Писарська, Наталія Віталіївна

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

42  мови, над забезпеченням її чистоти. Якщо така праця відбуватиметься тепер, то нічого шкідливого в контактах між мовами не буде і вони мо-жуть іти тільки на користь. Підсумовуючи, скажемо, що відродження пуризму на Україні, здорове явище. Цей пуризм не мусить бути сліпим і агресивним. Нема потреби повертатись до позицій Тимченка і Смеречинського.   Писарська Н.В. НТУ «ХПІ»  ВЕЛЕСОВА КНИГА  Велесова книга є дуже цікавою, оскільки навколо неї і зараз то-читься багато суперечок. Спочатку її вважали унікальною історико-літературною пам’яткою, навіть вивчали у школі, зараз доведено, що Велесова книга є підробкою, проте ї сьогодні вона цікавить багатьох на-уковців. Джерелом усіх відомих варіантів тексту є історик-аматор Юрій Миролюбов, який стверджував, що оригіналом були дерев'яні дощечки, знайдені у 1919 році на Харківщині художником Федором Ізенбеком і втрачені під час другої світової війни. Наукова спільнота спеціалістів у галузі слов'янської філології та історії вважає Велесову книгу безумовною пізньою підробкою, а мову тексту – вигаданою дилетантами. Незважаючи на це, окремі науковці та численні ентузіасти обстоюють його давньослов'янське походження. Де-які неоязичники – рідновіри розглядають Велесову книгу як священне писання слов'ян, проте інші це заперечують. Згідно з розповідями Юрія Миролюбова Велесову книгу було знайдено 1919-го року полковником Добровольчої армії Алі Ізенбеком у розгромленій поміщицькій садибі у селі Великий Бурлук на Харківщині. Текст Велесової книги був вишкрябаний шилом чи випалений на бере-зових (за іншими даними дубових) дощечках розміром 38 на 22  см, тов-щиною до 1 см, після чого покриті лаком чи маслом та нанизані на ремі-нець. У 1925 Ізенбек оселився у Брюсселі, де познайомився з Юрієм Пе-тровичем Миролюбовим – білоемігрантом з України. За освітою Миро-любов був інженером-хіміком, але дуже цікавився слов'янськими старо-43  житностями. Подальша доля Велесової книги тісно пов'язана саме з цією постаттю. З 1925 р. по 1939 р. Миролюбов намагався реставрувати дощечки, переписувати їх, розшифровувати і фотографувати. Ізенбек не дозволяв виносити дощечки зі свого приміщення та відхилив пропозиції бельгій-ських вчених, які хотіли зайнятися вивченням дощечок. Миролюбову вдалося переписати більшу частину і зберегти достатньо чітке зобра-ження однієї з табличок і ще кілька (до шести) менш чітких. Якісне фото було зроблено лише з 16-ї дощечки, яка й дала назву книзі (текст цієї дощечки починається словами: «Влес книгу сію»). Під час Другої світо-вої війни, у 1940 р. у Брюссель прийшли німці, а у серпні 1941 р. Ізенбек помирає, і таблички безслідно зникають. У 1954–59 рр. частину Велесової книги було опубліковано в жур-налі «Жар-птица» у Сан-Франциско. Редактор журналу А. А. Куренков отримав тексти Велесова книга від Миролюбова. Після цього дослі-дженням книги почав займатись М. Ф. Скрипник, який також отримав копії переписаних Миролюбовим текстів. Він опублікував тексти Веле-сової книги у Канаді у 70-х роках ХХ ст. Саме це видання Скрипника вважається найбільш повним та точним.  Плига А. О. НТУ «ХПІ»  АРЕАЛЬНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   У кожному говорі (ареалі), крім літературних, функціонують регі-ональні фразеологічні одиниці (ФО), не зафіксовані загальномовними словниками, або видозмінені загальнонародні чи з локальними значен-нєво-формальними ознаками їх вираження. Вони фіксувалися, докумен-тувалися й частково розглядалися ще у XIX – на поч. XX ст. у працях О. Потебні, К. Зіновієва, М. Номиса, Б. Грінченка, П. Чубинського, М. Сумцова та ін., проте найчастіше подавалися «єдиним потоком» з ле-ксикою або пареміями. Особливе місце у вивченні місцевих виразів за-ймає стаття Б. Ларіна «Про народну фразеологію» (1959). Під «народ-ною фразеологією» учений розуміє ту частину фразеології національної мови, «яка і створюється, і живе в мові народних мас». Автор коментує семантику, внутрішню форму й компонентний склад багатьох ФО, зок-

Велесова книга

Schäfer, Gereon

Publikationsserver der RWTH Aachen University

Funktionen der Produktionsplanung und -steuerung in einem integrierten Eisenhüttenwerk zur Erzeugung von Langprodukten unter besonderer Berücksichtigung des Einsatzes eines Expertensystems für die Feinplanung von Schmelz- und Gießprogrammen im Stahlwerk

RWTH Publications

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/22479/1/Pysarska_Velesova_2016.pdf

Велесова книга

Abstract

Similar works

Full text

Available Versions

eNTUKhPIIR Electronic National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute"; Institutional Repository

Publikationsserver der RWTH Aachen University

RWTH Publications