«Національна згода» як об’єкт філософської рефлексії

Abstract

У статті розглядається концепт «національної згоди» як певний різновид комунікації між владою та громадськістю. Виділяються основні типи соціальної згоди: «згода» як легітимізація влади з боку населення, «згода» як певний різновид ідентичності («національна згода»), «згода» як консенсус стосовно проведення тієї чи іншої політики.The author reviews a concept of «national consent» as a variety of communication between power and community. The basic types of social consent are determined: consent as legitimization of power on the part of society, consent as a definite variety of identity («national consent»), consent as a consensus in politics