Слободянюк, А.

Ley, Karsten

RWTH Publications

The urban matrix : towards a theory on the parameters of urban form and their interrelation

Electronic National Technical University &quot;Kharkiv Polytechnic Institute&quot; Institutional Repository (eNTUKhPIIR)

155 рнет-простори заполонили меми обурених уболівальників: «Гол был! Даже мы видели!» із зображенням космонавтів. На нашу думку, Інтернет-меми є особливим інструментом комуніка-ції, тому що вони, по-перше, є засобом спілкування й виконують комуні-кативну функцію; по-друге, є виразниками когнітивної функції – мають інформаційне навантаження й передають певні знання; по-третє, реалізу-ють функцію збереження й поширення інформації про традиції, реалії сьогодення, сучасну культуру; по-четверте, виражають певні емоції та почуття; по-п’яте, впливають на співрозмовника, викликаючи в нього пе-вну реакцію. Уважаємо, що феномен Інтернет-мемів полягає в тому, що вони мають загальнозрозумілу конотацію для більшості користувачів ме-реж, чатів, блогерів та ін. Це певною мірою консолідує суспільство, адже тих, хто побачив Інтернет-мем, об’єднує знання написаного, схоже став-лення до явища, реакція на нього. Популярність вищезазначеного явища наштовхнула авторів сайту «Look at me» створити перший і чи не єдиний нині «Словник мемів 2012 року», до якого потрапили 40 позначень, що були головними в цьому році. Розробники намагалися подати історію кожного мему, його трактування. Інтренет-меми, як й іноземні мови, обов’язково потрібно розуміти, фактично вивчати, щоб перебувати в кон-тексті цього явища. Ці позначення конкурують між собою за життя: деякі зникають, інші трансформуються, щоб і далі продовжувати розважати користувачів мережі та економити їхній час у «читанні», тлумаченні пев-ного явища. Отже, популярність Інтернет-мемів демонструє, що духовна культу-ра українців трансформується відповідно до науково-технічного прогре-су, стаючи й жартівливою, і масовою, і раціональною з погляду викорис-тання ресурсів часу та простору. Позитивні й негативні наслідки цього потребують додаткового ретельного аналізу. Слободянюк А. НТУ «ХПИ» АНИМАЦИОННОЕ КИНО  И ВОПРОСЫ НРАВСТВЕННОГО ЗДОРОВЬЯ ОБЩЕСТВА Современные дети, часто предоставленные сами себе и не обеспе-ченные той широкой сетью секций и кружков, существовавшей в СССР, 156 оказываются в дворовых компаниях, в разных маргинальных и кримина-лизованных группах или наедине с экраном монитора и телевизора. В этой ситуации второе рассматривается часто как меньшее зло, несмотря на очевидные опасности и официально признанный характер Интернет-зависимости. Нередко телевидение способствует нравственно-интеллектуальной деградации детей и молодёжи, приучая их к сценам жестокости, равнодушия, зависти, агрессии, жадности. Интеллектуальная и культурная элита обеспокоена таким развитием событий. Представители интеллигенции обращаются через средства мас-совой информации к аудитории и к органам власти с требованием уста-новить цензуру и запретить фильмы, ролики, передачи, рекламирующие разного рода насилие и все примитивное в человеке, а также призывают вновь воспитывать детей на идеалах нравственности, добра, трудолюбия, любви к ближнему. Украинская национальная экспертная комиссия по вопросам защиты общественной морали критикует такие мультики, как «Губка Боб», «Лунтик», «Маша и медведь», «Телепузики», «Симпсоны» и «Гриффины», настолько разрушающие детскую психику, что некото-рые дети после их просмотра становятся невменяемыми, неадекватно се-бя ведут, кричат и копируют увиденные движения и речь. Демонстрация этих анимационных фильмов по телевизионным каналам вызывает про-тестные настроения и у научной общественности, деятелей культуры, са-мих аниматоров в России, Украине, Казахстане. Однако баланс вкусов и интересов не всегда легко соблюсти. При нежелании учитывать новую ситуацию в культуре, постмодерную или даже постпостмодерную, основанную на фрагментации мира, множест-венности позиций и мнений, считаться с тотальным проникновением ин-формационных, компьютерных технологий в разные сферы жизни, вир-туализацией таких форм досуга, как чтение книги или посещение худо-жественного музея, при крайних формах интеллектуального и морально-го консерватизма почти все диснеевские мультики не должны бать реко-мендованы к просмотру как такие, что приводят к деградации детей. В этом случае под «обстрел» попадают такие мультики, как «Золушка», «Шрэк», «Мадагаскар», «Пиноккио», «Король Лев», «Красавица и чудо-вище», «101 далматинец», «Белоснежка и семь гномов» и др. 157 В России на волне борьбы с импортной низкопробной анимационной продукцией чиновники, руководящие культурой страны под видом борь-бы с аморальностью наложили запрет на такие детские мультфильмы, как «Ну, погоди!», «Чебурашка и Крокодил Гена», фильм «Приключения То-ма Сойера» (за «пропаганду бродяжничества»). Убеждены, что неразумно запрещать старые добрые мультфильмы, пропагандирующие элементар-ные нравственные чувства, и при этом тиражировать на экране и в созна-нии ребенка анимационные миры, населённые уродливыми героями с де-формированными, окрашенными в неестественные цвета «лицами» и те-лами и являющиеся частью коммерческой машины, операторы которой руководствуются только соображениями прибыли и коммерческой целе-сообразности. Но следует учитывать специфику детского восприятия те-левизионной реальности в зависимости от возраста, восприимчивость прежде всего к гедонистической функции искусства, неразличение нравс-твенных понятий и ценностей до достижения определенного уровня вос-приятия реальности в целом.  Стецюк А. НТУ «ХПІ» МОЄ РІДНЕ МІСТО – ОДЕСА Мало є в Україні населених пунктів, які б за короткий проміжок часу досягли такого високого рівня економічного розвитку й набули б такої ба-гатої – і найголовніше – настільки індивідуальної культурної спадщини. Одеса – молоде місто, яке недавно відсвяткувало своє офіційне двохсотріччя, хоча ця частина Північного Причорномор’я заселена була задовго до Різдва Христового (скіфи, кіммерійці, сармати, давні греки…). Уже в І тисячолітті нашої ери залишили тут свій слід гуни, авари, печені-ги й половці. Після них на цій землі панували татари, яких на короткий проміжок часу вибиває з насиджених місць Велике князівство Литовське. Саме за Литви на берегах Хаджибейського лиману постає перша фортеця Качибей. З другої половини XV ст. усе Північне Причорномор’я перехо-дить під турецький контроль, а в XVІІІ ст. поруч зі зруйнованими укріп-