Рецензія на монографію: Зубелевич Я. Аксиоцентризм в философии образования / пер. с польского О. Гирного ; Ян Зубелевич. – СПб. : Изд-во Политех. ун-та, 2008. – 220 с

Boldin, Barbara

Diekmann, Odo

Жук, М.

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)

УДК 37.013.73/3-91 Зубелевич Я. Аксиоцентризм в философии образования / пер. с польского О. Гирного ; Ян Зубелевич. – СПб. : Изд-во Политех. ун-та, 2008. – 220 с. Монографія є перекладом виправленого польського видання Dwie filozofie edukacji: aksjocentryzm i pajdocentryzm, Oficyna Wydawnicza Politechnikiej, Warszawa, 2003 (Дві філософії освіти: аксіоцентризм і пайдоцентризм. – Варшава: Вид-во Варшавського політехн. ун-ту, 2003). Рецензент польського видання – профеcор Богуслав Вольневич (Bogusłav Wolniewicz). Переклад виконав Олег Ігоревич Гірний, доцент Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти. Текст у редакції перекладача. ISBN 83-7297-396-1, ISBN 978-5-7422-1923-1 Copyright by Oficyna Wydawnicza Politechnikiej, Warszawa, 2003, Зубелевич Я., 2008, Санкт-Петербургский государственный политехнический университет. Мій постійний співавтор, з яким ми познайомилися під час міжнародного наукового симпозіуму “Сучасна філософія освіти Заходу і Сходу: проблеми діалогу” в 2006 році в Новосибірську (РФ), польський професор, доктор хабілітат філософії Стефан Констанчак (Інститут філософії Зеленогурського університету) попросив посприяти ознайомленню українських дослідників з монографією та позицією Яна Зубелевича. Праці Я. Зубелевича вже друкуються в українських і російських наукових виданнях. Серед тих, хто активно аналізує творчість Яна Зубелевича в Україні, хотілося б відмітити проф. Ю. В. Ковальчука з Дрогобича. На нашу думку, монографія Яна Зубелевича може активно сприяти адаптації наших дослідників до сучасної європейської наукової традиції – поєднання теоретичних підходів до філософії освіти з аналізом можливостей оптимізації практичної діяльності навчальних закладів, демонструє потребу вміння бачити як переваги, так і недоліки будь-якої теоретичної концепції (при ознайомленні з конструктивною критикою Я. Зубелевичем “Філософії для дітей” М. Ліпмана в 4 розділі в автора увесь час виникало відчуття використання SWOT-аналізу при вивченні філософії освіти). Насамперед хотілося б зробити акцент на те, що Ян Зубелевич виходить із того, що “як освіта є елементом культури, так і філософія освіти знаходиться в межах філософії культури. Філософія культури аналізує і відображає зміни, що відбуваються в культурі, філософія освіти – в освіті”. Можливо, відповідно до нашої традиції, це не типовий підхід. На думку О. О. Базалука та Н. Ф. Юхименко, “у сучасній Україні “філософію освіти” визначають як сукупність світоглядних теорій (ідей), які зумовлюють методологію виховання і навчання, становлення відповідного типу особистості”. Позиція Яна Зубелевича обумовлена його інтроспективним підходом перенесення досліджень філософії культури на змістовне поле філософії освіти. Він аналізує дві основні позиції вивчення філософії культури – натуралізм і трансценденталізм. При переході до проблематики філософії освіти Ян Зубелевич визначає, що натуралістичному підходу в філософії культури відповідає антропоцентризм у філософії освіти, а трансцендентальному – аксіоцентризм, який, у свою чергу, розподіляється на груповий аксіоцентризм та індивідуальний пайдоцентризм. При цьому він критично ставиться до пайдоцентристської філософії для дітей Метью Ліпмана, в якій акцентує увагу на деструктивних її моментах (підрив традиції, духовних спільностей, духовної культури, підрив авторитету батьків і вчителів, послаблення мотивації на навчання). Але при цьому він показує і її конструктивні складові – єдність людини та світу природи, підтримку солідарності усіх людей, етатизм, спрямованість на просвітницько-якобінське мислення. Особливо хотілося б підкреслити теоретико-практичне спрямування дослідження Яна Зубелевича. Ціла глава присвячена аналізу показників ефективності діяльності школи в контексті результативності зусиль (ефективних і неефективних), ієрархічності та її відсутності, принципів розрахунку балів за певні досягнення, суб’єктивного впливу (за версією Я. Зубелевича – фактора) вчителя та можливостей зменшення їх впливу на шкільні оцінки. На нашу думку, саме це характерне для сучасних досліджень гуманітарної проблематики в розвинутих країнах – не зосередження на історичних і методологічних аспектах філософії освіти, а формування нових методологічних підходів через наближення проблематики до реальної практичної діяльності. Мабуть, саме в цьому напрямку відбувається адаптація сучасних українських досліджень до європейського та світового освітнього і наукового простору. Михайло ЖУК Отримано 01.02.2012 

Зубелевич Я. Аксиоцентризм в философии образования

The existing classification of evolutionarily singular strategies in Adaptive Dynamics (Geritz et al. in Evol Ecol 12:35–57, 1998; Metz et al. in Stochastic and spatial structures of dynamical systems, pp 183–231, 1996) assumes an invasion exponent that is differentiable twice as a function of both the resident and the invading trait. Motivated by nested models for studying the evolution of infectious diseases, we consider an extended framework in which the selection gradient exists (so the definition of evolutionary singularities extends verbatim), but where the invasion fitness may lack the smoothness necessary for the classification à la Geritz et al. We derive the classification of singular strategies with respect to convergence stability and invadability and determine the condition for the existence of nearby dimorphisms. In addition to ESSs and invadable strategies, we observe what we call one-sided ESSs: singular strategies that are invadable from one side of the singularity but uninvadable from the other. Studying the regions of mutual invadability in the vicinity of a one-sided ESS, we discover that two isoclines spring in a tangent manner from the singular point at the diagonal of the mutual invadability plot. The way in which the isoclines unfold determines whether these one-sided ESSs act as ESSs or as branching points. We present a computable condition that allows one to determine the relative position of the isoclines (and thus dimorphic dynamics) from the dimorphic as well as from the monomorphic invasion exponent and illustrate our findings with an example from evolutionary epidemiology

Utrecht University Repository

An extension of the classification of evolutionary singular strategies in Adaptive Dynamics

Sub Mathematical Modeling

Sub Analysis begr. 01-01-2014

Fundamental mathematics

NARCIS 

http://dspace.nbuv.gov.ua/help/2015_Statistic.pdf

Зубелевич Я. Аксиоцентризм в философии образования

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України (Vernadsky National Library of Ukraine)

Utrecht University Repository

NARCIS