичний і порівняльний аналіз, принципи контрактної теорії фірми, концепція динамічних здібностей, методи теорії активних систем і т.д. У результаті дослідження актуалізовано доцільність трансформаційного розвитку трансдисциплінарності між поведінковими науками і кількісними методами управління в контексті розвитку контрактної теорії фірми, а саме щодо розробки методологічної основи для прийняття рішень стейкхолдерами бізнесу і промисловості. Обґрунтовано результативність використання динамічної багатосторонньої моделі стратегічного контракту, яка враховує моделі поведінки основних стейкхолдерів (інвестор-власник-працівники) на основі індивідуальних функцій корисності, що в результаті пов’язує між собою три завдання, які послідовно вирішуються протягом кожного періоду. Для цільового використання поведінкових ефектів, що виникають між учасниками договору в процесі його реалізації, запропонована модель агентських відносин базується на взаємозв'язку між собою і загальними результатами стратегії. Представлені варіанти планування ефективності контрактів взаємодії агентів бізнесу і промисловості на основі застосування організаційно-економічних інструментів управління, які визначаються ними самостійно або під цілеспрямованим впливом з метою створення додаткових поведінкових передумов. Запропонована динамічна багатостороння модель синтезує передумови й умови для ефективності пухвалення рішень зацікавленими сторонами бізнесу і промисловості в умовах ризику і невизначеності. Вона дозволяє враховувати кілька поведінкових ефектів, що виникають між сторонами контракту, виходячи з індивідуальної корисності вкладу в реалізацію бізнес-стратегії. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що використання розроблених моделей ухвалення рішень стейкхолдерами бізнесу і промисловості з метою стратегічного планування ресурсів на основі оптимізації використання організаційно-економічних ресурсів сприятиме концентрації на релевантних поведінкових аспектах агентів і обмеженнях з урахуванням обміну між внутрішнім і зовнішнім середовищем.Целью научной статьи является обоснование методологического инструментария для принятия решений заинтересованными сторонами бизнеса и промышленности, основанного на разработке динамической многосторонней модели стратегического контракта с учетом альтернативных вариантов поведения агентов. Для достижения цели исследования были использованы следующие методы: системный анализ, логическое обобщение, статистический и сравнительный анализ, принципы контрактной теории фирмы, концепция динамических возможностей, способы теории активных систем и т.д. В результате исследования актуализирована целесообразность трансформационного развития трансдисциплинарности между поведенческими науками и количественными методами управления в контексте развития контрактной теории фирмы, а именно по разработке методологической основы для принятия решений стейкхолдерами бизнеса и промышленности. Обоснована результативность использования динамической многосторонней модели стратегического контракта, которая учитывает модели поведения основных стейкхолдеров (инвестор-владелец-работники) на основе индивидуальных функций полезности, что в результате связывает между собой три задачи, которые решаются последовательно в течение каждого периода. Для целевого использования поведенческих эффектов, возникающих между участниками договора в процессе его реализации, предложенная модель агентских отношений базируется на взаимосвязи между собой и общих результатах стратегии. Представлены варианты планирования эффективности контрактов взаимодействия агентов бизнеса и промышленности на основе применения организационно-экономических инструментов управления, определяемых ими самостоятельно или под целенаправленным воздействием с целью создания дополнительных поведенческих предпосылок. Предлагаемая динамическая многосторонняя модель синтезирует предпосылки и условия для эффективности принятия решений заинтересованными сторонами бизнеса и промышленности в условиях риска и неопределенности. Она позволяет учитывать несколько поведенческих эффектов, возникающих между сторонами контракта исходя из индивидуальной полезности вклада в реализацию бизнес-стратегии. Практическая значимость полученных результатов состоит в том, что использование разработанных моделей принятия решений стейкхолдерами бизнеса и промышленности в целях стратегического планирования ресурсов на основе оптимизации использования организационно-экономических ресурсов будет способствовать концентрации на релевантных поведенческих аспектах агентов и ограничениях с учетом обмена между внутренней и внешней средой.The purpose of the study is to substantiate the methodological toolkit for decision-making by business and industry stakeholders, which is based on the development of a dynamic multilateral model of a strategic contract, taking into account the alternatives of agent behavior. In order to achieve the purpose of the study were used following methods: system analysis, logical generalisation, statistical and comparative analysis, principles of contract theory of the firm, the concept of dynamic abilities, methods of the theory of active systems etc. According to findings it is actualized the expediency of the transformational development of transdisciplinarity between behavioral sciences and quantitative methods of management in the context of the
development of the contract theory of a firm, namely, regarding the development of a methodological basis for decision-making by business and industry stakeholders. The
effectiveness of the use of a dynamic multilateral model of a strategic contract is substantiated, which takes into account the behavioral models of the main stakeholders (investor-owneremployees) based on individual utility functions, which as a result connects three tasks that are consistently solved during each period. For the targeted use of the behavioral effects that arise between the parties to the contract in the process of its implementation, the proposed model of
agency relations is based on the relationship between themselves and the overall results of the strategy. It is presented the options for planning the effectiveness of contracts for the interaction of agents based on the use of organizational and economic management tools, which are determined by them independently or under targeted influence in order to create additional behavioral prerequisites. The proposed dynamic multilateral model synthesizes the prerequisites, conditions for the effectiveness of decision-making by business and industry stakeholders in conditions of risk and uncertainty. It allows to consider several behavioral effects that arise between the parties to the contract, based on the individual usefulness of the contribution to the implementation of the business strategy. The practical significance of the obtained results manifests itself in the fact that the use of the developed decision-making models by business and industry stakeholders for the purpose of strategic resource planning based on the optimization of the use of organizational and economic resources will contribute to the concentration on the relevant behavioral aspects of agents and restrictions, taking into account the exchange between the internal and external environments
